Постанова № 37458153, 10.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 р. Справа №805/353/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год.30хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача не з’явився

представника відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про скасування рішень №№2036, 2037, 2038 від 09.08.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про скасування рішень №№2036, 2037, 2038 від 09.08.2013 року.

Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що спірними рішеннями до нього неправомірно були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Рішення були оскаржені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України, але скарги були залишені без задоволення. Крім цього, позивач є комунальним підприємством, власником якого є Краматорська міська рада, керуючим органом є Управління житлового та комунального господарства м. Краматорськ. Враховуючи специфіку діяльності позивача, воно відноситься до підприємств, робота яких є сезонною, що підтверджується Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №278 від 28.03.1997року. Зазначив, що фінансування діяльності підприємства, як одержувача бюджетних коштів здійснюється в межах асигнувань, виділених з місцевого бюджету. Таким чином, заборгованість підприємства з єдиного соціального внеску виникла не з вини позивача, а через те, що своєчасно не були проведені розрахунки з підприємством за виконані роботи на протязі 2012року та 2013року. Крім того, посилався на приписи ст. 250 Господарського кодексу України в частині строків застосування до суб’єкта господарювання адміністративно – господарських санкцій.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що відповідно до даних картки особового рахунку позивача не було своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок, у зв’язку з чим прийняті спірні рішення та застосовані штрафна санкція та пеня.

Крім цього, відповідно до п. 16 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (надалі - Закон № 2464) строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Рішення було прийнято відповідно до вимог законодавства та відправлено у встановлений строк, тобто в строк протягом трьох робочих днів з дня його винесення.

До судового засідання представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивачем надано суду заяву від 07.02.2014року про розгляд справи без його участі, представником відповідача надано заяву від 10.02.2014року про розглядс справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач - Комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» - є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зареєстрований у позивача за № 05-31-01-0028.

09.08.2013року відповідачем було прийнято рішення №2036 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 10768,40 грн. та нарахована пеня у розмірі 0,1% у сумі 760,38 грн. за період з 20.12.2012року по 01.01.2013 року (арк..с.6).

09.08.2013року відповідачем було прийнято рішення №2037 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 6725,14 грн. та нарахована пеня у розмірі 0,1% у сумі 672,51 грн. за період з 21.01.2013року по 31.01.2013 року (арк..с.7).

09.08.2013року відповідачем було прийнято рішення №2038 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1552,76 грн. та нарахована пеня у розмірі 0,1% у сумі 136,85грн. за період з 22.07.2013року по 31.07.2013 року (арк..с.8).

Позивачем спірні рішення були оскаржені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що свідчить скарга від 29.08.2013 року (арк.с.9).

Рішенням про результати розгляду скарги від 23.09.2013 року за №8052/08 вищезазначену скаргу позивача залишено без задоволення та спірні рішення залишені без змін (арк.с.12-13).

Позивачем до Пенсійного фонду України було направлено скаргу від 08.10.2013 року за №01/695 на рішення про результати розгляду від 23.09.2013 року за №8052/08 Головного управління ПФУ в Донецькій області (арк.с.14-16).

11.12.2013 року Пенсійним фондом України було винесено рішення № 34051/09-10 про результати розгляду скарги, яким спірні рішення залишені без змін, а скарга – без задоволення.

Вказане рішення отримано позивачем 18.12.2013року, що не є спірним в даній справі.

Згідно ч.4,5 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Як вже було зазначено раніше, позивач скористався своїм правом на досудове вирішення спору в частині оскарження спірних рішень до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Пенсійного фонду України.

Таким чином, суд зазначає, що з урахуванням отримання позивачем рішення про результати розгляду скарги 18.12.2013року та звернення з зазначеним позовом до суду 08.01.2014року, що підтверджується відповідним вхідним штампом суду, позивачем не були порушені строки звернення до суду, які передбачені ст. 99 КАС України.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

П. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Ч. 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно п. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 7.2.2 Розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року N 21-5 (надалі – Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Згідно із абз. 2 п. 7.7 Розділу VІІ Інструкції перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

П. 10 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно із абз. 2 п. 7.5 Розділу VІІ Інструкції нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

П. 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були встановлені порушення строку сплати позивачем єдиного внеску за листопад 2012року по терміну сплати до 20.12.2012року, за грудень 2012року по терміну сплати до 21.01.2013року та за червень 2013року по терміну сплати до 22.07.2013року.

Як вбачається з картки особового рахунку позивача з 01.12.2012року по 01.08.2013 року, у нього була недоїмка зі сплати єдиного внеску за грудень 2012 року, листопад 2012року та червень 2013року (арк.с.35-40). Відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені до спірних рішень, суми в рахунок сплати єдиного внеску за вищевказаний період надходили від позивача несвоєчасно та не в передбачені законом терміни (арк..с.41-46).

Крім цього, застосування штрафних санкцій та нарахування пені здійснювалося відповідачем у період з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня повної сплати єдиного внеску включно.

Суд не приймає до уваги посилання позивача стосовно строків прийняття спірних рішень з посиланнями на норми ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який є спеціальним у спірних правовідносинах, за приписами якого єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19 вересня 2013 року за N 590-VII) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012року за № 5515-VI, розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2013 року складає 1147 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Предметом розгляду даної справи є оскарження рішень Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №№2036, 2037, 2038 від 09.08.2013 року на загальну суму 20585,04грн.

З аналізу наведених норм вбачається, що сума судового збору за подання зазначеного позову до суду складає 1720,50грн.

При цьому, позивачем при звернення до суду з зазначеним позовом було сплачено судовий збір у сумі 68,82грн., що підтверджується платіжним дорученням за №596 від 24.12.2013року.

Таким чином, залишок не сплаченого позивачем судового збору по справі №805/353/14 складає 1651,68грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про скасування рішень №№2036, 2037, 2038 від 09.08.2013 року – відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них» (ЄДРПОУ 13489818, м. Краматорськ, вул. Горького, буд.5) на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 1651 (одна тисяча шістсот п’ятдесят одна) грн. 68 копійок, які перерахувати за наступними платіжними реквізитами : Отримувач коштів – Держбюджет Калінінського району міста Донецька; р/р отримувача – 31217206784005; банк отримувача – ГУДКCУ у Донецькій області; МФО банку – 834016; ЄДРПОУ отримувача 38034015; Призначення платежу: «Судовий збір, Код 35099148, п.3.1».

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10.02.2014року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 17.02.2014року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Мозговая Н. А.