Ухвала суду № 37427772, 12.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2014 р. м. Київ К/800/20169/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенко М.І., Приходько І.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кірін»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року

у справі № 2а-10977/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кірін» (далі - позивач, ТОВ «Кірін»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Київському р-ні м. Харкова)

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Кірін» звернулось у жовтні 2012 року до суду з позовом до ДПІ у Київському р-ні м. Харкова про скасування наказу відповідача від 01.10.2012 р. №1195 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем отримано постанову слідчого майора податкової міліції Зуб A.A. про проведення документальної перевірки ТОВ «Кірін» від 07.09.2012 року.

На виконання зазначеної постанови та на підставі вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ДПІ у Київському р-ні м. Харкова видано наказ № 1195 від 01.10.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Кірін» код ЄДРПОУ 32870953».

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Підунктом 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому ПК України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Стаття 3 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначає повноваження слідчого, відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах.

Нормами ст. 66 КПК України визначено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організації, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізії, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова.

Постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків.

При цьому відповідно до ст. 114 КПК України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги посилання позивача на наявні в матеріалах справи листи старшого слідчого з ВВС СУ ГПС в Харківській області майора податкової міліції Зуба А.А. № 15108/7/09-18 від 03.10.2012 року та прокуратури Харківської області № 04/5-74-12 від 25.10.2012 року стосовно відсутності підстав для проведення перевірки ТОВ «Кірін», оскільки зазначені листи, отримані після винесення податковим органом оскаржуваного наказу.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій що оскаржуваний наказ № 1195 від 01.10.2012 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Кірін» код ЄДРПОУ 32870953» прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки був прийнятий за наявності, на момент прийняття, постанови слідчого про проведення документальної перевірки, що є однією з підстав для проведення документальна позапланова виїзна перевірка, як то передбачено ПК України.

Отже, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції підтверджує, що при їх прийнятті суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кірін» - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року у справі № 2а-10977/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно