Ухвала суду № 37435670, 12.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-1296/09/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів Херсонської області) до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

22.01.2009 р. ДПІ у м. Херсоні (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів Херсонської області) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до ПП ОСОБА_1, в якому просила стягнути з останнього фінансові санкції в сумі 3859,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.05.2007р. було проведено перевірку з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу в належному відповідачу магазині, за результатами якої складено акт № 21220350/0235/225, в якому зафіксовано порушення ним вимог п.п.9,13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі якого, в свою чергу, було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 29.05.2007р. №0003312305 на суму 3859,50 грн. Оскільки ці фінансові санкції відповідачем добровільно не сплачено, ДПІ просить їх стягнути в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року адміністративний позов ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС задоволено. Стягнуто з ПП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету (р/р 31118104700002, код платежу 3021080900, Держказначейство у м.Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м.Херсон, МФО 852010) 3859,50 грн. фінансових санкцій.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, 23.10.2012р. ПП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року, прийняти нову постанову, якою відмовити податковому органу у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

21.05.2007р. посадовими особами ДПА було проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: вул.Лісна,17, в с.Кохани, Херсонської області, що належить відповідачу, за результатами якої було складено акт №21220350/0235/225.

Так, під час цієї перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог п.п.9,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, і громадського харчування та послуг», а саме: підприємцем не було забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків Z-звітів у КОРО, а саме у КОРО № 2103009130/І фіскальні звітні чеки №0337,0338,0339,0340,0341 були відсутні взагалі; порушено порядок проведення розрахунків - невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, зазначеної у денному Х-звіті РРО.

На підставі вказаного акту перевірки та відповідно до п.4 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» уповноваженою особою ДПІ було винесено рішення №0003312305 від 29.05.2007 р. про застосування щодо ПП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 3859,50 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням про застосування штрафних санкцій ПП ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. позовні вимоги ПП ОСОБА_1 задоволено частково, визнано нечинним рішення ДПІ у м. Херсоні від 29.05.2007 р. №0003312305 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3425 грн. В решті позову відмовлено.

Разом з тим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р. апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2010 р. скасовано. У задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до Глуханюка В.В. - головного державного ревізора-інспектора ДПА України в Херсонській області, Осоченка М.О. - головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА України в Херсонській області, Державної податкової адміністрації в Херсонській області, ДПІ у м. Херсоні про визнання дій протиправними - відмовлено.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог а також з того, що відповідачем тривалий час не сплачуються штрафні санкції, правомірність яких, в свою чергу, встановлена судовим рішенням.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, 21.05.2007р. посадовими особами податкового органу було проведено перевірку належного відповідачу магазину, за результатами якої було складено акт №21220350/0235/225, в якому, в свою чергу, було виявлено та зафіксовано порушення підприємцем вимог п.п.9,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, і громадського харчування та послуг».

В подальшому, як видно з матеріалів справи, уповноваженою особою ДПІ було винесено рішення №0003312305 від 29.05.2007р. про застосування до ПП ОСОБА_1 спірних штрафних санкцій в сумі 3859,50 грн., яке останній оскаржив до суду.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р., постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2010р. скасовано та відмовлено у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 щодо оскарження неправомірних дій головних державних ревізорів-інспекторів ДПА України в Херсонській області та щодо скасування вищевказаного рішення ДПІ у м. Херсоні №0003312305 від 29.05.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія приходить до аналогічного висновку про те, що оскільки правомірність рішення про застосування штрафних санкцій від 29.05.2007р. №0003312305 встановлено ухвалою апеляційного суду, та враховуючи те, що відповідачем ці фінансові санкції у розмірі 3859,50 грн. до цього часу добровільно не сплачено, то відповідно, позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

До того ж, при цьому, ще слід вказати, що згідно із ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко