Ухвала суду № 37415114, 25.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2347/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка" до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорди Миколи Аркадійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Боянівка" звернулось з позовом до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорди Миколи Аркадійовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

25 лютого 2014 року представник позивача надав суду клопотання про долучення додаткових доказів по справі та просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи 30.01.2009 року між Чернівецькою міською радою та ТОВ "Боянівка", на підставі рішенням 35 сесії V скликання Чернівецької міської ради від 24.12.2008 року №784, укладено договір оренди землі за №5593, який зареєстровано в Чернівецькій філії ДП "Центр ДЗК" за №040980900045 у книзі 4АА007061 16.02.2009 року. За умовами вказаного договору, Чернівецька міська рада надає, а ТОВ "Боянівка" приймає в строкове платне користування земельну ділянку №10, загальною площею - 1,9233га., за кадастровим номером 7310136900:41:006:0020 для організації безкоштовної парковки автомобілів згідно з матеріалами інвентаризації, яка знаходиться у м. Чернівцях на вул.Хотинській, 43 з додатками до вказаного договору.

27.09.2013 року представник ТОВ "Боянівка" Чорний С.В. звернувся до Реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, розташовану на вул. Хотинській, буд. 43, м. Чернівці, кадастровий номер 7310136900:41:006:0020.

16.10.2013 року відповідач виніс рішення №6822597, яким відмовив у державній реєстрації іншого речового права (оренда) на земельну ділянку, що розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Хотинська, 43, кадастровий номер земельної ділянки 7310136900:41:006:0020, за суб'єктом - ТОВ "Боянівка", податковий номер 14273138 оскільки подані позивачем документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: згідно відповіді на запит державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо надання інформації про земельні ділянки №97875 від 30.09.2013 року інформація по заданим параметрам відсутня, а отже ідентифікувати земельну ділянку не представляється можливим.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування та зобов'язати Реєстраційну службу Чернівецького міського управління юстиції зареєструвати договір оренди землі №5593 від 30.01.2009 року, укладений між ТОВ "Боянівка" та Чернівецькою міською радою.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: -договорів, укладених у порядку, встановленому законом; - свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; - свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; - рішень судів, що набрали законної сили; - інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Водночас, в ч. 1 ст. 24 Закону №1952, визначений вичерпаний перелік правових підстав для відмови у державній реєстрації прав, до яких зокрема належать: - заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; - нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; - із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; - подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; - заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; - заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №703 встановлено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно ч.1 ст. 15 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно п. 8-1 ч. 1 ст. 9 Закону України №1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи державний реєстратор, після отримання заяви про реєстрацію речових прав на земельну ділянку від позивача, звернувся із запитом №85414 щодо надання інформації про земельну ділянку про надання відомостей з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:41:006:0020.

З наданої відповіді №97875 від 30.09.2013 року на запитувану інформацію, стало відомо, що "інформація по заданим параметрам відсутня", кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки - "відповідь не містить графічне зображення", що свідчить про неможливість однозначної ідентифікації земельної ділянки заявленим правам та встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Таким чином, відповідач враховуючи положення п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмовив позивачеві у державній реєстрації прав та їх обтяжень, з підстав невідповідності поданих позивачем документів для державної реєстрації прав.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем при перевірці наданих позивачем документів на реєстрацію прав на нерухоме майно, вчинено усі відповідні міри визначені законодавством України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи було надано суду першої інстанції достатньо належних доказів, які свідчать про правомірність прийнятого рішення №6822597 від 16.10.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень .

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боянівка", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.