Рішення № 37432132, 19.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/8568/13-ц Головуючий у І інстанції Петришин Н.М.Провадження № 22-ц/780/1071/14 Доповідач у 2 інстанції Гуль В.В.Категорія 26 19.02.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Гуль В.В.,

суддів Касьяненко Л.І., Антоненко В.І.,

при секретарі Ромашині І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

у вересні 2013 року ПАТ «КБ Експобанк» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 11.09.2007 року між ТОВ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 36/07-Е-UAN, відповідно до якого остання отримала у кредит 10 000 грн. зі сплатою 24 % річних та терміном повернення до 10.09.2008 року.

В забезпечення вищевказаного договору між позивачем і ОСОБА_3 11.09.2007 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній відповідає перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань у повному обсязі за вищевказаним кредитним договором.

Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку із чим і утворилася заборгованість, яка становить 9326,66 грн, збільшивши позовні вимоги позивач просив солідарно стягнути із відповідачів заборгованість за даним кредитним договором у розмірі 26 076,28 грн та судові витрати на свою користь.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ Експобанк» просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду з даним позовом з пропущенням строків передбачених договором.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи і вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 11 вересня 2007 року між ТОВ «КБ «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 36/07-Е-UAN, відповідно до п. 1.1. якого остання отримала кредит у розмірі 10 000 грн.

11.09.2007 року з метою забезпечення даного кредитного договору між ОСОБА_3 укладено договір поруки № 36/07-Е-UAN, відповідно до умов якого останній поручився перед кредитором за виконання позичальником кредитного договору № 36/07-Е-UAN від 11.09.2007 року.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16.09.2013 року заборгованість відповідача перед банком становить 26 076, 28 грн, яка складається із 4 996 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 388, 91 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 19 190, 32 грн - пеня за несвоєчасну сплату простроченої заборгованості за кредитом, 1 501,05 грн - пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів.

Згідно п. п. 1.2., 1.4. кредитного договору № 36/07-Е-UAN, банк надає позичальнику кредит на умовах строковості, строк користування кредитом закінчується 10.09.2008 року.

В п. 1.6. кредитного договору зазначено, що кредит надається для споживчих цілей.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто після спливу терміну договору почався перебіг строку позовної давності.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що термін кредитного договору закінчується 10.09.2008 року, однак дані свої зобов'язання відповідач не виконував і в строки визначенні кредитним договором не сплачував, тому початком перебігу строку звернення позивача до суду є 10.09.2008 року, а закінченням трирічного строку є 06.08.2011 року.

П. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони споживчого кредиту (правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-126 цс 13), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

При заочному розгляді справи відповідач присутній не був і заяви про застосування строку позовної давності відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України не подавав.

Тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку із застосуванням позовної давності незалежно від наявності заяви сторони у спорі щодо вимог про повернення споживчого кредиту та без з'ясування причин пропущення позовної давності є передчасним і неправильним.

Щодо солідарного стягнення з ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором у зв'язку з тим, що згідно договору поруки № 36/07-Е-UAN останній поручився перед кредитором за виконання позичальником кредитного договору № 36/07-Е-UAN від 11.09.2007 року, судова колегія вважає, що стягнення з поручителя не може бути здійснено.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Оскільки договір поруки, як вид забезпечення кредитного договору втратив свою чинність у зв'язку із тим, що строк основного зобов'язання за кредитним договором закінчився 10.09.2008 року, в матеріалах відсутні вимоги кредитора до поручителя, судова колегія приходить до висновку, що стягнення суми заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню лише з ОСОБА_2, проте частково.

Відповідно до наданого розрахунку простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_2 перед АТ «КБ Експобанк» за договором кредиту № 36/07-Е-UAN від 11.09.2007 року станом на 16 вересня 2013 року сума заборгованості становить 25 039,83 грн яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 996,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 388, 91 грн, пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості з 16.09.2012 р. по 16.09.2013 р. в розмірі 18 235,40 грн, пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів за період з 16.09.2012 р. по 16.09.2013 р. в розмірі 1 419,52 грн.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що строк дії договору закінчився 10.09.2008 року, а банк звернувся до суду лише 04.09.2013 року, що є істотною обставиною, крім того враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, суд приходить до висновку про зменшення пені до співмірного розміру тобто до 7000 грн.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що стягненню підлягає заборгованість за договором кредиту № 36/07-Е-UAN від 11.09.2007 року в розмірі 12 384,91 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 996,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 388, 91 грн та пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 7 000 грн.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2013 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (ідентифікаційний код 09322299, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) заборгованість за кредитним договором № 36/07-Е-UAN від 11.09.2007 року у розмірі 12 384,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» (ідентифікаційний код 09322299, місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) суму сплаченого судового збору в розмірі 359,78 грн.

В іншій частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» вдмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді