Ухвала суду № 37432133, 28.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/138/14-к Головуючий у І інстанції Аніпко С.В.Провадження № 11-кп/780/186/14 Доповідач у 2 інстанції ГриненкоКатегорія 18 28.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Гриненка О.І.

суддів - Семенцова Ю.В., Димарецького В.М.

за участю:

прокурора - Скрипки І.М.

засудженого - ОСОБА_2

представника Ірпінського виправного центру №132 - Виссала В.В.

секретаря судових засідань - Журавель К.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за спільним поданням начальника Ірпінського виправного центру №132 управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області та спостережної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради щодо вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, з апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури міста Ірпеня Київської області Литвиненка Р.С. на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Прилуки, Чернігівської області, відбуває покарання в Ірпінському виправному центрі №132 управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області, до засудження проживав за адресою: АДРЕСА_1,

- умовно-достроково звільнено від відбування покарання на невідбутий строк 3 роки 7 місяців 25 днів, -

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області звернувся начальник Ірпінського виправного центру №132 зі спільним поданням адміністрації виправного центру та спостережної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2014 року спільне подання адміністрації Ірпінського виправного центру №132 та спостережної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради - задоволено, та умовно-достроково звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання.

Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_2 відбув ? частини призначеного строку покарання, при цьому своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення. Зокрема, ОСОБА_2 зарекомендував себе із позитивної сторони, працевлаштований днювальним кімнати короткострокових та довгострокових побачень, проявляє ініціативу щодо робіт по благоустрою території установи, за сумлінну поведінку та ставлення до праці має 15 заохочень, також під час відбування покарання засуджений мав 12 стягнень, однак вони зняті та погашені у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2014 року, постановлену відносно ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання. Підставою для скасування ухвали місцевого суду прокурор зазначає невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження. Як зазначає апелянт, у засудженого ОСОБА_2 наявні 12 погашених та знятих стягнень за недобросовісне та халатне відношення до своїх обов'язків, а тому навіть наявність 15 заохочень не може свідчити про виправлення засудженого. Крім того, апелянт зазначає, що незначний термін перебування засудженого ОСОБА_2 в Ірпінському виправному центрі не дає підстав для об'єктивного висновку про виправлення засудженого. Крім того, як стверджує апелянт, засуджений не відшкодував потерпілим шкоду, заподіяну злочином. Таким чином, на думку прокурора, висновки суду першої інстанції про виправлення засудженого не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому ухвала суду про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання є незаконною та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи представника установи виконання покарань та засудженого, які заперечували проти апеляційної скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Відповідно до статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 раніше судимий 04 березня 2003 року Апеляційним судом Запорізької області за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, на підставі статті 70 КК України до п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; 08 квітня 2004 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.4 ст.70 КК України, до п'ятнадцяти років позбавлення волі.

21 грудня 2012 року постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси, невідбуте покарання замінено засудженому ОСОБА_2 більш м'яким покаранням на 4 роки 10 місяців 10 днів обмеження волі, та 14 лютого 2013 року він прибув до Ірпінського виправного центру №132.

Згідно характеристики від 16.12.2013 року, виданої на засудженого, ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Разом з тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини, які на переконання колегії суддів, мають бути враховані в сукупності з іншими доказами, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме статті 81 КК України.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що місцевим судом не достатньо враховано особу засудженого ОСОБА_2, а саме його схильність до протиправної поведінки, про що свідчить вчинення ним 06 листопада 2001 року умисного тяжкого злочину проти власності, а вже 13 січня 2002 року - умисних особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я особи та проти власності, що свідчить про підвищену небезпечність особи ОСОБА_2 для суспільства. Після цього, відповідно до довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень у засудженого ОСОБА_2, в період з 06.06.2003 року по 09.09.2009 року на останнього накладено 12 стягнень, які хоча і є на даний час погашеними та знятими, проте негативно характеризують особу засудженого.

Застосування до ОСОБА_2 12 заохочень в період з 06.11.2006 року по 25.06.2012 року було враховано 21 грудня 2012 року Придніпровським районним судом міста Черкаси, на підставі чого замінено ОСОБА_2 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі, відповідно до статті 82 КК України.

На думку колегії суддів, термін перебування засудженого ОСОБА_2 в Ірпінському виправному центрі є недостатнім для досягнення мети покарання, передбаченої статтею 50 КК України.

Зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання є передчасним.

Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури міста Ірпеня Київської області Литвиненка Р.С. - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 січня 2014 року, якою ОСОБА_2 звільнено умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 3 роки 7 місяців 25 днів - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні спільного подання адміністрації Ірпінського виправного центру №132 та спостережної комісії при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання.

Судді:

_____ _______ _______

Гриненко О.І. Семенцов Ю.В. Димарецький В.М.