Постанова № 37474124, 24.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року № 813/9592/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Ящинського А.Л.,

представника відповідача Павлюк Б.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу національного університету «Львівська політехніка» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в :

Національний університет «Львівська політехніка» (далі - НУ «Львівська політехніка», позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2013 року №0002952210 та від 09.12.2013 року №0002962210.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення прийнято на підставі висновків акта перевірки №539/22-10/02071010 від 22.11.2013 року, який складений за результатами документальної планової перевірки НУ «Львівська політехніка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року. Відповідно до висновку даного акта перевірки, НУ «Львівська політехніка» порушила п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 100 197,05 грн.

Позивач з такими висновками не погоджується, вважає їх необґрунтованими і безпідставними, оскільки ґрунтуються вони виключно на результатах податкових перевірок його контрагентів. Посилається на те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача, а також доказам, які свідчать про наступне використання отриманих від контрагентів товарів/послуг у господарській діяльності НУ «Львівська політехніка». Позивач вказував, що такі документи є первинними у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є підставою для віднесення сум податку на додану вартість товарів/послуг до складу податкового кредиту. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про фіктивність господарських операцій, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Вважає, що податковим органом при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень неправомірно покладено на позивача вину за господарську діяльність, подання та формування звітності третіх осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав наведених у письмових запереченнях. Покликається на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит, що враховується при обчислені об'єкта оподаткування по господарських операціях з контрагентами та в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій в розмірі 100 197,05 грн. На думку відповідача, вбачається проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання (отримання) податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідач вказує, про ненадання до перевірки всіх необхідних первинних документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності НУ «Львівська політехніка» та його контрагентів - ПП «Електротех», ПП «Капітал Плюс», ТзОВ «Конді 50», ПП «Терези» ЛТД, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 не підтверджують фактичного постачання товарів (послуг). Окрім того, в акті перевірки вказано, що оскільки відсутня реальність вчинення господарських операцій НУ «Львівська політехніка» та його контрагентів - ПП «Електротех», ПП «Капітал Плюс», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Терези ЛТД», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, а наслідком податкового обліку є лише фактичний рух активів, задекларований на папері, таким чином у НУ «Львівська політехніка» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

З цих підстав контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реального виконання господарських операцій між НУ «Львівська політехніка» та його контрагентів - ПП «Електротех», ПП «Капітал Плюс», ТзОВ «Конді 50», ПП «Терези» ЛТД, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 у зв'язку з чим прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які вважає обґрунтованими і підстав для їх скасування немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено планову виїзну документальну перевірку НУ «Львівська політехніка» (код ЄДРПОУ 02071010) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт від 22.11.2013 року №539/22-10/02071010.

У висновках акта перевірки від 22.11.2013 року ДПІ у Галицькому районі Головного уравління Міндоходів у Львівській області зазначила, що перевіркою НУ «Львівська політехніка» встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість 100 197,05 грн., а саме по періодах: за жовтень 2010 року в сумі 3 137,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 2108,60 грн., за травень 2011 року в сумі 5938,03 грн., за червень 2011 року в сумі 34122,65 грн., за вересень 2011 року в сумі 9621,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 10980,70 грн., за січень 2012 року в сумі 9501,72 грн., за липень 2012 року в сумі 5830,03 грн., за вересень 2012 року в сумі 10155,08 грн., за жовтень 2012 року в сумі 8802,24 грн.

За результатами вказаного Акту перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №539/22-10/02071010 від 22.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002952210 від 09.12.2013р., яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 п.123.1 ст. 123 п.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України за порушення п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 100197,05 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14507,94 грн., а всього на суму 114704,99 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу наведені в акті перевірки про відображення позивачем у податковій звітності господарських операцій, які фактично не відбулися з контрагентами - ПП «Електротех», ПП «Капітал Плюс», ТзОВ «Конді 50», ПП «Терези» ЛТД, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5

Щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з ПП «Електротех» та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, то суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що НУ «Львівська політехніка» (замовник) 07.06.2011 року було укладено з ПП «Електротех» (постачальник) угоду про постачання матеріалів, товарів, сировини на загальну суму 27972,00 грн, в т.ч. ПДВ-4662,00 грн. Відповідно до предмету договору постачальник зобов'язується відпустити товар, а саме: пакети статорного заліза до електродвигунів D=280*210 мм L=75 мм в кількості 3 шт. та D=104*61 мм L=10 мм в кількості 300 шт. Умовами договору визначено, що постачання товару здійснюється транспортом за Рахунок Замовника або Постачальника за домовленістю; замовник здійснює оплату товару тільки після їх одержання на підставі видаткових накладних.

Після одержання товару у кількості, визначеній в договорі, що підтверджується видатковою накладною, було здійснено оплату за товар шляхом безготівкового перерахунку, що підтверджується платіжним дорученням №255 від 10.06.2011 року на суму 27 972,00 грн., в т.ч. ПДВ 4662,00 грн. На підставі вказаного договору Постачальником було виписано податкову накладну №4 від 07.06.2011 року на загальну суму 27972,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 4662,00 грн., яка долучена до матеріалів справи.

Позивачем також для підтвердження отримання вказаного товару від ПП «Електротех» було надано суду копію витягу з журналу реєстрації довіреностей, яким підтверджується видача довіреності від 07.06.2011року на ім'я ОСОБА_6 на отримання товару згідно видаткової накладної №РН-0000038 від 07.06.2011р.

Реальний характер вказаного зобов'язання між НУ «Львівська політехніка» та ПП «Електротех» підтверджується також прибутковою накладною №28 від 07.06.2011 про отримання науково-дослідною частиною НУ «Львівська політехніка» товару в кількості, що відповідає умовам договору та актом №1 на витрату матеріалів, відповідно до якого в частині найменування одержаних витрачених матеріалів зазначено товар в кількості, що відповідає умовам договору.

Таким чином, НУ «Львівська політехніка» надано первинні бухгалтерські документи, що є підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Електротех» з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 4 662,00 грн., в тому числі за червень 2011 року в сумі 4 662,00 грн.

Щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з ПП «Капітал Плюс» та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, то суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що НУ «Львівська політехніка» (замовник) було укладено угоди з ПП «Капітал Плюс» (постачальник) про постачання матеріалів №16/05-1 від 16.05.2011 року, №05/09-1 від 05.09.2011 року. Умовами договорів визначено, що постачальник зобов'язується доставити товар, а замовник оплатити згідно з рахунками, специфікаціями, накладними, додатками. Крім цього, в договорах визначено, що замовник здійснює оплату товарів, сировини, матеріалів тільки після їхнього одержання на підставі видаткових накладних. Позивачем НУ «Львівська політехніка» було отримано матеріали на підставі видаткових накладних: №РН-0000016 від 19.05.2011 року на суму 15399,72 грн., в т.ч. ПДВ 2566,62 грн.; №РН-0000030 від 06.09.2011 року на суму 16614,00 грн., в т.ч. ПДВ 2769,00 грн.

Після одержання товару у кількості, визначеній в договорі, що підтверджується видатковими накладними, було здійснено оплату за товар шляхом безготівкового перерахування, що підтверджується платіжними дорученнями №221 від 24.05.2011 року на суму 15399,72 грн. в тому числі ПДВ 2566,62 грн. та № 391 від 12.09.2011 року на суму 16614,00 грн. в тому числі ПДВ 2769,00 грн., а разом оплачено суму 32 013,72 грн.

На підставі вказаного договору Постачальником було виписано податкові накладні, які долучені до матеріалів справи, а саме податкова накладна від 19.05.2011 року №2 на суму 15399,72 грн. в тому числі ПДВ 2566,62 грн. та податкова накладна від 06.09.2011 року №2 на суму 16614,00 грн. в тому числі ПДВ 2769,00 грн.

Позивачем також в підтвердження здійснення господарської операції НУ «Львівська політехніка» та ПП «Капітал Плюс» додатково надано первинні документи, що підтверджують надходження на склад придбаних вищевказаних матеріалів відповідно до прибуткових накладних та використання вказаних матеріалів.

Таким чином, НУ «Львівська політехніка» надано первинні бухгалтерські документи, що є підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Капітал Плюс» з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 5 335,62 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 2 566,62 грн., за вересень 2011 року в сумі 2 769 грн.

Щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з ТзОВ «Конді 50» та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, то суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, НУ «Львівська політехніка» (замовник) з ТзОВ «Конді 50» (постачальник) було укладено угоди про постачання обладнання: №1825 від 19.09.2012 року на постачання обладнання - комутаторів керованих комутаторів, в кількості та асортименті вказані у видатковій накладній №0919-5 від 19.09.2012 року на загальну суму 177750,00 грн. в тому числі ПДВ 29625,00 грн.; №1823 від 19.09.2012 року, на постачання обладнання - керованого комутатора, що підтверджується видатковою накладною №0919-2 від 19.09.2012 року на загальну суму 258180,00 грн. в тому числі ПДВ 43030,00 грн.; №1890 від 19.09.2012 року, на постачання обладнання - ББЖ Luxeon UPS в кількості та асортименті вказані у видатковій накладній №09-19-6 від 19.09.2012 року на загальну суму 133629,00 грн. в тому числі ПДВ 22271,50 грн.; №08 від 15.08.2012 року, на постачання обладнання - керованого комутатора на загальну суму 397200,00 в тому числі ПДВ 66200,00 грн.; №1822 від 19.09.2012 року, на постачання обладнання - акумуляторних батарей в кількості та асортименті що вказані у видатковій накладній від 19.09.2012 року №0919-1 на загальну суму 174048,00 грн. в тому числі ПДВ 29008,00 грн.; №1826 від 19.09.2012 року, на постачання обладнання в кількості та асортименті вказані у видатковій накладній №0919-4 від 19.09.2012 року на загальну суму 97415,00 грн. в тому числі ПДВ 16235,83 грн.; №1824 від 19.09.2012 року, на постачання обладнання в кількості та асортименті вказані у видатковій накладній №0919-3 від 19.09.2012 року на загальну суму 60072,00 грн. в тому числі ПДВ 10012,00 грн.

Відповідно до предмету вказаних договорів постачальник зобов'язується доставити обладнання згідно з рахунками, специфікаціями, накладними, додатками. Умовами договорів визначено, що постачання товару здійснюється транспортом за Рахунок Замовника або Постачальника за домовленістю. Крім цього, в договорах визначено, що замовник здійснює оплату товару тільки після їх одержання на підставі видаткових накладних.

Позивачем після одержання товару у кількості, що підтверджується видатковими накладними, було здійснено оплату шляхом безготівкового перерахунку за товар, що підтверджується платіжними дорученнями №3297 від 25.09.2012 року на суму 60072,00 грн. в тому числі ПДВ 10012,00 грн., №3294 від 25.09.2012 року на суму 97415,00 грн. в тому числі ПДВ 16235,83 грн., №3295 від 25.09.2012 року на суму 174048,00 грн. в тому числі ПДВ 29008,00 грн., №2742 від 15.08.2012 року на суму 397200,00 грн. в тому числі ПДВ 66200,00 грн.

Постачальником ТзОВ «Конді 50» було виписано НУ «Львівська політехніка» податкові накладні, які долучені до матеріалів справи, а саме: податкову накладну №567 від 28.09.2012 року на загальну суму 60072,00 грн. в тому числі ПДВ 10012,00 грн., податкову накладну №568 від 28.09.2012 року на загальну суму 97415,00 грн. в тому числі ПДВ 16235,83 грн.; податкову накладну №518 від 27.09.2012 року на загальну суму 174048,00 грн. в тому числі ПДВ 29008,00 грн.; податкову накладну №253 від 17.08.2012 року на загальну суму 397200,00 грн. в тому числі ПДВ 66200,00 грн.

Реальність здійснення господарського зобов'язання між НУ «Львівська політехніка» та ТзОВ «Конді 50» підтверджується фактом надходження на склад матеріалів відповідно до прибуткових накладних та фактом отримання матеріалів зі складу, що підтверджується вимогами на отримання матеріалів зі складу.

Таким чином, НУ «Львівська політехніка» правомірно було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Конді 50» з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 18 957,32 грн., в тому числі за вересень 2012 року в сумі 10 155,08 грн., за жовтень 2012 року в сумі 8 802,24 грн.

Щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з ПП «Терези» ЛТД та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, то суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, між НУ «Львівська політехніка» (замовник) та ПП «Терези» ЛТД (підрядник) укладено договори підряду № 22/11 від 01.12.2009 року з додатками до договору №1 від 28.12.2009 року, №2 від 01.04.2010 року, № 3 від 17.09.2010 року, №21/11 від 01.12.2009 року, № 10/01 від 01.03.2010 року з додатками до договору № 1 від 02.08.2010 року, №2 від 01.11.2010 року, № 3 від 09.12.2010 року, №10/29 від 29.10.2008 року з додатками до договору № 1 від 25.12.2008 року, №2 від 30.03.2009 року, №3 від 30.10.2009 року, №4 від 20.01.2010 року, №5 від 02.09.2010 року, №15/1 від 28.09.2011 року, №24/06 від 15.11.2010 року з додатками до договору № 1 від 28.12.2010 року, №2 від 11.03.2011 року, №3 від 15.03.2011 року, №25/06 від 15.11.2010 року з додатками до договору № 1 від 24.12.2010 року, № 2 від 14.03.2011 року, №3 від 27.12.2011 року, № 4 від 27.12.2011 року, № 5 від 30.03.2012 року, № 6 від 02.07.2012 року, №7 від 05.07.2012 року, № 11а від 31.03.2011 року з додатком до договору № 1 від 21.09.2011 року, №23/11 від 23.11.2009 року з додатками до договору № 1 від 01.02.2010 року, № 2 від 01.12.2010 року, №3 від 31.12.2010 року, №4 від 11.03.2011 року, № 5 від 26.12.2011 року, №6 від 13.03.2012 року, № 7 від 28.05.2012 року, № 8 від 29.08.2012 року, №9 від 27.12.2012 року. Відповідно до умов договорів підрядник зобов'язується виконати роботи, передати виконані роботи Замовнику, а також власними силами та за власний рахунок ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт по капітальному ремонту або в гарантійні строки експлуатації, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи по капітальному ремонту та оплатити їх відповідно до актів виконаних робіт форма КБ-2. Склад та обсяги робіт по капітальному ремонту, що доручаються до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною даних договорів підряду. За договором підряду № 22/11 від 01.12.2009 року з додатками до договору №1 від 28.12.2009 року, №2 від 01.04.2010 року, № 3 від 17.09.2010 року підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту з заміною існуючих вікон 2-го та 3-го поверхів та віконного блоку 1-го поверху по фасаду 12-1 від осі 1 в гуртожитку № 11 НУ «Львівська політехніка» по вул. Лукаша, 5 в м. Львові.

За договором підряду № 10/01 від 01.03.2010 року з додатками до договору № 1 від 02.08.2010 року, №2 від 01.11.2010 року, № 3 від 09.12.2010 року підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту фасаду корпусу № 13 НУ «Львівська політехніка» по вул. Степана Бандери, 12 в м. Львові. За договором підряду №10/29 від 29.10.2008 року з додатками договору № 1 від 25.12.2008 року, №2 від 30.03.2009 року, №3 від 30.10.2009 року, №4 від 20.01.2010 року, №5 від 02.09.2010 року підрядник зобов'язується виконати роботи по добудові адміністративного корпусу №13 по вул. С. Бандери, 12 (завершення робіт по будівництву) у відповідності до тендерної документації. За договором підряду №15/1 від 28.09.2011 року підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту лекційної аудиторії №416 в навчальному корпусі №4 НУ «Львівська політехніка» по вул. Митрополита Андрея, 5 в м. Львові. За договором підряду №24/06 від 15.11.2010 року з додатками до договору № 1 від 28.12.2010 року, №2 від 11.03.2011 року, №3 від 15.03.2011 року підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту із заміною існуючих віконних заповнень 1-го, 2-го, 3-го, 4-го та 5-го поверхів по фасаду в осях 49-37 в гуртожитку №8 НУ «Львівська політехніка» по вул. Сахарова, 23 в м. Львові. За договором підряду № 25/06 від 15.11.2010 року з додатками до договору № 1 від 24.12.2010 року, № 2 від 14.03.2011 року, №3 від 27.12.2011 року, № 4 від 27.12.2011 року, № 5 від 30.03.2012 року, № 6 від 02.07.2012 року, №7 від 05.07.2012 року підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту із заміною існуючих віконних заповнень 1-го та 4-го поверхів по фасаду в осях 1-12 та 12-1 в гуртожитку № 11 НУ «Львівська політехніка» по вул. Лукаша, 5 в м. Львові. За договором підряду № 11а від 31.03.2011 року з додатком до договору № 1 від 21.09.2011 року підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту приміщень культурно-просвітницького відділу, балетного залу, коридорів, костюмерної, гардеробних, душових кабін, санвузлів НД «Просвіта» навчального корпусу №26 по вул. Карпінського, 8 НУ «Львівська політехніка» в м. Львові. За договором підряду № 23/11 від 23.11.2009 року з додатками підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту даху гуртожитку № 1 НУ «Львівська політехніка» по вул. Бой-Желенського, 14 в м. Львові.

Оплата за умовами договорів підряду, розрахунки замовника з підрядником за виконані роботи по капітальному ремонту здійснюються на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2 протягом 5 (п'яти) банківських дні з дати підписання відповідного акту виконаних робіт за умови надходження відповідних коштів на рахунок замовника.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідки про вартість виконаних робіт та акти передачі приймання виконаних робіт, які підтверджують обсяги та вартість виконаних робіт.

Відповідно до умов договорів було здійснено оплату за виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями: №3845 від 07.10.2010 року на загальну суму 23882,40 грн., в т.ч. ПДВ - 3980,40 грн.; №3846 від 07.10.2010 року на загальну суму 22381,20 грн., в т.ч. ПДВ - 3730,20 грн.; №3847 від 07.10.2010 року на загальну суму 47838,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7973,00 грн.; №759 від 16.03.2011 року на загальну суму 15400,80 грн., в т.ч. ПДВ - 2566,80 грн.; №760 від 16.03.2011 року на загальну суму 39152,40 грн., в т.ч. ПДВ - 6525,40 грн.; №916 від 23.03.2011 року на загальну суму 16734,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2789,00 грн.; №1420 від 29.04.2011 року на загальну суму 86881,20 грн., в т.ч. ПДВ - 14480,20 грн.; №10 від 19.05.2011 року на загальну суму 27090,00 грн., в т.ч. ПДВ - 4515,00 грн.; №16 від 30.05.2011 року на загальну суму 49255,20 грн., в т.ч. ПДВ - 8209,20 грн.; №17 від 30.05.2011 року на загальну суму 151966,80 грн., в т.ч. ПДВ - 25327,80 грн.; №3331 від 26.09.2011 року на загальну суму 231640,80 грн., в т.ч. ПДВ - 38606,80 грн.; №3823 від 27.10.2011 року на загальну суму 37566,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6261,00 грн.; №3824 від 27.10.2011 року на загальну суму 167127,60 грн., в т.ч. ПДВ - 27854,60 грн.; №4026 від 14.11.2011 року на загальну суму 166502,40 грн., в т.ч. ПДВ - 27750,40 грн.; №10 від 13.01.2012 року на загальну суму 380068,80 грн., в т.ч. ПДВ - 63344,40 грн.

Підрядником було виписано НУ «Львівська політехніка» податкові накладні, які долучені до матеріалів справи, а саме: від 07.10.2010 року №24, від 07.10.2010 року №22, від 07.10.2010 року №23, від 14.11.2011 року №1; від 27.10.2011 року №4, від 27.10.2011 року №5, від 26.09.2011 року №1, від 19.05.2011 року №1, від 30.05.2011 року №3; від 30.05.2011 року №4; від 29.04.2011 року №4; від 23.03.2011 року №4, від 17.03.2011 року №2, від 17.03.2011 року №1, від 13.01.2012 року №1;

Реальність здійснення вказаних господарських зобов'язання між НУ «Львівська політехніка» та ПП «Терези» ЛТД підтверджується по кожному договору довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомістю ресурсів до акту прийняття, розрахунком №1-2 загальновиробничих витрат, план-графіком виконання робіт ПП «Терези» ЛТД, локальним кошторисом. Судом також встановлено наявність у Підрядника - ПП «Терези» ЛТД ліцензії на будівельну діяльність серія АВ №154682.

Таким чином, НУ «Львівська політехніка» надано первинні бухгалтерські документи що є підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Терези ЛТД» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 41 904,11 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 3137 грн., за квітень 2011 року в сумі 2108,60 грн. (податкові накладні виписані в березні 2011 року), за травень 2011 року в сумі 3371,41 грн. (податкові накладні на суму 2570 грн. виписані в квітні 2011 року), за червень 2011 року в сумі 5952,68 грн. (податкові накладні виписані в травні 2011 року), за вересень 2011 року в сумі 6852 грн., за листопад 2011 року в сумі 10 980,70 грн.(податкові накладні в сумі 6055 грн. виписані в жовтні 2011 року), за січень 2012 року в сумі 9 501,72 грн.

Щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з описової частини акта перевірки Відповідачем встановлено, що в порушення вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями) завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року по взаєморозрахунках із ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 175 407,75 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 85 899 грн., за серпень 2010 року в сумі 72 668,43 грн., за вересень 2010 року в сумі 16 840,32 грн.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Граничний термін сплати грошового зобов'язання по декларації з ПДВ за липень 2010 року - 30.08.2010 року, за серпень 2010 року - 30.09.2010 року, за вересень 2010 року - 01.11.2010 року.

Таким чином, станом на 22.11.2013 року минув термін позовної давності для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань по вищевказаних податкових деклараціях. Відтак, вказана сума не включалась відповідачем до розрахунку суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, а тому щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 у позивача та відповідача відсутній спір.

Щодо господарських правовідносин НУ «Львівська політехніка» з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся, то суд зазначає наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що НУ «Львівська політехніка» (замовник) з ФОП ОСОБА_5 (постачальник) було укладено договір №8 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 160000 грн. (в т.ч. ПДВ 26666,67); договір №9 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 399 900 грн. (в т.ч. ПДВ 66650 грн.); договір №13 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 79950 грн. (в т.ч. ПДВ 13325 грн.); договір №14 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 89544 грн. (в т.ч. ПДВ 14924 грн.); договір №15 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 115000 грн. (в т.ч. ПДВ 19166,67 грн.); договір №16 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 65000 грн. (в т.ч. ПДВ 10833,33 грн.); договір №17 від 05.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 130000 грн. (в т.ч. ПДВ 21666,67 грн.); договір №64 від 27.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 145000 грн. (в т.ч. ПДВ 24166,67грн); договір №65 від 27.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 309840 грн. (в т.ч. ПДВ 51640 грн.); договір №70 від 24.05.2011 року про закупівлю товарів (ціна договору 150000 грн. (в т.ч. ПДВ 25000 грн.) Відповідно до умов вказаних договорів при доставці товарів навантаження і вивантаження товарів проводиться силами і засобами Постачальника і за його рахунок, а вивантаження товарів і навантаження повернутої тари на складі Замовника - силами і засобами Замовника. Відповідно до п.6.1.2. договорів замовник зобов'язаний приймати поставлені товари згідно рахунка і видаткової накладної.

Окрім вище зазначеного, НУ «Львівська політехніка» (замовник) з ФОП ОСОБА_5 (постачальник) було укладено договір №45 від 01.04.2011 року про постачання продукції (ціна договору 80 000 грн.); договір №46 від 01.04.2011 року про постачання продукції (ціна договору 25 000 грн.); договір №47 від 01.04.2011 року про постачання продукції з додатком до договору №9 від 01.04.2011 року (ціна договору 24 000 грн.); договір №42 від 10.04.2012 року про постачання продукції (ціна договору 20 000 грн.); договір №43 від 10.04.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 5 від 01.04.2012 року, № 42 від 24.08.2012 року (ціна договору 95 000 грн.); договір №46 від 10.04.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 6 від 01.08.2012 року, № 39 від 24.08.2012 року (ціна договору 50 000 грн.); договір №63 від 10.05.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 36 від 24.08.2012 року, № 60 від 10.09.2012 року (ціна договору 487070,00 грн.); договір №64 від 10.05.2012 року про постачання продукції з додатками до договору №36а від 24.08.2012 року, № 59 від 10.09.2012 року (ціна договору 142930,00 грн.); договір №65 від 10.05.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 8 від 01.08.2012 року, № 34 від 24.08.2012 року (ціна договору 240000,00 грн.); договір №67 від 10.05.2012 року про постачання продукції з додатками до договору №9 від 01.08.2012 року, № 38 від 24.08.2012 року (ціна договору 145000 грн.); договір №68 від 10.05.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 7 від 01.08.2012 року, №35 від 24.08.2012 року (ціна договору 85000 грн.); договір №40 від 10.04.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 40 від 24.08.2012 року, № 58 від 10.09.2012 року (ціна договору 90875,00 грн.); договір №66 від 10.05.2012 року про постачання продукції з додатками до договору № 4 від 01.08.2012 року, № 45 від 24.08.2012 року (ціна договору 240000 грн.); договір №44 від 10.04.2012 року про постачання продукції з додатком №43 до договору від 24.08.2012 року (ціна договору 100000 грн.); договір №41 від 10.04.2012 року про постачання продукції з додатком №44 до договору від 24.08.2012 року (ціна договору 114950 грн.).

У вище зазначених договорах відповідно до Розділу 2 ціна за одиницю і сума поставки вказуються в товарних накладних (за необхідності в специфікаціях), які оформляються на кожну поставку і є невід'ємною частиною даного договору і основою для проведення взаємних розрахунків сторін. Відповідно до п. 3.1 оплата здійснюється впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту прийняття Товару Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, на основі виставлених рахунків. Відповідно до п.5.1 договору продукція відвантажується замовнику на умовах СРТ ІНКОТЕРМС-2000. Прийняття-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складі покупця в порядку, встановленому діючим законодавством, даним договором, у відповідності до інструкцій П-6, П-7.

НУ «Львівська політехніка» було отримано товар відповідно до накладних: накладна №15 від 01.06.2011р. на загальну суму 1352,83 грн., накладна №16 від 01.06.2011р. на загальну суму 1239,37 грн., накладна № 19 від 01.06.2011р. на загальну суму 8320,50 грн., накладна №17 від 01.06.2011р. на загальну суму 1918,80 грн., накладна №21 від 01.06.2011р. на загальну суму 1870,15 грн., накладна № 20 від 01.06.2011р. на загальну суму 1852,70 грн., накладна №23 від 01.06.2011р. на загальну суму 2294,40 грн., накладна №22 від 01.06.2011р. на загальну суму 2908,56 грн. накладна № 25 від 06.06.2011р. на загальну суму 1027,63 грн., накладна №24 від 02.06.2011р. на загальну суму 580,02 грн., накладна №54 від 24.06.2011р. на загальну суму 11803,50 грн., накладна № 18 від 01.06.2011р. на загальну суму 2483,10 грн., накладна №26 від 06.06.2011р. на загальну суму 914,24 грн., накладна №27 від 06.06.2011р. на загальну суму 1879,20 грн., накладна №29 від 06.06.2011р. на загальну суму 1500,12 грн., накладна №28 від 06.06.2011р. на загальну суму 1342,20 грн., накладна № 31 від 10.06.2011р. на загальну суму 330,12 грн., накладна №30 від 10.06.2011р. на загальну суму 1691,04 грн., накладна №33 від 10.06.2011р. на загальну суму 4813,40 грн., накладна №32 від 10.06.2011р. на загальну суму 1140,48 грн., накладна № 34 від 10.06.2011р. на загальну суму 6321,00 грн., накладна №35 від 17.06.2011р. на загальну суму 2436,00 грн., накладна №36 від 17.06.2011р. на загальну суму 2364,70 грн., накладна №37 від 17.06.2011р. на загальну суму 4235,28 грн., накладна № 38 від 17.06.2011р. на загальну суму 4682,88 грн., накладна №39 від 17.06.2011р. на загальну суму 3540,38 грн., накладна №40 від 17.06.2011р. на загальну суму 4653,38 грн., накладна №41 від 17.06.2011р. на загальну суму 13674,00 грн., накладна № 43 від 17.06.2011р. на загальну суму 1224,00 грн., накладна №42 від 17.06.2011р. на загальну суму 2558,40 грн., накладна №44 від 24.06.2011р. на загальну суму 7284,00 грн., накладна №45 від 24.06.2011р. на загальну суму 4961,96 грн., накладна №47 від 24.06.2011р. на загальну суму 4034,88 грн., накладна №46 від 24.06.2011р. на загальну суму 3000,60 грн. накладна №48 від 24.06.2011р. на загальну суму 5303,39 грн., накладна №49 від 24.06.2011р. на загальну суму 9198,41 грн., накладна №50 від 24.06.2011р. на загальну суму 3375,36 грн., накладна №51 від 24.06.2011р. на загальну суму 1042,75 грн., накладна №52 від 24.06.2011р. на загальну суму 2560,32 грн., накладна №53 від 24.06.2011р. на загальну суму 4582,97 грн., накладна №107 від 10.07.2012р. на загальну суму 5208,00 грн., накладна №105 від 07.07.2012р. на загальну суму 1516,80 грн., накладна №103 від 06.07.2012р. на загальну суму 18514,08 грн., накладна №102 від 06.07.2012р. на загальну суму 9750,00 грн.

Позивачем було здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення №387 від 16.07.2012р. на суму 1516,80 грн., платіжне доручення №376 від 16.07.2012р. на суму 9750,00 грн., платіжне доручення №393 від 16.07.2012р. на суму 18514,08 грн., платіжне доручення №149 від 06.06.2011р. на суму 1239,37 грн., платіжне доручення №148 від 06.06.2011р. на суму 1352,83 грн., платіжне доручення №153 від 06.06.2011р. на суму 1918,80 грн., платіжне доручення №152 від 06.06.2011р. на суму 8320,50 грн., платіжне доручення №155 від 06.06.2011р. на суму 580,02 грн., платіжне доручення №154 від 06.06.2011р. на суму 1852,70 грн., платіжне доручення №156 від 06.06.2011р. на суму 4778,71 грн., платіжне доручення №157 від 06.06.2011р. на суму 2483,10 грн., платіжне доручення №158 від 06.06.2011р. на суму 2294,40 грн., платіжне доручення №184 від 09.06.2011р. на суму 1027,63 грн., платіжне доручення №186 від 09.06.2011р. на суму 1279,20 грн., платіжне доручення №185 від 06.06.2011р. на суму 914,24 грн., платіжне доручення №187 від 09.06.2011р. на суму 2842,32 грн., платіжне доручення №194 від 14.06.2011р. на суму 6321,00 грн., платіжне доручення №195 від 14.06.2011р. на суму 4813,40 грн., платіжне доручення №197 від 14.06.2011р. на суму 330,12 грн., платіжне доручення №196 від 14.06.2011р. на суму 1691,04 грн., платіжне доручення №211 від 21.06.2011р. на суму 2436,00 грн., платіжне доручення №198 від 14.06.2011р. на суму 1140,48 грн., платіжне доручення №212 від 21.06.2011р. на суму 2364,70 грн., платіжне доручення №213 від 21.06.2011р. на суму 4682,88 грн., платіжне доручення №214 від 21.06.2011р. на суму 3540,38 грн., платіжне доручення №215 від 21.06.2011р. на суму 4653,38 грн., платіжне доручення №217 від 21.06.2011р. на суму 2558,40 грн., платіжне доручення №216 від 21.06.2011р. на суму 13674,00 грн., платіжне доручення №219 від 21.06.2011р. на суму 1224,00 грн., платіжне доручення №218 від 21.06.2011р. на суму 4235,28 грн., платіжне доручення №255 від 29.06.2011р. на суму 7284,00 грн., платіжне доручення №254 від 29.06.2011р. на суму 4961,96 грн., платіжне доручення №257 від 29.06.2011р. на суму 4034,88 грн., платіжне доручення №256 від 29.06.2011р. на суму 3000,60 грн., платіжне доручення №259 від 29.06.2011р. на суму 9198,41 грн., платіжне доручення №258 від 29.06.2011р. на суму 5303,39 грн., платіжне доручення №261 від 29.06.2011р. на суму 1042,75 грн., платіжне доручення №260 від 29.06.2011р. на суму 3375,36 грн., платіжне доручення №263 від 29.06.2011р. на суму 4582,97 грн., платіжне доручення №262 від 29.06.2011р. на суму 2560,32 грн., платіжне доручення №264 від 29.06.2011р. на суму 11803,50 грн.

На підставі вказаних договорів Постачальником було виписано податкові накладні, які долучені до матеріалів справи, а саме: податкова накладна № 53 від 06.07.2012р. на загальну суму 18514,08 грн., в тому числі ПДВ - 3085,68 грн., податкова накладна № 52 від 06.07.2012р. на загальну суму 9750,00 грн., в тому числі ПДВ - 1625,00 грн., податкова накладна № 55 від 07.07.2012р. на загальну суму 1516,80 грн., в тому числі ПДВ - 252,80 грн., податкова накладна № 57 від 10.07.2012р. на загальну суму 5208,00 грн., в тому числі ПДВ - 868,00 грн., податкова накладна № 276 від 10.06.2011р. на загальну суму 1691,04 грн., в тому числі ПДВ - 281,84 грн., податкова накладна № 278 від 10.06.2011р. на загальну суму 1140,48 грн., в тому числі ПДВ - 190,08 грн., податкова накладна № 233 від 24.06.2011р. на загальну суму 11803,50 грн., в тому числі ПДВ - 1967,25 грн., податкова накладна № 277 від 10.06.2011р. на загальну суму 330,12 грн., в тому числі ПДВ - 55,02 грн., податкова накладна № 232 від 24.06.2011р. на загальну суму 4582,97 грн., в тому числі ПДВ - 763,83 грн., податкова накладна № 231 від 24.06.2011р. на загальну суму 2560,32 грн., в тому числі ПДВ - 426,72 грн., податкова накладна № 230 від 24.06.2011р. на загальну суму 393,55 грн., в тому числі ПДВ - 65,59 грн., податкова накладна № 229 від 24.06.2011р. на загальну суму 3375,36 грн., в тому числі ПДВ - 562,56 грн., податкова накладна № 228 від 24.06.2011р. на загальну суму 9198,41 грн., в тому числі ПДВ - 1533,07 грн., податкова накладна № 226 від 24.06.2011р. на загальну суму 4034,88 грн., в тому числі ПДВ - 672,48 грн., податкова накладна № 225 від 24.06.2011р. на загальну суму 3000,60 грн., в тому числі ПДВ - 500,10 грн., податкова накладна № 224 від 24.06.2011р. на загальну суму 4961,96 грн., в тому числі ПДВ - 826,99 грн., податкова накладна № 279 від 10.06.2011р. на загальну суму 4813,40 грн., в тому числі ПДВ - 802,23 грн., податкова накладна № 223 від 24.06.2011р. на загальну суму 7284,00 грн., в тому числі ПДВ - 1214,00 грн., податкова накладна № 227 від 24.06.2011р. на загальну суму 5303,39 грн., в тому числі ПДВ - 883,90 грн., податкова накладна № 189 від 17.06.2011р. на загальну суму 1224,00 грн., в тому числі ПДВ - 204,00 грн., податкова накладна № 188 від 17.06.2011р. на загальну суму 2558,40 грн., в тому числі ПДВ - 426,40 грн., податкова накладна № 187 від 17.06.2011р. на загальну суму 13674,00 грн., в тому числі ПДВ - 2279,00 грн., податкова накладна № 185 від 17.06.2011р. на загальну суму 3540,38 грн., в тому числі ПДВ - 590,06 грн., податкова накладна № 186 від 17.06.2011р. на загальну суму 4653,38 грн., в тому числі ПДВ - 775,56 грн., податкова накладна № 184 від 17.06.2011р. на загальну суму 4682,88 грн., в тому числі ПДВ - 780,48 грн., податкова накладна № 183 від 17.06.2011р. на загальну суму 4235,28 грн., в тому числі ПДВ - 705,88 грн., податкова накладна № 182 від 17.06.2011р. на загальну суму 2364,70 грн., в тому числі ПДВ - 394,12 грн., податкова накладна № 181 від 17.06.2011р. на загальну суму 2436,00 грн., в тому числі ПДВ - 406,00 грн., податкова накладна № 179 від 10.06.2011р. на загальну суму 6321,00 грн., в тому числі ПДВ - 1053,50 грн., податкова накладна № 58 від 06.06.2011р. на загальну суму 1342,20 грн., в тому числі ПДВ - 223,70 грн., податкова накладна № 57 від 06.06.2011р. на загальну суму 1279,20 грн., в тому числі ПДВ - 213,20 грн., податкова накладна № 56 від 06.06.2011р. на загальну суму 914,24 грн., в тому числі ПДВ - 152,37 грн., податкова накладна № 55 від 06.06.2011р. на загальну суму 1027,63 грн., в тому числі ПДВ - 171,27 грн., податкова накладна № 54 від 06.06.2011р. на загальну суму 1500,12 грн., в тому числі ПДВ - 250,02 грн., податкова накладна № 28 від 02.06.2011р. на загальну суму 580,02 грн., в тому числі ПДВ - 96,67 грн., податкова накладна № 21 від 01.06.2011р. на загальну суму 2294,40 грн., в тому числі ПДВ - 382,40 грн., податкова накладна № 20 від 01.06.2011р. на загальну суму 2908,56 грн., в тому числі ПДВ - 484,76 грн., податкова накладна № 19 від 01.06.2011р. на загальну суму 1870,15 грн., в тому числі ПДВ - 311,69 грн., податкова накладна № 18 від 01.06.2011р. на загальну суму 1852,70 грн., в тому числі ПДВ - 308,78 грн., податкова накладна № 17 від 01.06.2011р. на загальну суму 8320,50 грн., в тому числі ПДВ - 1386,75 грн., податкова накладна № 16 від 01.06.2011р. на загальну суму 2483,10 грн., в тому числі ПДВ - 413,85 грн., податкова накладна № 15 від 01.06.2011р. на загальну суму 1918,80 грн., в тому числі ПДВ - 319,80 грн., податкова накладна № 14 від 01.06.2011р. на загальну суму 1239,37 грн., в тому числі ПДВ - 206,56 грн., податкова накладна № 13 від 01.06.2011р. на загальну суму 1352,83 грн., в тому числі ПДВ - 225,47 грн.

Таким чином, НУ «Львівська політехніка» надано первинні бухгалтерські документи, що є підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 29 338 грн., в тому числі за червень 2011 року в сумі 23 507,97 грн., за липень 2012 року в сумі 5 830,03 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Щодо визначення податку на додану вартість, то суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час здійснення спірних правовідносин), надано визначення «платника податку», а саме: це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час здійснення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час здійснення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно п.п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом, та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Як встановлено судом факти надання та отримання наданих позивачу товарів (послуг) контрагентами - ПП «Електротех», ПП «Капітал Плюс», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Терези ЛТД», ФОП ОСОБА_4, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, в повній мірі підтверджуються належними документами, які в сукупності підпадають під значення первинних, що визначене у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та на підставі котрих здійснюється формування податкової звітності та податкового кредиту.

При цьому, відповідачем не доведено не отримання позивачем товарів, виконаних на його замовлення робіт (послуг).

Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочину, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Відповідно до ст. ст. 46-49 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надані позивачем суду докази в цілому повністю відображають зміст та перебіг господарських операцій позивача, а також їх вартісні показники.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Долучені до матеріалів справи копії первинних документів за своїм змістом та оформленням в повній мірі підтверджують факт проведених НУ «Львівська політехніка» господарських операцій з ПП «Електротех», ПП «Капітал Плюс», ТзОВ «Конді 50», ТзОВ «Терези ЛТД», ФОП ОСОБА_4, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5.

З досліджених судом договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, не вбачається їх невідповідності вимогам, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В основу ж виявлених при перевірці порушень відповідачем покладено висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Натомість, первинні документи, надані платником податків для перевірки, невмотивовано не взято до уваги при здійсненні висновків податкового органу.

При цьому, твердження відповідача про ненадання Позивачем всіх необхідних первинних бухгалтерських документів для перевірки спростовується змістом самого акту перевірки, а зокрема розділом 3.2.2 в якому відповідачем описано зміст господарських операцій та реквізити первинних бухгалтерських документів.

Крім того, використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року №К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про порушення позивачем норм податкового законодавства.

Актом перевірки підтверджується здійснення оплати позивачем - НУ «Львівська політехніка» вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів. Крім того, в акті перевірки Відповідачем не було встановлено невідповідність податкових накладних вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України, по яких позивачем - НУ «Львівська політехніка» було сформовано податковий кредит.

Що стосується покликання відповідача в акті перевірки на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, як підтвердження здійснення транспортування товарів від контрагентів та як наслідок підтвердження реальності господарських операцій, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів та їх оприлюднення врегульований Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року.

Спільний наказ Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України та не було опубліковано в офіційному друкованому органі. Тому такий наказ в силу Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року не набув силу нормативно-правового акта, не є обов'язковим для учасників господарських відносин та жодних прав та обов'язків не породжує.

Натомість правила перевезення вантажів у випадку залучення до такого перевезення перевізників врегульовано наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568.

НУ «Львівська політехніка» не брало участі у відносинах з перевезення вантажу (поставки товару), оскільки доставка товару відбувалась Продавцем (постачальником) за місце знаходженням покупця - НУ «Львівська політехніка».

Окрім того, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на наведене, посилання відповідача на відсутність у Позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару як обґрунтування виявлених порушень за наявності у Позивача інших первинних документів щодо здійснення господарських операцій є необґрунтованими.

Необґрунтованими також є доводи про відсутність у Позивача сертифікатів (свідоцтв) якості на товар, оскільки останні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише підтверджують якісні характеристики товару.

Також суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про відсутність контрагентів позивача за податковою адресою, оскільки доказом такої відсутності може слугувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а не акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки цього контрагента.

Отже, використання відповідачем актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Враховуючи викладене вище та враховуючи норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 року у справі № К/9991/66857/11.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У свою чергу, ч. 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає сумнів.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку згаданих вище правочинів позивача.

Належні та допустимі докази в спростування факту здійснення господарських операцій позивачем у матеріалах справи відсутні.

Також суд відхиляє покликання відповідача на розбіжності у програмному продукті «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», оскільки саме по собі посилання на існування таких розбіжностей не може слугувати належними і допустимим доказом по справі. Інших доказів, які б підтверджували існування таких розбіжностей та підстав їх виникнення відповідачем надано не було.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Поряд з цим, слід зазначити, що позивач просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, однак суд звертає увагу на те, що в резолютивній частині судового рішення, у відповідності до положень ст. 162 КАС України належить зазначити також і про протиправність спірного акта індивідуальної дії.

На підставі ст. 94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002952210 від 09.12.2013 року та № 0002962210 від 09.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь національного університету "Львівська політехніка" ( 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12, код ЄДРПОУ 2071010) судові витрати у розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Сидор Н.Т.

Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2014 року.