Ухвала суду № 37432222, 25.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №475/1741/13-ц 25.02.2014 25.02.2014 25.02.2014

Провадження №22ц/784/750/14 Головуюча в першій інстанції Єгорова Н.І.

Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

без участі сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на ухвалу судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 16 січня 2014 року по справі за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»)

до

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА

13 грудня 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 22 164 грн. 52 коп.

Ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 20 грудня 2013 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» залишена без руху, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України

Ухвалою судді цього ж суду від 16 січня 2014 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» повернута заявнику, як така, що не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить вищезазначену ухвалу судді скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. На думку апелянта ухвала судді є необґрунтованою, незаконною та постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, суддя ухвалою від 20 грудня 2013 року залишив її без руху. На його думку, позивач в порушення ст. 119 ЦПК України нечітко виклав зміст позовних вимог, а саме: не зазначив відомості стосовно строків та розміру щомісячних поточних платежів, які належало виконувати позичальнику; не зазначено дати останнього виплаченого боржником щомісячного платежу; не конкретизовано, за які порушення умов договору боржнику нараховані штрафи. Крім того, позивачем долучений розрахунок заборгованості за договором, який містить незрозумілі цифри, що не дає можливості суду перевірити розмір кредитної заборгованості (а.с. 22).

Оскільки, як вважав суддя, у встановлений ним строк, позивач зазначені в ухвалі вказівки не виконав, ухвалою від 16 січня 2014 року позовна заява була повернута як неподана.

Між тим, колегія суддів не може погодитись з висновком судді про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки це суперечить матеріалам цієї позовної заяви та діючому процесуальному законодавству.

Так, як вбачається зі змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя фактично вважав, що позивач в порушення ст. 119 ЦПК України не зазначив в позовній заяві доказів, що підтверджують кожну обставину, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі, в ході якого суд, згідно зі ст. 130 ЦПК України, з'ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки їх подання, вирішує питання про витребування доказів за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, що також передбачено ст. 137 ЦПК України.

Отже суд першої інстанції не врахував цих обставин та вимог закону і залишаючи позовну заяву без руху, а згодом і повертаючи як неподану, безпідставно вимагав від позивача зазначення фактів, які підлягають встановленню і доказуванню, необґрунтовано виходячи з того, що позовна заява містить такі недоліки, які унеможливлюють її прийняття до провадження суду.

За таких обставин не має підстав вважати, що ПАТ КБ «Приватбанк» при пред'явлені позову порушені вимоги ст. 119 ЦПК України.

Оскільки оскаржена ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, колегія суддів вважає, що її необхідно скасувати, а матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Ухвалу судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 16 січня 2014 року скасувати, а матеріали позовної заяви повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді