Постанова № 3746313, 28.04.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-1458/08/1170

Категорія статобліку 2.11.17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" квітня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 28 квітня 2009 року об 11-45 год. адміністративну справу №2-а-1458/08/1170

за позовом : ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача : ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про визнання нечинним наказу,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

представників:

позивача - ОСОБА_3 - довіреність б/н від 01.10.2008 року;

відповідача - ОСОБА_4 - довіреність № 27 від 24.12.2008 року,

ОСОБА_1 звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про визнання нечинним наказу №106-д від 22.09.2008 року про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1.

Позивачем зазначено, що наказ винесений начальником ОСОБА_2 ОСОБА_5 щодо проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань цільового використання фракції головної етилового спирту за період з 01.10.2007 по 31.08.2009. У відповідності до наказу, підставою для його винесення був лист ОСОБА_2 від 19.09.08 №4659/32-0517 «Про проведення перевірки».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ визначено вичерпний перелік випадків, коли податковим органом може бути проведено позапланову виїзну перевірку. Позивач вважає, що посилань на жодну з таких підстав оскаржуваний наказ не містить, а тому він винесений з порушенням чинного законодавства. Також позивач вказує на те, що судом рішення про проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 не приймалося.

Окрім того, позивач вказує, що твердження відповідача про недопуск до проведення перевірки не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 7 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Позивач вказує, що оскільки працівники РУ ОСОБА_2 у Кіровоградській області та РУ ОСОБА_2 у Тернопільській області не підписались у Журналі реєстрації перевірок №1 ОСОБА_1, тому недопуск до перевірки відповідає вимогам Указу Президента України.

Також позивач зазначив, що оскаржуваним наказом було визначено період діяльності ОСОБА_1, що перевіряється, а саме з 01.10.2007 року по 31.08.2009 року, в той час як за період з 01.10.2007 року по 31.01.2008 року, ОСОБА_1 вже була проведена перевірка діяльності позивача з питань контролю за використанням фракції головної етилового спирту, порушень під час проведення перевірки не виявлено.

Відповідачем ОСОБА_2 до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з наступних підстав.

З метою виконання вимог листа ОСОБА_2 від 19 вересня 2008 року №4659/32-0517, на виконання вимог спільного наказу ОСОБА_2 від 08.05.07. №282/148/381/98 з метою посилення контролю за виробництвом та обігом спирту та збільшення надходження до бюджету податків та зборів начальником РУ ОСОБА_2 у Кіровоградській області ОСОБА_5 було видано наказ від 22.09.08 №106-д, яким призначено проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1. До проведення перевірки працівники РУ ОСОБА_2 у Кіровоградській області та РУ ОСОБА_2 у Тернопільській області головою правління ОСОБА_1 ОСОБА_6 допущені не були, про що було складено відповідний акт від 24.09.2008 року. Відповідач вказує, що на час звернення позивача до суду з позовом про визнання нечинним наказу, оскаржуваний наказ не діяв, так як вказані в ньому строки перевірки вже минули, до того ж, оскільки перевіряючі до проведення перевірки допущені не були, то даний наказ не вступив у дію та не мав ніяких правових наслідків для ОСОБА_1. Відповідач зазначає, що предмет спору щодо оскарження законності видання вказаного наказу міг виникнути тільки після того, як вказана перевірка хоча б розпочалась.

В додаткових поясненнях відповідач вказує, що дія Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1266 розповсюджується і на юридичну особу ОСОБА_1, тому на підставі п. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведення позапланової перевірки позивача не суперечить вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в пункті 1 оскаржуваного наказу від 22.09.2008 р. №106-д було допущено помилку щодо періоду проведення перевірки, а тому просив суд змінити п. 1 вказаного наказу, в частині перевіряємого періоду, замінивши «31.08.09» на «31.08.08», а в іншій частині залишити без змін.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 р. позовну заяву позивача було залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків позовної заяви до 10.11.2008 р..

Ухвалою від 13.11.2008 року провадження по справі було відкрите та справу призначено до судового розгляду на 28.01.2009 року.

28.01.2009 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.03.2009 р. для надання сторонами додаткових доказів.

18.03.2009 р. перерву продовжено до 10.04.2009 р. для надання сторонами додаткових пояснень та доказів.

10.04.2009 р. перерву було продовжено до 28.04.2009 р. для надання відповідачем оригіналу оскаржуваного наказу для огляду.

В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_3, уповноважений на представництво інтересів довіреністю, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача ОСОБА_4, уповноважений належним чином на представництво інтересів відповідача довіреністю, позов визнав в частині неправомірності вказання перевіряємого періоду та просив суд визнати протиправним п.1 наказу від 22.09.2008 р. №106-д в частині перевіряємого періоду та викласти його в новій редакції замінивши дату «31.08. 09 » на «31.08. 08 » з підстав вказаних в запереченні та додаткових запереченнях.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.04.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.05.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2008 року начальником ОСОБА_2 ОСОБА_5 на виконання ОСОБА_2 від 19.09.08 №4659/32-0517 «Про проведення перевірки» (а.с.5) та на підставі п. 7 ч. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом» від 29.08.2002 р. №1266 було винесено наказ про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань цільового використання фракції головної етилового спирту № 106-д (а.с.4, 186-187).

Пунктом 1 наказу № 106-д від 22.09.2008 року визначено перевіряємий період, а саме - з 01.10.07 по 31.08.09  року.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ.

Відповідно до ст. 1 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ до системи органів державної податкової служби віднесено ДПА України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ на ДПА України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану з проведенням роботи з боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; здійснення заходів щодо вилучення, знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в своїй господарській діяльності використовує фракцію головного етилового спирту (основним видом діяльності є виробництво та реалізація хімічної продукції), діяльність позивача підпадає під дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року №940 «Про заходи щодо посилання державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору», у складі ДПА України створено Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи.

Відповідно до положення про Регіональне управління контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області, відповідач є територіальним органом ОСОБА_2, який функціонує у складі ДПА в Кіровоградській області (а.с.34).

Відповідно до п.1.3. Положення про регіональне управління контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області, відповідач є юридичною особою.

Згідно п.2.1. Положення про регіональне управління контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області, основним завданням управління є, зокрема, здійснення контролю за цільовим використанням спирту (а.с.34 - зворотній бік).

Статтею 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

Частина 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ визначає перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких, проводиться позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

В судовому засіданні представник позивача послався на той факт, що позапланова перевірка здійснюється лише на підставі рішення суду. Дане твердження суд не приймає до уваги в зв'язку з тим, що відповідно до ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ, за рішенням суду проводяться позапланові перевірки в інших випадках крім, зокрема, перевірок з питань державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до частини восьмої ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 р. №509-ХІІ, позапланова перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 3.1 листа Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 19.09.2008 №4659/32-0517 «Про проведення перевірки» (а.с.5) начальника регіонального управління ОСОБА_2 у Кіровоградській області ОСОБА_5 зобов'язано забезпечити проведення перевірки ОСОБА_1 з питань цільового використання фракції головної етилового спирту. Перевіряємого період в листі не вказано.

Відповідно до п.1 вказаного листа начальника регіонального управління ОСОБА_2 у Тернопільській області зобов'язано забезпечити з 22.09.08 до 03.10.08 відрядження головного державного податкового ревізора інспектора ОСОБА_7 до РУ ОСОБА_2 у Кіровоградській області для участі у проведенні перевірки ОСОБА_1 з питань цільового використання фракції головної етилового спирту.

Як вбачається зі змісту вказаного листа перевірка мала бути проведена на виконання вимог спільного наказу ОСОБА_2 від 08.05.07 №282/148/381/98 з метою посилення контролю за виробництвом та обігом спирту та збільшення надходження до бюджету податків та зборів.

В матеріалах справи міститься акт від 24.09.2008 р. №25/32-119/00904996 про недопуск до проведення позапланової виїзної перевірки (а.с.38), складений за наслідками такого не допуску з боку позивача. Зміст даного акту оцінюється судом критично в зв'язку з тим, що в ньому зазначені недостовірні відомості в частині періоду перевірки, визначеного наказом № 106-д від 22 вересня 2008 року.

В судовому засіданні представник відповідача надав письмові пояснення в яких послався на той факт, що на день розгляду справи наказ № 106-д від 22 вересня 2008 року не діяв так як було встановлено терміни перевірки з 22.09.2008 по 03.10.2008 року (а.с.50). Також в цих поясненнях представником відповідача ОСОБА_4 зазначено про те, що даний предмет спору не може розглядатись в зв'язку з тим, що його вимоги щодо проведення позапланової перевірки виконані не були, особи які повинні були приступити до перевірки з питань цільового використання фракції головної спирту етилового до здійснення перевірки не допущені, а тому сам оскаржуваний наказ не вступив в дію, не мав ніяких правових наслідків для позивача та його працівників, а предмет спору щодо оскарження законності видання вказаного наказу міг виникнути тільки після того, як вказана перевірка хоча б розпочалась.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадку. Свою позицію представником відповідача на вимогу суду не обґрунтовано, відповідних доказів не наведено, правових підстав, які передбачали б втрату чинності наказу за наявності вказаних ним обставин не зазначено, а тому суд вважає посилання представника відповідача такими, що не ґрунтуються на правових нормах.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з оскаржуваного наказу № 106-д від 22 вересня 2008 року, його прийнято на виконання листа ОСОБА_2 від 19.09.08 №4659/32-0517 «Про проведення перевірки» (а.с.5).

Враховуючи норми ч. 3 ст. 2 КАС України, рішення суб'єкта владних повноважень повинне бути прийняте, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. При цьому суб'єкт владних повноважень повинен уникати невмотивованих рішень.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу № 106-д від 22 вересня 2008 року, відповідачем в п.1 визначено перевіряємий період, а саме - з 01.10.07 по 31.08.09  року.

Матеріали справи містять копію довідки від 28.02.2008 року, складеної Регіональним управлінням ОСОБА_2 у Полтавській області за результатами проведеної перевірки позивача технологічного процесу переробки фракції головної етилового спирту на етилацетат та іншу продукцію, об'ємів та постачальників ФГЕС, об'ємів споживання споживачами етилацетату та іншої продукції, місць зберігання ФГЕС на відповідність вимогам наказу ДПА України від 25.03.2003 р.№137 та проведення інвентаризації фракції головної етилового спирту та виготовленої з неї продукції в перевіряємому періоді з 01.10.2007 року по 20.02.2008 року . Дана перевірка проведена також на вимогу листа ОСОБА_2, але від 21.02.08 №942/32-0217 (а.с.136-140). В ході перевірки порушень не виявлено.

З огляду на те, що лист ОСОБА_2 від 19.09.08 №4659/32-0517 «Про проведення перевірки» (а.с.5) не містить конкретного періоду діяльності позивача, який належить обов'язкового перевірити відповідачеві за вказаним листом, враховуючи те, що період з 01.10.2007 року по 20.02.2008 року вже перевірено, доказом чого є вищевказана довідка, суд вважає наказ № 106-д від 22 вересня 2008 року в частині перевіряємого з 01.10.2007 року по 20.02.2008 року необґрунтованим і невмотивованим, та таким, що не відповідає п.3 ч. 3 ст. 2 КАС України.

В судовому засіданні відповідачем надано належним чином заверну головним бухгалтером Регіонального управлінням ОСОБА_2 у Кіровоградській області Л.М.Спірідоновою копію оскаржуваного наказу № 106-д від 22 вересня 2008 року.

Під час дослідження даної копії в пункті 1 виявлене виправлення, виконане від руки, а саме - дату «31.08.09» виправлено на «31.08.08» (а.с.186). Будь-яких написів «виправленому вірити» з відміткою повноваженої особи, дат внесення даного виправлення, дана копія не містить.

В судовому засіданні представник відповідача послався на те, що зі змісту копії наказу вбачається напис, здійснений директором ОСОБА_1 24.09.2008 року на другому аркуші про отримання наказу (а.с.187), що свідчить про належне отримання його у встановленому порядку саме в такій редакції. Представник позивача категорично заперечив вказані обставини та зазначив, що копію наказу позивач отримав без будь-яких виправлень, про що свідчить копія надана до суду одночасно з позовом (а.с.4), а тому вважає, що таке виправлення здійснене вже після 24.09.2008 року.

На запитання суду щодо дати внесення виправлення та особи що його здійснила представник відповідача будь-яких пояснень надати не зміг. Але в судовому засіданні пояснив, що зміни до наказів можуть бути внесені лише наказами, які набувають чинності з моменту їх реєстрації або в інший термін, передбачений наказом (а.с.173). При цьому представник відповідача послався на Типову інструкцію з діловодства в органах ДПС України від 01.07.1998 року.

Доказів прийняття відповідного наказу про зміну положень наказу № 106-д від 22 вересня 2008 року відповідачем суду не надано.

В судовому засіданні виникла потреба дослідити оригінал наказу від 22.09.2008 року №106-д «Про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 з метою порівняння його із належним чином завіреною його копією, що надана представником відповідача (а.с.186-187).

При дослідженні оригіналу, судом встановлено, що п.1 вказаного наказу містить механічне виправлення кульковою ручкою, а саме - дату «31.08. 09 » виправлено на «31.08. 08 ». Встановити особу, яка здійснила виправлення та дату такого виправлення зі змісту наказу не є можливим.

Відповідно до ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, відповідно до змісту наказу від 22.09.2008 року №106-д «Про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 відповідачем прийнято рішення перевірити цільове використання фракції головної спирту етилового ОСОБА_1 за період з 01.10.2007 року по 31.08. 2009  року, тобто за період, який на момент прийняття наказу від 22.09. 2008 року не наступив в об'єктивній дійсності, з огляду на відсутність доказів скасування наказу або внесення змін у спосіб, на якому наголошував представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні, а саме - шляхом прийняття відповідного наказу про зміну, враховуючи відсутність в тексті направлень на перевірку зазначення перевіряємого періоду, що додатково унеможливлює його встановити (а.с.159), суд вважає таку обставину при дослідженні загальновідомою.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в частині неправомірності вказання перевіряємого періоду та просив суд визнати протиправним п.1 наказу від 22.09.2008 р. №106-д в частині перевіряємого періоду та викласти його в новій редакції замінивши дату «31.08. 09 » на «31.08. 08 », а в іншій частині залишити без змін.

Згідно до ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Клопотання представника позивача до суду щодо зміни формулювання наказу за своєю правовою природою є зміною позовних вимог, право на подання якого в судовому процесі надано лише позивачеві, а тому суд вважає його таким, що не відповідає ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Більш того, зміна положень наказу в даному випадку є компетенцією відповідача, а тому він мав усі, передбачені законом, підстави привести у відповідність до чинного законодавства його зміст з метою недопущення порушень прав позивача шляхом скасування такого наказу, з огляду на повідомлену відповідачем втрату його актуальності, або шляхом зміни його положень у відповідності до вимог чинного законодавства.

Наданий же для огляду в судовому засіданні оригінал оскаржуваного наказу суд оцінює у взаємозв'язку з іншими доказами у справі та вважає, що виправлення, виконане в тексті такого наказу, не ґрунтується на законі, та не узгоджується з позицією самого представника відповідача ОСОБА_4, який в своїх письмових поясненнях наполягав на обов'язковій зміні лише шляхом прийняття відповідного наказу.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це потрібно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін або третіх осіб, про захист яких вони просять.

В даному випадку представник відповідача ОСОБА_4 подаючи клопотання про викладення п.1 наказу від 22.09.2008 р. №106-д в частині перевіряємого періоду в новій редакції не діє в руслі захисту свого права, так як з боку позивача або будь-яких інших осіб не підтверджено наявність такого порушення, з огляду на відсутність доказів неможливості використання відповідачем своїх владних повноважень щодо приведення змісту оскаржуваного наказу у відповідність вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи оскаржуваний наказ повністю втратив актуальність для сторін в зв'язку з тим, що відповідачем вже проведено перевірку цільового використання ФГЕС, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а наказ №106-д від 22.09.2008 р. РУ Департаменту САТ України в Кіровоградській області - визнанню нечинним.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати нечинним наказ ОСОБА_2 №106-д від 22.09.2008 р. «Про проведення позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 код ЄДРПОУ 00904996).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан