Рішення № 37461450, 25.02.2014, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/766/13-ц

Провадження № 2/309/773/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Кемінь В.Д.

при секретарі - Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Банк«Фінанси та Кредит» звернулося до Хустського районного суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 09.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 20.502/1 відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повністю повернути кредитні ресурси банку до 09.01.2011 року.

Для забезпечення виконання зобов'язання по даному кредитному договору 09.01.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 20.502/1-1. згідно якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 20.502/1 від 09.01.08 року. Взяті на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування ОСОБА_1 не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 06.02.2013р. становить 25579,65 гривень з яких:

- 926,68 грн. заборгованості по кредиту;

- 898,48 грн. відсотків за користування кредитом;

- 4 725,00 грн. щомісячної комісії за управління кредитом.

- 19029,49 грн. нені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 06.02.2012 року по 05.02.2013 року.

Судовим наказом № 2-н-бЗ/К від 12.04.2010 року, 926,68 грн. кредиту вже стягнуто з відповідачів. До стягнення підлягає заборгованість в сумі 24 652.97 грн.

Представник позивача Рогач В.М. в судове засідання не з'явилася. На адресу суду подала заяву, в якій просить суд розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом вручення їм рекомендованих листів з повідомленням про виклик до суду на розгляд даної справи. Однак, причини чергової неявки відповідачів в судове засідання суду невідомі.

З врахуванням наведеного, у відповідності до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, беручи до уваги наявні у справі дані про права і взаємовідносини сторін, а також те, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи без участі відповідачів, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, у відсутності ОСОБА_1, ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2008 року з між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 20.502/1 відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 10000,00 грн., і відповідач зобов'язувався повністю повернути кредитні ресурси банку до 09.01.2011 року. Для забезпечення виконання зобов'язання по даному кредитному договору 09.01.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 20.502/1-1. згідно якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 20.502/1 від 09.01.08 року. Взяті на себе зобов'язання з повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його користування ОСОБА_1 не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, яка за розрахунками позивача, станом на 06.02.2013р. становить 25579,65 гривень з яких:

- 926,68 грн. заборгованості по кредиту;

- 898,48 грн. відсотків за користування кредитом;

- 4 725,00 грн. щомісячної комісії за управління кредитом.

- 19029,49 грн. нені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 06.02.2012 року по 05.02.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що судовим наказом № 2-н-бЗ/К від 12.04.2010 року, 926,68 грн. кредиту вже стягнуто з відповідачів.

Суд зазначає, що статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За ст.ст. 1049 та 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Та якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наявних у справі доказів встановлено, що позивач, через невиконання боржником та поручителем умов кредитного договору, реалізував своє право по достроковому поверненню кредитного боргу в повному обсязі. Про це свідчить виданий Хустським районним судом судовий наказ № 2-н-бЗ/К від 12.04.2010 року. Таким чином, з вказаної дати у позивача почав спливати строк спеціальної позовної давності в межах одного року, визначений ст. 258 ЦК України - до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) і такий строк у даному випадку закінчився 12.04.2011 року. При цьому, позивач з даним позовом звернувся до суду лише 26.02.2013 року, тобто після закінчення вище вказаного строку. Наведені обставини дають суду підстави для вирішення питання про відмову в частині позовних вимог позивача, які стосуються стягнення пені в сумі 19029,49 грн., через закінчення спеціальних строків позовної давності. Також вирішуючи питання про відмову у задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення пені, суд виходив з того, що нарахована сума пені значно перевищує суму неповернутого кредиту, що явно не відповідає принципам об'єктивності, справедливості та розумності.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача слід солідарно стягнути понесені судові витрати в сумі 246 грн. 53 коп. судового збору.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 258,526,527,625,1049,1050,1054 ЦК України, 10,60,209,212-215,224-227 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_2, (ідентифікаційний код НОМЕР_2) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Банк«Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6550,16 грн., з перерахуванням на рахунок 29097207863701 в АТ «Банк «Фінанси та кредит», код СДРПОУ 09807856, МФО 325923, а також судові витрати в розмірі 246,53 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

На рішення суду відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть подати заяву про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Кемінь В.Д.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.