Ухвала суду № 37458644, 05.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р.справа № 2а/0470/5250/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Бідник М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №2а/0470/5250/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» до про Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 22.09.2010 року №0000232303/0 (від 20.10.2010 № 0000232303/1, від 30.12.2010 року № 0000232303/2), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 196173,00 гривень та від 30.12.2010 року №0000262303/2, яким донарахований податок на додану вартість в сумі 173641,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 52092,30 гривень. (а.с.2-4, т.1)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/5250/11. (а.с. 1, т.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), не пов'язував право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями здійсненими у такому попередньому податковому періоді та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту тільки у попередньому, а не у будь-якому з попередніх періодів, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною оплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №2а/0470/5250/11 адміністративний позов задоволено повністю. (суддя - Златін С.В.) (а.с.157-161, т.1)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки факт сплати позивачем на користь своїх постачальників, за наслідками взаємовідносин з якими позивачем сформований податковий кредит, податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) у сумі 196173,00 гривень за період лютий, березень 2010 року не заперечується податковим органом, зменшення відповідачем суми заявленого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставним.

Відповідач - Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №2а/0470/5250/11 та прийняти нову, якою в позовних вимогах TOB «ХайдельбергБетон Україна» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що TOB «ХайдельбергБетон Україна» завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 196 173,0 грн.

19 жовтня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. №218888/12 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він просить апеляційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №2а/0470/5250/11 залишити без змін. Позивач вказує, що він правомірно скористався своїм правом на зменшення податкових зобов'язань за червень 2010 року у розмірі 183810 грн. за рахунок частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченого у попередніх податкових періодах та непогашеного податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів.

05 грудня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№265636/12 Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, в якому він просить замінити відповідача - Центральну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі на його правонаступника - Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби та розглянути справу за їх відсутності.

Винісши на розгляд зазначене клопотання у судовому засіданні, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Центральну міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Кривому Розі на Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити без змін Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №2а/0470/5250/11.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 17 серпня 2010 року по 08 вересня 2010 року посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХайдельбергБетон Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів згідно декларації за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за лютий, березень 2010 року, результати якої оформлено актом №2721/235/32311380 від 08 вересня 2010 року.

Висновками зазначеного акту встановлено завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 196173,00 гривень; ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 185474,34 гривні, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» занижено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ (р.25.2) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 398393,00 гривень, ТОВ «ХайдельбергБетон Україна» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) по податковій декларації з ПДВ за червень 2010 року на 215522,00 гривень.

22 вересня 2010 року на підставі акту перевірки №2721/235/32311380 від 08 вересня 2010 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000232303/0, №0000242303/0, № 0000252303/0.

Відповідач, на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про розгляд повторної скарги позивача від 29.12.2010 року № 36795/10/25-008, прийняв податкові повідомлення-рішення №0000232303/2 від 30.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 196173,00 гривень та № 0000262303/2 від 30.12.2010 року про нарахування податку на додану вартість в сумі 225733,30 гривень, у тому числі за основним платежем 173641,00 гривень та штрафними санкціями у розмірі 52092,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про порушення позивачем саме п.п.7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню. В той же час, розглядувана норма не регулює порядок повернення з бюджету відповідних сум. Ці відносини регулюються нормами пп.7.7.5, 7.7.8 п.7.7 ст.7 вищезазначеного Закону.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що сума, яка була розрахована за правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування, встановлений пп.7.7.5, 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), не передбачає можливості погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Вказане стосується також і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та в яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у тих наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, тобто не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Єдиною підставою для отримання бюджетного відшкодування згідно зазначеного пп.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки факт сплати позивачем на користь своїх постачальників, за наслідками взаємовідносин з якими позивачем сформований податковий кредит, податку на додану вартість у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) у сумі 196173,00 гривень за період лютий, березень 2010 року не заперечується податковим органом, зменшення відповідачем підприємству суми заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість є безпідставним.

Враховуючи, що донарахування відповідачем позивачу податку на додану вартість є необґрунтованим, відповідно податкові повідомлення-рішення, якими зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підлягають скасуванню.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 липня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №2а/0470/5250/11 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 05 червня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна