АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження №11/790/182/14 Головуючий 1-ої інстанції - Винниченко П.П.
Справа №623/2863/13-к Доповідач: Савенко М.Є.
Категорія: ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2 КК України
УХВАЛА
Іменем України
25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Савенка М.Є.,
суддів - Алексєєва О.О., Очеретного С.С.,
за участю прокурора - Криворучко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 листопада 2013р., -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Ізюм Харківської області, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 08.10.2010р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст.75 КК України з випробувальним термінам 3 роки,
засуджений за: - ч.3 ст.185 КК України до3(трьох) років позбавлення волі;
- ч.2 ст.289 КК України до 5(п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 5(років) позбавлення волі без конфіскації майна.
В силу ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.0.2010р. та остаточно призначено покарання у вигляді 5(п'яти) років 6(шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м.1Ізюм Харківської області, українець, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий
засуджений за: - ч.3 ст.185 КК України до3(трьох) років позбавлення волі;
- ч.2 ст.289 КК України до 5(п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 5(років) позбавлення волі без конфіскації майна.
Цим же рішенням суду вирішений цивільний позов потерпілої в частині відшкодування матеріальної шкоди, а в частині моральної шкоди залишено без розгляду. Крім того розв'язана доля речових доказів та судових витрат в порядку передбаченому ст.ст.81 та 93 КПК України відповідно.
Згідно вироку, 03.06.2012р., о 22год. 30хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, шляхом зриву запірного пристрою проникли в приміщення гаражу по АДРЕСА_3 який належить ОСОБА_4, де заволоділи автомобілем М-2140, реєстраційний номер НОМЕР_1 і вчинили на ньому поїздку в м. Ізюм Харківської області, чим завдали збитків потерпілій на суму 4883грн.
Крім того з того ж гаражу, у той же день вони скоїли крадіжку автомобільної покришки вітчизняного виробництва 165/80 КІЗ мод. МІ-166 на автомобіль М-2140, вартістю 100грн., реверсивного електродвигуна РД-09, вартістю 87грн., домкрата, вартістю 79грн., каністри алюмінієвої, ємкістю 10 літрів, вартістю 63грн., каністри металеві, ємкістю 20 літрів, вартістю 85грн., дві автомобільних монтировки, вартістю по 25грн. кожна, на суму 50грн., дві автомобільні камери, які були у вжитку, до автомобіля Москвич, два мідних кабелю довжиною по 5 метрів, картер до мопеду «Карпати», який був у вжитку, набір гайкових ключів, вартість яких не встановлена, після чого зникли з місця скоєння злочину, заподіявши ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 464грн.
В апеляції, з доповненнями, ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене йому покарання, шляхом застосування положень ст.75 КК України, при цьому вказує на щире каяття, визнання своєї провини, що свідчить про його бажання виправитися. Також засуджений посилається на те, що суд не взяв до уваги наявність у нього матері та неповнолітньої доньки, яка проживає з його співмешканкою, на утримання яких він надає матеріальну допомогу.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 було подане письмове заперечення засудженого ОСОБА_2, в якій останній просить вищевказану апеляцію залишити без задоволення, а вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11.11.2013р. - без змін.
Заслухавши доповідача; думку прокурора, який вважав необхідним вирок суду змінити задовольнивши апеляцію частково оскільки судом першої інстанції порушені вимоги передбачені ст.375 КПК України; колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з вимог ч.1 ст.365 КПК України, колегія суддів перевіряє вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляції.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, за які вони засудженні, засновані на доказах, досліджених судом першої інстанції у встановленому законом порядку передбаченому ст.299 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України учасники процесу позбавлені права оспорювати встановлені таким чином фактичні обставини справи.
З урахування наведеного, апеляційна інстанція приходить до висновку, про правомірність висновку суду щодо встановлених фактичних обставин справи та правової кваліфікації дій засуджених і ці обставини в силу раніше наведених норм апеляційнім судом не перевіряються.
При призначенні покарання ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставину, що пом'якшує покарання, таку як щире каяття, в тому числі склад сім'ї, характеристику особи і призначив йому покарання в межах санкцій статті КК України, за якою він засуджений. Тому в цій частині апеляція не підлягає задоволенню.
Проте, колегія суддів погоджується з думкою прокурора, що відповідно до вимог ч.2 ст.375 КПК України, вирок підлягає зміні.
Так, згідно вироку Балаклійського районного суду Харківської області від 27.09.2012р. (т.1 а.с.211-212) ОСОБА_1 був засуджений за ті ж самі діяння і йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання строком на 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.12.2012р. (т.1 а.с.232-233) вищезгаданий вирок Балаклійського районного суду був скасований, у зв'язку з істотними порушеннями норм КПК України. Стосовно призначеного покарання, в цій ухвалі зазначено, що призначене покарання відповідає загальним принципам призначення покарання передбаченим ст.65 КК України, а звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання - змісту ст.75 КК України.
Згідно ч.2 ст.375 КПК України при новому розгляді справи судом першої інстанції посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника, у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку зазначено про необхідність застосування більш суворого покарання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 повинно бути призначено попереднє покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання строком на 3 роки.
На підставі викладеного, керуючись п.11, 13, 15 розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, ст.ст.362, 366, 375 КПК України (1960), колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 листопада 2013р. стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині призначеного ОСОБА_1 покарання змінити, доповнивши його наступними реченнями.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3(три) роки.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його негайно з-під варти.
В решті цей же вирок суду залишити без змін.
Головуючий -
Судді:
Судове рішення № 37452256, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 04.03.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/2863/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: