Ухвала суду № 37483113, 04.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2014 р. м. Київ К/800/48037/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року

у справі №2а-4018/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» (надалі - ТОВ «УАІК «ЮРП»)

до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області (надалі - ДПІ у Мостиському районі Львівської області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У квітні 2011р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Мостиському районі Львівської області.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р. позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «УАІК «ЮРП» з питань правильності формування сум податкового зобов'язання та сум податкового кредиту за квітень 2009р. було складено акт перевірки №60/23/33664816 від 06.09.2010р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №00004072300/0 від 21.09.2010р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкції. В подальшому дане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення податкового органу без змін, та прийнято податкове повідомлення-рішення №00004072300/2 від 04.02.2011р.

В акті перевірки від 06.09.2010р. зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за квітень 2009р. та встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.7.4. ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість». Своє рішення податковий орган мотивує тим, що даний податковий кредит сформований за рахунок виконання робіт контрагентом ПП «МОК-Спарта» в будівлях та приміщеннях цілісного майнового комплексу мотелю за адресою Львівська область с. Шегині, вул. Дружби, 193 та роботи з огородження та зовнішнього опорядження прилеглої території. При цьому відповідачем визнано нікчемним договір підряду б/н, укладений 10.02.2009р. між товариством та ПП «МОК-Спарта» про виконання вищевказаних будівельно-ремонтних робіт у зв'язку з тим, що за результатами проведеного аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства та звітності, наданої ПП «МОК-Спарта»до Ленінської МДПІ м. Луганська, які свідчать про те, що у ПП «МОК-Спарта» відсутні трудові ресурси, власні або орендовані виробничі приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності, можна зробити висновок про те, що роботи фактично не виконувалось.

Крім того, за результатами позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків під час реалізації готельно-майнового комплексу за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. ТОВ "УАІК «ЮРП» ДПІ у Мостиському районі Львівської області було складено акт перевірки №3/23/33664816 від 12.01.2011р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082321 від 24.03.2011р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкції.

В акті перевірки від 12.01.2011р. зазначено, що позивачем занизило валовий дохід за 2-й квартал 2009р. у зв'язку з безпідставним збільшенням вартості основних засобів на вартість робіт, виконаних ПП «МОК-Спарта» в будівлях та приміщеннях цілісного майнового комплексу мотелю за адресою Львівська область с. Шегині, вул. Дружби, 193 та робіт з огородження та зовнішнього опорядження прилеглої території та порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.4.1 ст.4, п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Податковий орган вважає, що дані операції не спрямовані на реальне настання наслідків з підстав, аналогічних до попереднього акту перевірки від 06.09.2010р. відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, власних або орендованих виробничих приміщень в контрагента. Як наслідок, податковий орган вважає, що при продажі (передачі) даних основних засобів виручка від їх продажу перевищила їх балансову вартість і платник податків не відніс суму перевищення до валових доходів. Крім того, податковим органом зазначено про завищення валових витрат за 2-й квартал 2009р., віднесені до таких, як збиток від реалізації наведених вище основних засобів, та які не підтверджені первинними документами. Вказані порушення, на думку податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток на відповідну суму.

Спростовуючи вказані вище висновки податкового органу, суд першої інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, відповідно п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Згідно п.п.8.4.3 п.8.4 ст.8 даного Закону, сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

В результаті проведених ремонтно-будівельних робіт вартість основних засобів 1-ї групи ТОВ «УАІК «ЮРП» збільшилась на вартість таких робіт. Після передачі цілісного майнового комплексу мотелю згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16.04.2009р. товариством включено до валових витрат суми перевищення балансової вартості над виручкою від продажу основних фондів групи 1.

У п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з наступним: або придбанням/виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Дата виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, слід вважати дату здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 наведеного вище Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Наведені вище положення Закону України «Про податок на додану вартість» свідчать про те, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє роботи (послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

При цьому судом першої інстанції враховано зазначені положення податкового законодавства та на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що виконання (реальність) угод укладених позивачем з його контрагентом підтверджується належно оформленими податковими накладними, господарським договором, актами виконаних робіт, акти передачі простих векселів, які в своїй сукупності вказують на обставини товарності господарських операцій та свідчать про належне виконання господарських зобов'язань між позивачем та ПП «МОК-Спарта».

Крім того, виконання робіт підтверджується складеними відповідно до будівельних норм кошторисами, актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), а саме:

- кошториси від 01 лютого 2009 року: на ремонтні роботи мотелю; на ремонтні роботи мотелю сходи; на ремонт нежитлової будівлі площею 326,2 кв.м.; на ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях магазину «Маркет»; на окультурення і зовнішнє опорядження території підготовчі роботи і огородження території; на окультурення і зовнішнє опорядження території проїзди, тротуари і площадки, будка охоронця; на засадження зеленими насадженнями території;

- акти виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3): акт приймання виконаних підрядних робіт №11041 за квітень 2009 року на ремонтні роботи мотелю та довідка про вартість виконаних підрядних робіт; акт приймання виконаних підрядних робіт №14041 за квітень 2009 року на ремонтні роботи мотелю - сходи та довідка про вартість виконаних підрядних робіт; акт приймання виконаних підрядних робіт №06042 за квітень 2009 року на ремонт нежитлової будівлі площею 326,2 кв.м. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт; акт приймання виконаних підрядних робіт №05041 за квітень 2009 року на ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях магазину «Маркет»та довідка про вартість виконаних підрядних робіт; акт приймання виконаних підрядних робіт №03041 за квітень 2009 року на окультурення і зовнішнє опорядження території підготовчі роботи і огородження території та довідка про вартість виконаних підрядних робіт; акт приймання виконаних підрядних робіт №10041 за квітень 2009 року на окультурення і зовнішнє опорядження території проїзди, тротуари і площадки, будка охоронця та довідка про вартість виконаних підрядних робіт; акт приймання виконаних підрядних робіт №15041 за квітень 2009 року на засадження зеленими насадженнями території та довідка про вартість виконаних підрядних робіт.

Право на виконання будівельно-ремонтних робіт підрядником підтверджується Ліцензією серії АВ № 407309.

Додатковою угодою №1 від 01.11.2010р. до договору підряду від 10.02.2010р. було внесено зміни в п.5.6 договору стосовно можливості розрахунку векселями.

Відтак, товариством проведено розрахунок за виконані ремонтно-будівельні та опоряджувальні роботи шляхом передачі простих векселів на пред'явника на суму заборгованості за договором підряду, (що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 02.11.2010р.). Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, розрахунок між сторонами за виконані роботи проведено у відповідності до умов договору.

Також матеріали справи свідчать про те, що роботи, які виконувались за замовленням позивача ПП «МОК-Спарта» (на час заключення договору та на час розгляду справи знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником ПДВ) мають пряме відношення до здійснення позивачем власної господарської діяльності.

Наведені вище обставини спростовують висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій з ПП «МОК-Спарта» по проведенню будівельно-ремонтних робіт в будівлях та приміщеннях цілісного майнового комплексу мотелю за адресою Львівська область с. Шегині, вул. Дружби, 193.

Щодо посилань податкового органу на акт №1397/23-7-202/35773887 від 06.08.2010р. (а.с.77 т.1), то в описовій частині даного акта зазначено, що 23.04.2010р. отримано листа від ВПМ Ленінської МДПІ у м.Луганську №3662/7/26-34, згідно якого встановлено відсутність ТОВ «Мок-Спарта» за місцезнаходженням (м.Луганськ, вул. Звейнека, б.145/Б). За даним фактом складено довідку від 06.04.2010р. №3142.

Разом з тим, з вказаного акта, а саме з розділу «відомості про контрагента», вбачається, що місцезнаходження ТОВ «Мок-Спарта» відповідно до свідоцтва про держану реєстрацію: м.Луганськ, вул. Курчатова, 13/42. Крім того вбачається, що ТОВ «Мок-Спарта» звітує до податкового органу, оскільки остання звітність: податкова декларація з ПДВ за квітень 2010р. за №45667 від 15.05.2010р.

Місцезнаходження ТОВ «Мок-Спарта» (м.Луганськ, вул. Курчатова, 13/42) також підтверджується Ліцензією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України АВ № 407309 право на виконання будівельно-ремонтних робіт підрядником.

До того ж, слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що позивачем не отримувався дозвіл на видалення зелених насаджень, оскільки згідно п.10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006р. (в редакції, яка діяла на час виконання робіт) видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній земельній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості. Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на час виконання робіт земельна ділянка перебувала у приватній власності позивача, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серії ЯБ №342904 від 27.10.2005р., видалення зелених насаджень здійснювалось за його рішенням без отримання жодних дозволів відповідно до положень вищенаведеного Порядку.

Стосовно Висновку №3379 будівельно-технічного дослідження від 17.02.2011р., складеного Водько Ю.В., судовим експертом з правом проведення будівельно-технічних досліджень, свідоцтво №983 від 09.06.2006р., по листу в.о. начальника ВПМ ДПІ у Городоцькому районі Качмарського В.М. по дослідчій перевірці відносно посадових осіб ТОВ «УАІК «ЮРП», який поданий представниками відповідача, то з матеріалів справи не вбачається, що даний експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Крім цього, у даному висновку зазначено, що експерту надані лише договір та акти виконаних робіт по яких останній зробив візуальний огляд на місці.

При цьому слід зазначити, що приписами ст.86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також відповідно до ч.3 цієї статті оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо. Тобто, оцінюючи висновок експерта, суд повинен керуватися тим, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг перед іншими доказами, які суд зобов'язаний перевіряти в силу вимог встановлених у Кодексі адміністративного судочинства України щодо вчинення судом процесуальних дій під час вирішення справи.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Сутність наведених норм зводиться до того, що суд зобов'язаний перевіряти обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, кожний важливий і доречний аргумент особи, яка бере участь у справі повинен бути проаналізований і оцінений судом.

В ході розгляду справи суду першої інстанції позивач представив первинні бухгалтерські документи на підтвердження своїх позовних вимог. Судова колегія касаційної інстанції встановила, що при вирішенні спору судом першої інстанції вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в ході її розгляду судом апеляційної інстанції нових обґрунтувань своїх заперечень відповідач не надавав, а суд другої інстанції не досліджував.

Крім того, Постановою №19 від 21.03.2011р., винесеною старшим оперуповноваженим ОРВ ВПМ ДПІ у Городоцькому районі майором податкової міліції Клебаном М.А., відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно керівника ТзОВ «УАІК «ЮРП».

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з цілком правильними та обґрунтованими висновками суду першої інстанції щодо правомірного включення як до податкового кредиту відповідного періоду певну суму так і до валових витрат суму перевищення балансової вартості над виручкою від продажу основних фондів групи 1 згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16.04.2009р.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2011р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов