Ухвала суду № 37435639, 26.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2328/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 21.06.2013р. № 0003152301 в частині збільшення грошового зобов'язання державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» за платежем податок на додану вартість у сумі 10242 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2560 грн. 50 коп.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 21.06.2013р. № 0003172301 про зменшення суми бюджетного відшкодування державному підприємству Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» з податку на додану вартість у розмірі 175863 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43966 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 21.06.2013р. № 0003192301 про зменшення державному підприємству Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» від'ємного значення податку на прибуток у розмірі 1124242 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Черкасах була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ДП НВК «Фотоприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ПП «Т-Груп» у жовтні 2010 року та з ПП «Перша технічна компанія» у січні - травні 2012року, за результатами якої складено акт від 07.06.2013р. № 234/22-14/14312329 (том №1, а.с.16-32).

На підставі акту перевірки від 07.06.2013р. № 234/22-14/14312329, податковим органом 21.06.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0003152301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП НВК «Фотоприлад» з ПДВ на загальну суму 44 220,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 35 376,00грн. та штрафні санкції в сумі 8 844,00грн.(том №1, а.с.7);

- № 0003162301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДП НВК «Фотоприлад» з податку на прибуток на загальну суму 39 273,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 31 418,00грн. та штрафні санкції в сумі 7 855,00грн. (том №1, а.с.9);

- № 0003172301, яким ДП НВК «Фотоприлад» зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 45 471,00грн. (том №1, а.с.11);

- № 0003182301, яким ДП НВК «Фотоприлад» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 214 732,00грн., у тому числі основний платіж в сумі 175 863,00грн. та штрафні санкції в сумі 43 966,00грн. (том №1, а.с.13);

- № 0003192301, яким ДП НВК «Фотоприлад» зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 124 242,00грн. (том №1, а.с.15).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість").

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість").

Зазначені норми також кореспондуються з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи зазначені правові норми, колегія суддів вважає необхідним зазначити щодо відносин позивача з ПП «Т-Груп» наступне.

В період з жовтня по листопад 2010р. ДП НВК «Фотоприлад» мало господарські взаємовідносини з ПП «Т-Груп», а саме було укладено договір підряду №11 на виконання робіт (том №2, а.с.51).

У відповідності до п.п.1.1. п.1 зазначеного договору, ПП «Т-Груп» (виконавець) бере на себе зобов'язання виконати роботи по реконструкції покрівлі приміщення цеху №18, а ДП НВК «Фотоприлад» (замовник), в свою чергу, прийняти роботу та оплатити її виконання.

По факту виконання умов договору (реконструкція покрівлі приміщення цеху №18), сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010року (том №2, а.с.52-55).

Розрахунок за умовами даного договору здійснювався в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових сум на рахунок виконавця у співвідношенні 60 % до 40%. Вказана обставина підтверджується платіжними дорученнями: №3395 від 28.09.2010р. №3487 від 30.09.2010р. та №3496 від 08.10.2010р., копії яких були долучені позивачем до матеріалів адміністративного позову (том №2, а.с.56-57).

За час виконання умов договору ДП НВК «Фотоприлад» перерахувало ПП «Т-Груп» кошти на загальну суму 150806,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 134,33 грн.

В подальшому, ПП «Т-Груп» було оформлено та надано позивачеві податкові накладні: №3456 від 28.09.2010р.; №3550 від 30.09.2010р. та №4073 від 26.10.2010р. (том №2, а.с.62-64) на підставі яких ДП НВК «Фотоприлад» включило до складу податкового кредиту, в податковій звітності з ПДВ за вересень та жовтень 2010р. 25 134,33грн., а також відобразило вартість даної операції без ПДВ - 150 806,00грн., у складі валових витрат з податку на прибуток за 4 квартал 2010р.

Крім того, встановлено, що в період з січня по травень 2012р. ДП НВК «Фотоприлад» також мало взаємовідносини з ПП «Перша технічна компанія», а саме було укладено договір від 29.04.2010р. № 01-29/04-2010/30 на постачання електронних компонентів (резистори, резисторні блоки, фільтри, конденсатори, запобіжники, трансформатори, перемикачі, тумблери, тощо), том №1, а.с. 95.

На підтвердження виконання умов договору від 29.04.2010р. № 01-29/04-2010/30, ПП «Перша технічна компанія» було надано ДП НВК «Фотоприлад» первинну бухгалтерську документацію по даним господарським операціям: рахунки-фактур, видаткові та податкові накладні, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

В періоді, що перевірявся (січень-травень 2012р.) позивач сформував та задекларував податковий кредит за рахунок ПП «Перша технічна компанія» на загальну суму 224 850,00грн. Також встановлено, що ДП НВК «Фотоприлад» сформувало та задекларувало валові витрати на суму 1 124 242,00грн., в частині відображення в податковому обліку взаємовідносин з ПП «Перша технічна компанія».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам ДП НВК «Фотоприлад» та ПП «Перша технічна компанія», копії яких були надані позивачем до перевірки (рахунки-фактур, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення) в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Перша технічна компанія», а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств, від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).

В свою чергу, відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування ПП «Перша технічна компанія» позивачеві електронних компонентів (у відповідності до умов договору від 29.04.2010р. №01-29/04-2010/30) не може безумовно свідчити про безтоварність даної господарської операції.

Враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ДП НВК «Фотоприлад».

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 03.03.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.