КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10662/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
13 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-Тойс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2012 № 0005111510.
Постановою Окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не було сплачено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у встановлений законом строк, а тому податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати таких зобов'язань є правомірним та обґрунтованим.
Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів м. Києва проведена камеральна перевірка ТОВ «Паритет-Тойс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за 2012 рік, за результатами якої складений Акт від 09.04.2013 № 15.1.10/386.
Згідно з висновками Акта перевірки відповідачем встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, а саме виявлено затримку на 31 календарний день при сплаті суми грошового зобов'язання в розмірі 98 914,70 (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень сімдесят копійок) гривень.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013р. № 0005111510, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 %, тобто у сумі 19 782, 94 гривні.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що помилкове перерахування коштів основного зобов'язання на рахунок, призначений для авансових платежів з податку на прибуток, не є несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання, оскільки кошти перераховані в межах одного податку, зараховані до Державного бюджету України, що виключає утворення при цьому заборгованості платника податків перед бюджетом з податку на прибуток.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він і є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток в порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Згідно п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п.57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Із наведених норм вбачається, що Податковим кодексом України передбачено відповідальність саме за затримку сплати податкового зобов'язання, тобто не перерахування коштів до Державного бюджету України з відповідного податку у строк, встановлений Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, податок на прибуток за 2012 рік позивачем було сплачено 14.02.2013, що підтверджується платіжним дорученням із відміткою банку, такі кошти були зараховані на рахунок №31115165700009, в ГУ ДКСУ у м. Києві. Однак, в даному платіжному дорученні була допущена помилка, а саме: ТОВ «Паритет-Тойс» було помилково перераховано податок на прибуток за 2012 рік на розрахунковий рахунок, який відкритий для перерахування авансових внесків з податку на прибуток, про що позивач повідомив ДПІ у Святошинському районі м. Києа ДПС з моменту виявлення даної помилки листом від 07 березня 2013 року №157 та просив зарахувати помилково перераховані кошти в сумі 98 923,00 грн. на р/р 3111800970009.
22 Березня 2013 року помилково зараховані грошові кошти в сумі 98 923,00 грн. були переведені згідно вищеозначеної заяви позивача на відповідний рахунок.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем 14 лютого 2013 року, тобто в межах строку, передбаченого чинним законодавством для сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, було сплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік в розмірі 98 923,00 грн., у відповідності до поданої позивачем податкової декларації. Помилка в зазначенні розрахункового рахунку податку на прибуток, яка була виявлена платником податку 07 березня 2013 року, не є правопорушенням, за яке платник притягується до відповідальності згідно ст.126 Податкового кодексу України, оскільки вся узгоджена сума грошового зобов'язання була перерахована до місцевого бюджету у встановлені законом терміни. Тобто, сплата грошового зобов'язання з податку на прибуток відбулась в граничні терміни, передбачені податковим законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості тверджень відповідача щодо порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, оскільки позивач діяв у відповідності до вимог податкового законодавства України та своєчасно сплатив грошове зобов'язання з податку на прибуток, натомість, відповідач всупереч ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності винесеного ним податкового повідомлення-рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.
Судове рішення № 37435641, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10662/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: