Постанова № 37474131, 06.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року 11 год. 40 хв. м. Львів № 813/7587/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Жовковська Ю.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2 доГородоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Холявка І.Я. проскасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0007001720 та від 12.09.2013 № 0007011720, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0007001720 та від 12.09.2013 № 0007011720.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в акті перевірки зроблено безпідставні та неправомірні висновки без врахувань всіх фактичних обставин, вважає, що допущено і процесуальні порушення, а тому просить позовні вимоги задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові, додаткових поясненнях та на підставі доказів, які долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Зазначив, що ФО-П ОСОБА_1 не є замовником будівництва готелю за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому не набуде права власності на вказане нерухоме майно, що унеможливлює включення витрат стосовно господарських операцій щодо купівлі будівельних матеріалів та будівельних послуг до складу валових витрат. Окрім того, позивачем для перевірки не надано документів: актів приймання-передачі товарів, товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреностей від покупців на отримання продукції. Все вищевикладене на думку відповідача підтверджує неможливість фактичної передачі та доставки товарів від позивача оптовим покупцям, а отже фактичного здійснення господарських операцій. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 01.01.2012 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису про державну реєстрацію 24120000000021079 та з 02.01.2012 перебуває на обліку в ДПІ у Яворівському районі за № 43923.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що позивач, серед іншого, здійснює наступну діяльність:

51.32.0 - оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами;

52.22.0 - роздрібна торгівля м'ясом та мясними продуктами;

55.10 - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Відповідно до вимог пп. 78.1.7 п 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Державної податкової інспекції у Яворівському районі від 18.06.2013 № 386 та відповідно до направлень від 18.06.2013 № 400 та № 401, виданих Державною податковою інспекцією у Яворівському районі, проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер НОМЕР_3 за період з 01.01.2012 по 22.08.2013.

За результатами перевірки, Городоцькою ОДПІ складено акт від 22.08.2013 № 1139/17-0/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства платника податків - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 за період з 01 січня 2012 р. по 22 серпня 2013 р.» (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта, перевіркою встановлено, що позивач включив до складу валових витрат, понесених у 2012 році, суми, які не підтверджують показників у поданій декларації про одержані доходи за 2012 рік, а саме включено оплату за будівельні матеріали та за надані послуги по будівництву готелю за адресою АДРЕСА_1. Перевіркою досліджено, що земельну ділянку на якій споруджується міні-готель орендує в Новояворівської міської ради ФО-П ОСОБА_4 згідно договору оренди від 25.12.2008, а не ОСОБА_1 Додатково встановлено, що дозвіл № 29/112-09 від 11.08.2009 на виконання робіт з будівництва готелю за адресою АДРЕСА_1 надано ФО-П ОСОБА_4, в якому зазначається що замовником робіт є ОСОБА_4, а не ФО-П ОСОБА_1 На думку податкового органу, вищевказані витрати не пов'язані з господарською діяльністю ФО-П ОСОБА_1 та не можуть бути зараховані до складу валових витрат у декларації про доходи та майновий стан та доходи за 2012 рік:

- вартість будівельних робіт, наданих ДП «Моноліт» ВАТ «Яворівбуд», на суму 236600 грн, (в т.ч. без ПДВ 197166,71 грн включено до складу валових витрат у декларацію за 2012 рік).

- вартість будівельних матеріалів (цегла), придбаних в ТОВ «Золочівагробуд», на суму 45000 грн, в т.ч. без ПДВ 37500 грн включено до складу валових витрат у декларацію за 2012 рік;

- вартість будівельних матеріалів (вікна), придбаних у ТОВ «Віконечко», на суму 32750 грн, (в т.ч. без ПДВ 27292 грн включено до складу валових витрат);

- вартість будівельних матеріалів (вікон), придбаних у ПП «Вікнацентр», на суму 19100 грн, (в т.ч. без ПДВ 15917 грн включено до складу валових витрат у декларацію за 2012 рік).

Також податковий орган робить висновок про нереальність господарських операцій по реалізації м'ясопродукції через реєстратор розрахункових операцій оптовим покупцям, внаслідок чого ФО-П ОСОБА_1 зайво віднесено до складу витрат собівартість реалізованих через реєстратор розрахункових операцій товарів без ПДВ у сумі 5318863,88 грн (4529391,24 грн у 2012 році та 789472,64 грн у 2013 році).

Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності перевіряємий період в сумі 948081,41 грн за 2012 рік - 815268,45 грн та за 2013 рік - 132812,96 грн;

- пп. 187.1 ст. 187, ст. 185, пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано податку на додану вартість в сумі 1203349 грн.

На підставі Акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0007001720, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 1203349,00 грн, штрафні (фінансові) санкції на 601674,50 грн та податкове повідомлення-рішення від 12.09.2013 № 0007011720, яким визначено грошове зобов'язання по податку на доходи на суму 948081,41 грн та штрафні (фінансові) санкції на 474040,71 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується наступними положеннями законодавства України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 201.1 ст. 201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до пп. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті виникнення хоча б однієї із подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2).

Згідно з вимогами п. 177.3 цієї ж статті ПК України вказано, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 177.4 визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання регулюється статтею 138 розділом III ПК України.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат операційної діяльності відносять собівартість реалізованих товарів робіт, послуг.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як передбачено пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, зі змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію га підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено в судовому засіданні між ФО-П ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_1 10.07.2011 укладено угоду про співпрацю. Відповідно до п. 2 даної угоди, сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення спільних цілей у відповідності до завдань, програм дій, соціальних і економічних інтересів кожної із сторін.

Статтею 3 ГК України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Стаття 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства, зокрема, визначає свободу договору та свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Глава 77 ЦК України визначає положення про спільну діяльність. Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Виходячи з відповідних норм законодавства, ФО-П ОСОБА_1 на законних підставах може здійснювати будь-яку господарську діяльність, не заборонену законом і спрямовану на отримання доходу, причому як самостійно так і спільно з іншими особами.

Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується сторонами, на підставі договору оренди від 25.12.2008 Новояворівською міською радою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 було надано дозвіл № 29/112-09 на виконання будівельних робіт з будівництва готелю, як замовнику даного будівництва.

Представник позивача у судовому засіданні вказав, що з метою виконання поставлених спільних завдань та досягнення мети щодо будівництва готелю, позивач, як учасник угоди про співпрацю, уклав Договір № 18-11 від 17.12.2011 з ДП «Моноліт» ВАТ «Яворівбуд», яке є підрядником будівельних робіт.

На підтвердження реальності господарських операцій із ДП «Моноліт» ВАТ «Яворівбуд» позивачем надано акти приймання виконаних робіт за січень - березень 2012 року та податкові накладні: №1 від 12.01.2012, № 2 від 27.01.2012, № 4 від 30.01.2012, № 1 від 03.02.2012, № 2 від 06.02.2012, № 3 від 08.02.2012, № 6 від 10.02.2012, № 7 від 13.02.2012, № 8 від 14.02.2012, № 9 від 17.02.2012, № 10 від 21.02.2012, № 12 від 22.02.2012, № 13 від 27.02.2012, № 3 від 16.03.2012, № 4 від 19.03.2012, № 5 від 20.03.2012, № 7 від 23.03.2012, № 8 від 28.03.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав у ПП «Вікна-Центр» вікна та двері згідно укладеного договору купівлі-продажу № 12/209 від 22.12.2011 з додатком № 1. Факт придбання підтверджується отриманим рахунком-фактурою від 22.12.2011, видатковою накладною від 30.01.2012 № РН-0000011, податковими накладними від 22.12.2011 № 57, від 12.01.2012 № 10 та виписками з банку про рух коштів.

На підтвердження господарських операцій із «Золочівагробуд» позивачем надано видаткові накладні: № 36 від 29.02.2012, № 37 від 21.03.2012, № 27 від 04.01.2012 та виписки з банку про оплату за придбану цеглу.

Суд звертає увагу, що факт виконання відповідних робіт та поставки вищевказаних товарно-матеріальних цінностей контрагентами позивача, відповідачем не оспорюється.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не було встановлено, що будівництво вищезгаданого об'єкту здійснюється за рахунок коштів ФО-П ОСОБА_4, а також, що одні і ті ж витрати та суми податкового кредиту включаються у податкову звітність як ФО-П ОСОБА_1, так і ФО-П ОСОБА_4

Крім цього, позивач посилається на те, що згідно інвестиційного договору № 1 від 11.02.2011 укладеного між ФО-П ОСОБА_4 та ФО-П ОСОБА_1 учасники даного договору погодились про те, що за фінансування будівельних робіт, після здачі об'єкта в експлуатацію, ФО-П ОСОБА_1 має право отримати частину об'єкта.

З системного аналізу вищезгаданих норм, а також наданих позивачем первинних документів, суд приходить до висновку, що позивач мав підстави для включення до складу валових витрат вартість будівельних робіт виконаних ДП «Моноліт» ВАТ «Яворівбуд», вартість будівельних матеріалів (цегла) придбаних у ТОВ «Золочівагробуд», вартість будівельних матеріалів (вікна) придбаних у ТОВ «Віконечко», вартість будівельних матеріалів (вікон) придбаних у ПП «Вікнацентр», оскільки такі підтвердженні документально, і стосуються господарської діяльності позивача.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо оптової торгівлі м'ясопродуктами позивачем надано два контракти № 01/2010 від 19.07.2010 та № 02/2012 від 05.07.2012 з іноземними компаніями Республіки Польща щодо придбання м'ясопродуктів. Згідно таких контрактів, позивачем завезено придбаний товар через кордон в Україну (м. Львів), про що свідчать ВМД, які долучені до матеріалів справи.

Окрім того, ФО-П ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг № 28 від 01.01.2012 з ТОВ «Термо С», згідно якого отримував послуги зі зберігання продуктів харчування, які надавались на території холодильника, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52, що також відображено в акті перевірки. Факт отримання таких послуг підтверджується наявними у матеріалах справи договором, актами надання послуг та оплатою позивача за отримані послуги.

Придбаний та привезений з Республіки Польща товар позивач, у подальшому, реалізував наступним покупцям:

- ТОВ «Саваш», згідно договору поставки № 1 від 15.06.2012, видаткових накладних № 1/06 від 15.06.2012, № 1/07 від 13.07.2012, № 2/07 від 27.07.2012, № 12/08 від 22.08.2012, податкових накладних № 1 від 15.06.2012, № 4 від 13.07.2012, № 7 від 27.07.2012, № 2 від 01.08.2012, № 5 від 13.08.2012, № 15 від 22.08.2012, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 10 від 01.08.2012, № 13 від 14.08.2012, № 19 від 29.08.2012, товарно-транспортних накладних від 13.07.2012, 27.07.2012, 15.06.2012, 22.08.2012;

- ТОВ «М'ясо-поділля», згідно договору поставки № 6 від 03.09.2012, видаткових накладних № 1/09 від 04.09.2012, 3/09 від 05.09.2012, № 4/09 від 07.09.2012, № 5/09 від 12.09.2012, № 11/09 від 21.09.2012, податкових накладних № 1 від 04.09.2012, № 3 від 07.09.2012, № 5 від 07.09.2012, № 9 від 12.09.2012, № 14 від 21.09.2012 та товарно-транспортних накладних від 04.09.2012, 05.09.2012, 07.09.2012, 12.09.2012, 21.09.2012;

- ПП «Ектон», згідно договору поставки № 4/10/12 від 01.10.2012, видаткових накладних № 6/10 від 19.10.2012, № 9/10 від 30.11.2012, податкових накладних № 13 від 19.10.2012, № 18 від 30.11.2012, зворотної накладної № 1 від 31.12.2012, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 7 від 21.12.2012;

- ПП «СВ-Трейд», згідно договору поставки № 230112 від 23.01.2012, видаткових накладних № 1/04 від 04.04.2012, № 1 від 09.02.2012, № 2 від 23.01.2012, № 2/04 від 09.04.2012, податкових накладних № 2 від 23.01.2012, № 3 від 09.02.2012, № 8 від 29.02.2012, № 5 від 29.03.2012, № 1 від 04.04.2012, № 2 від 09.04.2012, товарно-транспортних накладних від 23.01.2012, 09.02.2012, 09.02.2012, 29.03.2012;

- ФО-П Ройко О.В., згідно договору поставки № 02 від 02.02.2011, видаткових накладних № 3 від 31.01.2012, № 1/03 від 19.03.2012, № 3/03 від 28.03.2012, № 3/04 від 28.04.2012, № 1/05 від 10.05.2012, № 2/05, від 30.05.2012, № 3/07 від 31.07.2012, № 4/07 від 31.07.2012, № 5/08 від 13.08.2012, 14/08 від 28.08.2012, № 14/09 від 24.09.2012, № 3/11 від 20.11.2012, № 1/12 від 13.12.2012, № 1/01 від 08.01.2013, № 2/01 від 15.01.2013, податкових накладних № 3 від 31.01.2012, № 2 від 19.03.2012, № 4 від 28.03.2012, № 4 від 28.04.2012, № 1 від 10.05.2012, № 2 від 30.05.2012, № 8 від 31.07.2012, № 9 від 31.07.2012, № 7 від 13.08.2012, № 17 від 28.08.2012, № 16 від 24.09.2012, № 5 від 20.11.2012, № 2 від 13.12.2012, № 2 від 08.01.2013, № 3 від 15.01.2013, товарно-транспортних накладних від 13.03.2012, 28.03.2012, 28.04.2012, 10.05.2012, 30.05.2012, 13.07.2012, 31.07.2012, 13.08.2012, 28.08.2012, 24.09.2012, 20.11.2012, 19.12.2012;

- ТОВ «Сталева Воля», згідно договору поставки № 1/07/12 від 21.07.2012, видаткових накладних № 1/08 від 02.08.2012, № 2/08 від 07.08.2012, № 3/08 від 07.08.2012, № 9/08 від 21.08.2012, № 11/08 від 22.08.2012, № 10/08 від 22.08.2012, № 15/08 від 29.08.2012, № 6/09 від 12.09.2012, № 10 від 22.09.2012, № 15/09 від 28.09.2012, № 16/09 від 28.09.2012, податкових накладних № 1 від 02.08.2012, № 3 від 07.08.2012, № 4 від 07.08.2012, № 14 від 21.08.2012, № 18 від 29.08.2012, № 21 від 22.08.2012, № 22 від 22.08.2012, № 10 від 12.09.2012, № 15 від 21.09.2012, № 23 від 28.09.2012, № 24 від 28.09.2012, № 5 від 28.12.2012, № 6 від 28.12.2012, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 21 від 28.09.2012, № 22 від 28.09.2012, № 4 від 20.12.2012, № 3 від 20.12.2012, товарно-транспортних накладних від 02.08.2012, 07.08.2012, 21.08.2012, 22.08.2012, 29.08.2012, 12.09.2012, 22.09.2012, 28.12.2012;

- ТОВ «АБМ-Експорт», згідно договору поставки № 010911 від 01.09.2011, видаткових накладних № 1 від 18.01.2012, № 2 від 09.02.2012, № 3 від 25.02.2012, № 4 від 29.02.2012, № 2/03 від 26.03.2012, № 7/08 від 20.08.2012, № 8/08 від 20.08.2012, № 13/08 від 28.08.2012, видаткової накладної (повернення) № АБ-0000007 від 29.03.2012, податкових накладних № 1 від 18.01.2012, № 4 від 09.02.2012, № 5 від 25.05.2012, № 6 від 29.02.2012, № 7 від 29.02.2012, № 3 від 26.03.2012, № 9 від 20.08.2012, № 12 від 20.08.2012, № 16 від 28.08.2012, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 10 від 29.03.2012, товарно-транспортних накладних від 18.01.2012, 09.02.2012, 26.02.2012, 29.02.2012, 26.03.2012, 29.03.2012, 20.08.2012, 20.08.2012, 28.08.2012, 19.10.2012;

- ТОВ «Укртрейдресурс МК», згідно договору про надання послуг № 29 від 01.10.2012, видаткових накладних № 7/09 від 18.09.2012, № 8/09 від 18.09.2012, № 9/09 від 18.09.2012, № 12/09 від 30.09.2012, № 13/09 від 30.09.2012, № 2/10 від 08.10.2012, № 3/10 від 13.10.2012, № 5/10 від 16.10.2012, № 7/10 від 24.10.2012, № 1/11 від 15.11.2012, податкових накладних № 11 від 18.09.2012, № 12 від 18.09.2012, № 13 від 18.09.2012, № 19 від 30.09.2012, № 20 від 30.09.2012, № 4 від 08.10.2012, № 11 від 13.10.2012, № 12 від 16.10.2012, № 14 від 24.10.2012, № 3 від 15.11.2012, товарно-транспортних накладних від 04.04.2012, 18.09.2012, 18.09.2012, 18.09.2012, 30.09.2012, 30.09.2012, 08.10.2012, 13.10.2012, 16.10.2012, 24.10.2012, 15.11.2012.

Оплата ТОВ «Саваш», ТОВ «М'ясо-поділля», ПП «Ектон», ПП «СВ-Трейд», ФО-П Ройко О.В., ТОВ «Сталева Воля», ТОВ «АБМ-Експорт», ТОВ «Укртрейдресурс МК» позивачу за товар підтверджується наявними у матеріалах справи виписками із банківських рахунків про рух коштів.

Крім цього, позивач реалізовував м'ясопродукти фізичним особам за готівку, яка в подальшому була внесена в касу та відображена в книзі обліку розрахункових операцій, копія якої долучена до матеріалів справи.

Дослідивши вищевказані письмові докази, суд приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження реального здійснення останніх.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку, заперечуючи проти адміністративного позову, Городоцькою ОДПІ не надано суду належних доказів на підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 до Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними і скасувати податкових повідомлень-рішень від 12.09.2013 № 0007001720 та від 12.09.2013 № 0007011720, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.09.2013 року № 0007001720.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.09.2013 року № 0007011720.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3, АДРЕСА_2) 2295 (дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) гривень 00 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 11.02.2014 року.

Суддя Кедик М.В.