Ухвала суду № 37452252, 04.03.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №638/10766/13-ц Головуючий

Провадження №22-ц/790/1436/2014 1-ї інстанції:Руднєва О.О. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Ульяненко Ірини Григорівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М." на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М." про стягнення пені за невиконання обов'язків, передбачених договорами,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10.01.2006 року вона уклала з відповідачем договори № АХ2/57-01-06 та № АХ2/06П-01-06 про пайову участь в будівництві, згідно якого забудовник залучає інвесторів для будівництва нерухомості на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим отриманням інвестором квартири та машиномісця.

ОСОБА_3 виконала свої зобов'язання, згідно договору надала забудовнику грошові кошти в розмірі еквівалентному 87255 доларів США і 14000 доларів США.

Забудовник порушив свої обов'язки щодо здачі об'єкта в експлуатацію у червні 2009 року, будинок до цього часу в експлуатацію не введений.

У зв'язку з порушенням з боку відповідача умов договору, позивач просив стягнути з відповідача пеню за договором № АХ2/57-01-06 за період з 13.07.2012 року по 19.02.2013 року в сумі 40204,69 гривень , а за договором № АХ2/06П- за період з 13.07.2012 року по 19.02.2013 року в сумі 6450,81 гривень.

Представник відповідача заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" забороняється нарахування пені.

Крім того, відповідач надав суду заяву про зменшення суми нарахованої пені.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 грудня 2013 року позов задоволений частково.

В задоволенні клопотання про зменшення пені відмовлено.

З ТОВ фірми "Т.М.М." на користь ОСОБА_3 стягнуто за договором № АХ2/57-01-06 за період з 15.07.2012 року по 19.02.2013 року пеню у розмірі 39842,49 грн., а за договором № АХ2/06П-01-06 за той же період - 6392,69 грн.

В інший частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М." просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні клопотання про зменшення пені, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені обставини справи, дана їм належна оцінка та згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що1 0.01.2006 року ОСОБА_3 уклала з Фірмою "Т.М.М." -ТОВ договори № АХ2/57-01-06 та № АХ2/06П-01-06 про пайову участь в будівництві, згідно якого забудовник залучає інвесторів для будівництва нерухомості на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим отриманням інвестором квартири та машиномісця.

Відповідно даного договору забудовник за рахунок отриманих від інвесторів грошових коштів зобов'язаний побудувати об'єкт, що належить усім інвесторам на праві спільної часткової власності. Договором передбачено, що після прийняття об'єкту в експлуатацію при умові виконання інвестором своїх зобов'язань за договором забудовник передає йому частину об'єкта в натурі.

ОСОБА_3 виконала свої зобов'язання, згідно договору надала забудовнику грошові кошти в розмірі еквівалентному 87255 доларів США і 14000 доларів США.

Згідно п.3.3 Договорів плановий термін введення будинку в експлуатацію - червень 2009 року. Дійсно, зазначеними договорами передбачена відповідальність забудовника у вигляді сплати пені за прострочення виконання зобов'язання.

Факт не введення будинку в експлуатацію, у строки передбачені договорами, не заперечується представником відповідача, о будинок прийнято до експлуатації 19.02.2013 року.

Відповідно до п. 6.4 договорів № АХ2/57-01-06 та № АХ2/06П-01-06 у разі порушення підприємством своїх зобов'язань згідно п.3.3, п. 5.2, а також п. 5.6. більш ніж на 60 банківських днів, підприємство сплачує пайовику (за винятком випадків п. 5.5 договору) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактично внесених пайовиком грошових коштів за кожен день прострочення, починаючи з 61-го дня.

Судом першої інстанції проведений розрахунок пені з урахуванням строку позовної давності, в результаті якого період прострочення за договором складає 220 днів, відповідно пеня за договором № АХ2/57-01-06 становить 39842,49 грн., а за договором № АХ2/6П-01-06 - 6392,69 грн.

Відповідач подав до суду клопотання про зменшення пені, але суд правильно відмовив у його задоволенні.

Відповідач посилається на те, що сума неустойки значно перевищує суму збитків, але з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 передала відповідач значно більшу суму, а саме: за договором № АХ2/57-01-06 87255 доларів США та за договором № АХ2/06П-01-06 14000 доларів США, тобто внесені позивачкою кошти значно перевищують суму стягнутої неустойки.

Посилання апеляційної скарги на те, що будівництво відбувалось у части фінансової кризи, не може бути прийнято до уваги.

Відповідно абзацу 2 ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" передбачена заборона нарахування та сплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, на строк дії цієї статті. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більш ніж на 18 місяців.

Оскільки об'єкт будівництва зданий тільки 19.02.2013 року замість червня 2009 року, підстави для зменшення розміру нарахованої судом пені відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314.319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ульяненко Ірини Григорівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Т.М.М." відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: