Ухвала суду № 37417934, 25.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4801/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Універсал" до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Універсал" звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року задоволено позов. Не погоджуючи з вищевказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представники апелянта (відповідача) та позивача не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Представник позивача звернувся із заявою про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції, встановлено, що Хмельницькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ТПП "Універсал" з питань законності декларування податкового кредиту по операціях з ПП "БК "Аструм" за квітень 2013 року. У період, за який проводилась перевірка, ТОВ ТПП "Універсал" був платником податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2013 року № 868/22/23841050, на підставі висновків якого Хмельницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002012220/57 від 12.12.2013 року, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 312983,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що в квітні 2013 року між ТОВ ТПП "Універсал" та ПП «БК «Аструм» був укладений договір №0104-3 від 01.04.2013р. на поставку товарів на загальну суму 1201803,8 грн., в т.ч. ПДВ 200300,63 грн.

Зазначена поставка відбулась згідно договору №0104-3 від 01.04.2013р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві за його заявками товари, назва, асортимент та кількість яких визначатиметься у видаткових накладних, що будуть оформлюватись при відвантажені товарів та вважатимуться невід'ємною частиною цього договору (п.1.1. Договору); ціни на товари вказуються постачальником у видаткових накладних, за якими товари поставляються покупцеві. Загальна сума договору становить суму всіх здійснених поставок товару згідно замовлень по даному договору(п.2.1 договору).

На підтвердження виконання сторонами умов договору від 01.04.2013 року, позивачем були надані видаткові накладні за квітень 2013 року та відповідні платіжні доручення.

Крім того, позивачем на підтвердження розрахунку із ПП "БК "Аструм" за придбаний товар надано договір про відступлення права вимоги №31-04-07 від 30 квітня 2013 року, яким регулюються відносини , пов'язані із заміною сторони (Первісного кредитора - ПП "БК "Аструм") у зобов'язанні, що виникає із договору №0104-3 на поставку товарів від 01 квітня 2013 року, укладеного між первісним кредитором та боржником (ТОВ ТПП "Універсал") . За умовами даного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором боржника (п.1 договору). До нового кредитора переходять всі права, які забезпечують зобов'язання боржника. Боржник відповідає перед новим кредитором в тому самому обсязі, що й перед первісним кредитором(п.3 договору).

На підтвердження оплати товарів згідно договору №31-04-07 надано акт звіряння взаємних розрахунків за період: 2013 року між ТОВ ТПП "Універсал" та ПП "БК "Аструм" на суму 1 201 803,80 грн., оборотно - сальдову відомість за квітень 2013 року, прибуткові накладні за квітень 2013 року.

Задовольняючи вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що діяв у межах Закону, а тому дії відповідача щодо винесення оскаржуваного рішення є протиправними, а рішення за цих обставин повинно бути скасоване. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком.

За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі належним чином оформлених постачальником товару ПП "БК "Аструм" податкових накладних, позивач включив до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість, сплачений в ціні зазначеного товару.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання податкового орану на висновки акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22.07.2013р. №422/26-55-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "БК "Аструм" (код ЄДРПОУ 38347323) за квітень 2013 р. Зокрема, чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.