Рішення № 37432214, 25.02.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/7219/13-ц 25.02.2014 25.02.2014 25.02.2014

Провадження №22ц/784/655/14 Головуючий в першій інстанції Стрєльніков Д.В. Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

без участі сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2014 року по справі за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про стягнення витрат на утримання спільної часткової власності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

16 липня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання спільної часткової власності в розмірі 1533 грн. та відшкодування 7 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що йому та відповідачці на праві власності належить по ? частці жилого будинку АДРЕСА_1. Починаючи з серпня 2011 року відповідачка не проживає у вказаному будинку, а тому, збереження, утримання та догляд за вищезазначеним нерухомим майном лежить на ньому. У зв'язку з тим, що вказаний будинок 1950 року побудови, він самостійно провів низку ремонтно-будівельних робіт на суму 2572 грн. Також, за період з 2011 року по 2012 рік він сплатив 495 грн. за опалення. При цьому відповідачка, яка також є співвласником вказаного майна, участі в його збереженні, догляді та утриманні не брала.

Крім того, вказаною бездіяльністю відповідачки йому спричинена моральна шкода, оскільки він є інвалідом другої групи з дитинства та хворіє на епілепсію, що призвело до погіршення стану його здоров'я та спричинило йому моральну шкоду, яку він оцінює в 7000 грн.

Посилаючись на вищезазначене позивач просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2014 року позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі. На думку апелянта рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що після отримання права спільної часткової власності на спірний будинок між сторонами не була досягнута згода про необхідність проведення ремонтних робіт та про розмір участі у витратах на утримання будинку.

Між тим, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають дійним обставинам справи і вимогам матеріального права, що відповідно до п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оспорюємого рішення і ухвалення нового рішення.

Так, відповідно ч. 1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті по?датків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відпові?дальність перед третіми особ?ами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно ч. 1 ст. 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

З матеріалів справи вбачається, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі, який 01 лютого 2012 року було розірвано (а.с. 13). При розірванні шлюбу судом встановлено, що подружнє життя вони припинили в серпні 2011 року.

Жилий будинок АДРЕСА_1 належить сторонам в рівних частках на праві спільної сумісної в?ласності, а саме по ? частині (а.с. 12).

Своє право власності на ? частину цього будинку позивачем було зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с. 14).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка в спірному будинку не проживає з серпня 2011 року, участі у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна не приймає та відповідачем за рахунок власних коштів проводилась оплата за опалення цього будинку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року за показниками газового лічильника сплачено за опалення спірного будинку 495 грн. 23 коп. (а.с. 24-29).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачки половини понесених ним витрат на оплату н?аданих послуг з опалення є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки такі є необхідними витратами на утримання та збереження спільного майна.

Проте, позовні вимоги про стягнення з відповідачки на його користь половини вартості придбаних ним для ремонту будинку матеріалів, задоволенню не підлягають.

Так, позивачем зазначено, що ним було придбано 17 мішків цементу для укріплення фундаменту будинку на суму 532 грн., 15 штук штукатурного маяку загальною вартістю 90 грн., сітка штукатурна 30 кв.м. для укріплення та обштукатурки стін - 210 грн. та два металопластикових вікна за 1740 грн.

В підтвердження своїх вимог, позивачем надані товарні чеки про придбання цементу, штукатурного маяку та штукатурної сітки від 22 квітня 2013 року та від 27 травня 2013 року на загальну суму 832 грн. (а.с. 7-8).

Але, докази, які б підтверджували необхідність ремонту спірного будинку, що придбані ним матеріали використані саме на його ремонт та, що ним були проведені ряд ремонтно-будівельних робіт у спірному будинку, позивачем суду не надані.

Наявні в матеріалах справи фотографії не є належним доказом, так як не містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В зв'язку з викладеним, позовні вимоги про стягнення витрат понесених позивачем на утримання будинку підлягають задоволенню частково, а саме: половини суми від оплати наданих послуг з опалення, оскільки такі є необхідними витратами на утримання та збереження спільного майна, що підтверджується квитанціями (а.с. 24-19).

Таким чином, оскільки відповідачка не брала участі у витратах на утримання та збереження спільного майна, тому, з урахуванням вимог ст. 360 ЦК України з неї на користь позивача підлягає стягненню 247 грн. 62 коп. (495 грн. : 2).

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є інвалідом 2 групи та Законом України «Про судовий збір» звільнений від оплати судових витрат. Його позов задовольняється на 2,25%, а тому з відповідачки на користь держави підлягає стягненню 15, 80 грн. (так, при подачі позову до суду позивач повинен був сплатити судового збору 229,40 грн. за вимогу майнового характеру та 229,40 грн. за вимогу немайнового характеру, що складає 458,80 грн., та за подачу апеляційної скарги по 121,80 грн. за кожну вимогу, а всього 702 грн. 40 коп. (702,40 х 2.25% : 100% = 15 грн. 80 коп.).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині позовних вимог про стягнення половини витрат на утримання спільної часткової власності підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

В іншій частині зазначене рішення суду є законним і обґрунтованим.

Керуючись статтями 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2014 року в частині позовних вимог про стягнення половини витрат на утримання спільної часткової власності скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 247 грн. 62 коп. витрат на оплату наданих послуг з опалення будинку АДРЕСА_1, який є спільною частковою власністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 15 грн. 80 коп. судового збору.

В задоволенні позову про стягнення половини вартості придбаних для ремонту будинку матеріалів відмовити.

В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді