Ухвала суду № 37451046, 28.02.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - суді Кожух О.А.,

суддів - Леска В.В., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Пудак О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 грудня 2013 року по справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.02.2006 в розмірі 5613,75 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.03.2013 складає 44853 грн. 86 коп. Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.02.2006 між Банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого банк надав кредит у сумі 2000 Доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Відповідач зобов'язання за договором не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором заборгованість відповідача станом на 29.03.2013 склала 5613,75 доларів США, з яких: 1901,36 доларів США - заборгованості за кредитом; 3385,47 доларів США -заборгованості по процентам за користування кредитом; 62,58 доларів США - штраф (фіксована частина); 264,34 доларів США - штраф (процентна складова), що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.03.2013 складає 44 853,86 грн. Банк просив позов задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 448 грн. 54 коп.

У справі 13.08.2013 було ухвалено заочне рішення, яке ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 25.09.2013 було скасовано.

27 грудня 2013 року у справі ухвалено повторне заочне рішення, яким позов задоволено.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рі шення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмо вити у задоволенні позову у зв'язку із закінченням строків давності.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію осіб, які з'явились в судове засідання, перевіри вши законність та обґрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 526, 611, 614, 623, 625, 1049, 1054 ЦК України, циві льно-правові зобов'язання виникають з договорів і повинні виконуватися належним чином; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в по рядку, що встановлені договором; особа відповідальна за порушення зо бов'язання, позичальник, який уклав і не виконує кредитний договір, повинен відшко дувати кредитору збитки в повному обсязі.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви про відкриття карткового рахунку від 01.02.2006, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2000 Доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.13). Однак відповідач належним чином зобов'язання не виконувала і станом на 29.03.2013 її заборгованість за кредитом становила 1901,36 доларів США, та 3385,47 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом. Також банком нараховано штрафи - 62,58 доларів США - фіксована частина, та 264,34 доларів США - процентна складова. Всього заборгованість відповідача склала 5613,75 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.03.2013 становить 44 853,86 грн. Розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вважав, що посилання відповідача на сплив строку позовної давності є безпідставним.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідач у апеляційній скарзі посилається на п. 5.2 Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до яких визначено строк погашення Кредиту - не пізніше останнього дня місяця, вказаного в платіжній картці. Відповідач вважає, що строк погашення нею кредиту був до кінця лютого 2009 року - до кінця дії виданої їй картки, а тому перебіг строку позовної давності почався у лютому 2009 року, і саме тоді у Банку виникло право на звернення до суду.

Проте така позиція не відповідає Умовам та правилам надання банківських послуг та нормам матеріального права.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін (а.с.19). Закінчення дії карточки не є моментом закінчення дії договору, а отже договір, укладений між Банком та ОСОБА_2, продовжує діяти і пред'явлення даного позову здійснено в межах строку позовної давності.

Також безпідставним є посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду України, викладену в Постанові від 6 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13. За обставинами справи, яка розглядалась Верховним Судом України, відповідачу було надано кредит, погашення якого і сплата процентів за користування кредитом здійснювалось позичальником частинами - щомісячними платежами у розмірах та у строки, передбачені графіком платежів. У даній справі відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді кредитної лінії, без встановленого графіку погашення та строків здійснення платежів.

Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. 209, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, п.1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК Укра їни, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді