УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2012 р.справа № 2а-15498/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.
за участю секретаря: Бідник М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2; ОСОБА_3 на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року у справі №2а-15498/11 за позовом ОСОБА_4 до за участі третіх осіб: про Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області 1. ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2; 2. ОСОБА_3 визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування,- ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач) звернулась до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області (далі по тексту - відповідач), треті особи: ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа-1), ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа-2), в якому просила, з урахуванням уточнення позовних вимог, визнати недійсним пункти 1 і 2 рішення сесії Луначарської сільської ради №13 від 25.01.2010р. про затвердження технічної документації щодо визначення меж земельної ділянки.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 червня 2011р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-15498/11. (а.с. 31)
Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що рішення № 13 Луначарської сільської ради Бердянського району від 25.01.2010р. є незаконним з тих підстав, що даним рішенням була затверджена технічна документація щодо визначення меж земельних ділянок по фактичному користуванню в межах кварталу: АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови. Цим же рішенням були встановлені межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться в користуванні позивача згідно технічної документації щодо визначення меж земельних ділянок по фактичному користуванню в межах того ж кварталу. Сама технічна документація була складена в порушення нори ст. 39 ЗК України, так як не були взяті до уваги та проігноровані державні будівельні норм та стандарти, були порушені «червоні лінії», не була взята відповідачем до уваги надана позивачем документація щодо поперечного профілю АДРЕСА_1, а саме - висновок спеціаліста ПП «Абріс-Азов» від 2009 року, судово-будівельна експертиза та висновок інституту «Запоріжагропроект».
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року у справі №2а-15498/11 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. (суддя - Пахоменко О.Г.) (а.с.204-208)
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що Луначарською сільською радою при прийнятті оскаржуваного рішення порушені основні принципи місцевого самоврядування, які передбачені ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в тому числі - законності та гласності.
Третя особа-1 - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року по справі №2а-15498/2011 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. (а.с.213-219)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа-1 зазначає, що технічна документація щодо визначення меж земельних ділянок по фактичному користуванню в межах кварталу: АДРЕСА_1 відноситься до містобудівної документації, яка є нічим іншим як плануванням території села, і її затвердження діючим законодавством віднесено до компетенції сільської ради. Рішення сесії Луначарської сільської ради є таким, що прийнято в межах компетенції, отже є правомірним. Крім того третя особа-1 вказує, що висновок суду у постанові про те, що рішення Луначарська сільська рада прийняла у відповідності до положень ст. 107 Земельного кодексу України не відповідає змісту самого нормативного документу, який є предметом спору. Також третьою особою-1 заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Третя особа-2 - ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року у справі №2а-15498/11, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09.04.2012 року по справі №2а-15498/2012р. та прийняти нову постанову (ухвалу) суду, якою відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі та (або) прийняти інше рішення, яке б забезпечило захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, третя особа-2 вказує, що посилання позивача на тексти правових актів, що регулюють питання відновлення меж земельної ділянки не можуть бути взяті до уваги по тій причині, що межі земельних ділянок, на яких розташовані домоволодіння третіх осіб та позивача не були визначені в натурі на місцевості та не закріплені відповідними межовими знаками. Незважаючи на те, що права ОСОБА_4 як фактичного землекористувача, ніяким чином не порушені, ОСОБА_4 необґрунтовано відмовилася узгоджувати межі і будь-якої аргументованої відповіді на причини відмови вона не надала, чим порушила право на приватизацію земельної ділянки та інші права громадянина України.
30 жовтня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№229442/12 надійшли письмові пояснення третьої особи-2, в яких вона зазначає, що позивачем не надано доказів, щодо незаконності оскаржуваного рішення та відсутні причини його скасування (визнання нечинним, недійним тощо). Третя особа-2 вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення Луначарська сільська рада діяла виключно в межах компетенції та не порушила права позивача. Крім того третя особа-2 просить проводити розгляд справи за її відсутності.
17 жовтня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№210284/12 надійшло клопотання відповідача у даній адміністративній справі про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач та третя особа-2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, з урахуванням думок представника позивача, третьої особи-1 та її представника, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників зазначених осіб, які беруть участь у справі.
Третя особа-1 та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, просили скасувати постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року у справі №2а-15498/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційних скарг заперечував, просив залишити постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року у справі №2а-15498/11 без змін.
У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи-2 та її представника, дослідивши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на такі підстави.
Відповідно до постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18.04.2007р., яка набрала чинності 29.04.2007р., ОСОБА_4 є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_2, на якій розташоване домоволодіння, що належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.03.2006р. Неповнолітньому ОСОБА_2, в інтересах якого виступає його матір - третя особа-1 по справі ОСОБА_1, належить житловий будинок по АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 07.09.2005р.
Рішенням сорок першої сесії Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області п'ятого скликання від 25.01.2010р. №13, затверджена технічна документація щодо визначення меж земельних ділянок по фактичному користуванню в межах кварталу: АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови та щодо встановлення межі земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться в користуванні ОСОБА_4 згідно технічної документації щодо визначення меж земельних ділянок по фактичному користуванню в межах кварталу: АДРЕСА_1
Відповідно до положень статті 107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Згідно частини 1 статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
У відповідності до пункту 7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 січня 1993 року №15 до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподаську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому.
Згідно пункту 4.2.1 Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України від 26 серпня 1997 р. № 85 у випадках відсутності чітких меж землекористувань, на підставі матеріалів польових обстежень і зібраних документів, у межах кожного кварталу (масиву), здійснюється встановлення (поновлення) меж землекористувань в натурі, які закріплюються межовими знаками та за допомогою промірів прив'язуються до чітких контурів, складаються карти-кроки і акт закладки межових знаків.
У випадку втрати або пошкодження земельно-кадастрової документації на дану земельну ділянку виявлення і встановлення меж земельної ділянки здійснюється за правилами частин 2 і 3 ст. 107 Земельного кодексу України.
Відновлення меж за фактичним використанням земельних ділянок передбачає безспірність такого використання.
Якщо одна зі сторін заперечує проти встановлених даних фактичного використання - вважається, що фактичне використання неможливо встановити.
Згідно рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 червня 2009 року у справі №2-1677/09 про відновлення меж суміжної земельної ділянки, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17 листопада 2009 року, в задоволенні позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду обґрунтоване тим, що встановлення меж земельних ділянок чи відновлення межових знаків віднесено до компетенції землевпорядних організації, а не суду. Також судом зазначено, що ні Луначарська сільська рада, ні сторони у справі, не відносяться до землевпорядних організацій, які встановлюють межі в натурі чи відновлюють межові знаки, а тому підстав для задоволення позовів в частині визначення та встановлення зовнішніх меж земельних ділянок, на яких розташовані домоволодіння НОМЕР_1, НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, згідно схеми фактичного землекористування чи генплану с. Луначарське, або будь-яким іншим чином, суд не вбачає.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно порушення норм ст. 39 Земельного кодексу України при складанні технічної документації. Не були взяті до уваги та проігноровані державні будівельні норм та стандарти, були порушені «червоні лінії».
Позивачем разом з заявою від 25.01.2010р. до Луначарської сільської ради надавались висновок спеціаліста ПП «Абріс-Азов», судово-будівельна експертиза, а також був наданий висновок інституту «Запоріжагропроект» щодо поперечного профілю АДРЕСА_1. Однак, ці висновки Луначарською сільською радою при винесенні рішення № 13 від 25.01.2010 р. до уваги не взяті і відповідачем не зазначено підстави їх неврахування.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Відповідно до стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Положення даного Закону не були виконані Луначарською сільською радою.
Також, у рішенні № 13 сесії Луначарської сільської ради від 25.01.2010р. не вказані адреси земельних ділянок, межі яких встановлюються. В даному рішенні вказана технічна документація, відповідно до якої дане рішення було прийнято. Але дана технічна документація не відповідає вимогам складання технічної документації. У технічній документації, на підставі якої Луначарська сільська рада прийняла оскаржуване рішення № 13 від 25.01.2010р., відсутні будь-які висновки щодо розмірів та меж земельних ділянок, на підставі чого ці межі встановлювались.
Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Факт наявності спору між землекористувачами - ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з іншого боку, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно пункту 9 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Відповідно матеріалів справи, позивач був повідомлений про проведення сесії сільської ради в день її проведення - 25.01.2010р., тобто з порушенням вимог статті 46 вищезазначеного закону. Крім того, заява ОСОБА_4 від 25.01.2010р. була отримана посадовою особою Луначарської сільської ради 25.01.2010р. і в порушення цієї норми закону в цей же день була включена до порядку денного сесії.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення основних принципів місцевого самоврядування, які передбачені ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в тому числі - законності та гласності. Пункти 1, 2 рішення сорок першої сесії Луначарської сільської ради Бердянського району Запорізької області п'ятого скликання від 25.01.2010р. № 13 прийняті не у спосіб, який передбачений Конституцією України і законами України.
За даних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 11 лютого 2013 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2012 року у справі №2а-15498/11 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 02 липня 2013 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: Л.М. Нагорна
Судове рішення № 37458615, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/102556/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: