Ухвала суду № 37427769, 12.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 року м. Київ К/800/21900/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року

у справі № 2а-11242/11/1370 (122133/12/9104)

за позовом фермерського господарства «Прохорович С.М.» (далі - позивач, ФГ «Прохорович С.М.)

до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ у Сокальському районі Львівської області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Прохорович С.М.» звернулось у жовтні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сокальському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003642301 від 17.05.2011 року, № 0003612301 від 17.05.2011 року, № 0003622301 від 17.05.2011 року та № 0007012301 від 09.08.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме ст. ст. 2, 3, 4 Положення проведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2011 року відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 29.04.2011 року № 321/2301/22381178.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0003642301 від 17.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 170,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0003612301 від 17.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 70,00 гривень, у тому числі основний платіж 56,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції 14,00 гривень;

№ 0003622301 від 17.05.2011 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 950,00 гривень за порушення п. 2.6 ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п. 4.2