Вирок № 37437682, 27.11.2013, Старобільський районний суд Луганської області

27.11.2013

Провадження 1-кп/431/260/13

ЄУН 431/3365/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді Форощука О.В.,

при секретарі Бахтин Н.І.,

за участі прокурора Стародубцевої О.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лисичанськ Луганської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, раніше не судиму, не заміжню, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

26.07.2013 року приблизно о 17 годині, знаходячись в м. Лисичанськ на вул.. Леніна біля лікарні імені Тітова, отримала від ОСОБА_2 поліетиленовий пакет, в якому знаходились кондитерські вироби у вигляді «горішків». ОСОБА_1 усвідомлюючи те, що в кондитерському виробі у вигляді «горішків» знаходиться наркотичний засіб, маючи намір на незаконне придбання, передачу наркотичних засобів в місця позбавлення волі, а саме в Старобільський СІЗО, забрала вищевказаний поліетиленовий пакет. Реалізуючи свій злочинний намір поліетиленовий пакет з кондитерськими виробами у вигляді «горішків» забрала собі та принесла за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1. 27.07.2013 року ОСОБА_1 приблизно об 11 годині, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, поліетиленовий пакет з кондитерськими виробами у вигляді «горішків», в якому достовірно знала, що знаходиться наркотичний засіб, разом з іншими речами, передала ОСОБА_3 для того, щоб він здійснив харчову передачу та збут наркотичного засобу для арештованого ОСОБА_4, який знаходиться в Старобільському СІЗО за адресою: м. Старобільськ, вул.. Кірова, 65 та є місцем позбавлення волі. В подальшому ОСОБА_3 з вказаною передачею прибув в Старобільське СІЗО для здійснення харчової передачі.

27.07.2013 року, о 14 годині 50 хвилин, співробітниками Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області в ході проведення огляду місця події в кімнаті прийому передач Старобільського СІЗО за адресою: м. Старобільськ, вул.. Кірова, 65, в кондитерському виробі у вигляді «горішки» була вилучена речовина, яка згідно висновку експерта № 1458/9 від 05.08.2013 року є ацетильованим опієм, маса ацетильованого опію, в перерахунку на суху речовину склала 0,281 грама, яку ОСОБА_1 незаконно придбала, зберігала, передала наркотичний засіб в місця позбавлення волі, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.

22 листопада 2013 року між прокурором Носаль Т.О. та обвинуваченою ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор Носаль Т.О. та обвинувачена ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання з урахуванням того, що ОСОБА_1 щиро розкаялася, активно сприяла органам досудового розслідування у розкритті та розслідуванні кримінального правопорушення, зокрема викрила особу, у якої вона придбала наркотичний засіб, з урахуванням характеристики особи обвинуваченої, яка раніше не судима, уперше притягується до кримінальної відповідальності, до повідомлення про підозру була офіційно працевлаштована, позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, на даний час перебуває на обліку з працевлаштування у Лисичанському МЦЗН, проживає одна з неповнолітньою донькою, яка перебуває на її утриманні та не має інших родичів, відповідно до ст.. 69 КК України призначити ОСОБА_1 покарання нижче від нижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з урахуванням того, що ОСОБА_1 щиро розкаялася, активно сприяла органам досудового розслідування у розкритті та розслідуванні кримінального правопорушення, зокрема викрила особу, у якої вона придбала наркотичний засіб, з урахуванням характеристики особи обвинуваченої, яка раніше не судима, уперше притягується до кримінальної відповідальності, до повідомлення про підозру була офіційно працевлаштована, позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, на даний час перебуває на обліку з працевлаштування у Лисичанському МЦЗН, проживає одна з неповнолітньою донькою, яка перебуває на її утриманні та не має інших родичів, на підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченою.

Обвинувачена ОСОБА_1 просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачена зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання .

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та підозрюваною від 22.11.2013 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, кримінальному кодексу України, зокрема ст.. ст.. 65, 69 КК України щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124,126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведену експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прикурсорів.

Керуючись ст.ст. 373-374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Носаль Тетяною Олександрівною і обвинуваченою ОСОБА_1 22.11.2013 року.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому узгоджене покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання залишити не змінною до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 05.08.2013 року № 1458/9 в розмірі 391 гривня 20 копійок. Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: пакет із прозорої полімерної плівки, що містить згорток з полімерної плівки, який містить фрагмент вати коричневого кольору. Речовина на поверхні фрагмента вати згідно висновку експерта № 1458/9 від 05.08.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - ацетильований опій вагою в перерахунку на суху речовину 0,281 грама, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченій.

Суддя О.В. Форощук