Рішення № 37402478, 12.02.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2014 р.Справа № 903/1304/13

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, Волинська область, 43000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" вул. Шолом Алейхема, 1, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300

про стягнення грошових коштів в сумі 34 000 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Бібік Г.С, довіреність № 1 від 09.01.14 р.

відповідача: не з'явився.

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Суть справи: Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.12.2013р. справу № 903/1304/13 за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" про стягнення грошових коштів в сумі 34 000 грн. направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням товариством ст. 10 bis Паризької конвенції про захист промислової власності та ч.1 ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в наслідок чого на останнього рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27 від 09.06.2011р. у справі № 16-11 накладено штраф, стягнення якого з урахуванням пені є предметом даного судового розгляду.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.12.2013р. порушено провадження у даній справі. З підстав викладених в ухвалі суду від 05.02.2014р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 12.02.2014р.

Строк розгляду справи продовжувався, в порядку ст. 69 ГПК України.

У судове засідання повноважний представник позивача прибув, заявлені позовні вимоги підтримав. При цьому звернувся до суду із письмовим поясненням № 20/1.25-240 від 06.02.2014р., в якому йдеться про те, що економічні санкції, що застосовуються органами Антимонопольного комітету України на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням суб'єктом грошового зобов'язання чи правильністю і вчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів. А тому, незважаючи на порушення господарським судом Тернопільської області справи № 11/Б-921/1448/2013 про банкрутство ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", до відносин сторін у даній справі не застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідач не забезпечив участі повноважного представника в засіданні суду, причин неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи останній був повідомлений відповідно до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України та пункту 3.9. постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18. Водночас, 05.02.2014р. на адресу суду від товариства надійшли додаткові пояснення до відзиву на позов № 7 від 31.01.2014р., якими останнє заявлені вимоги державного органу заперечує. Пояснює, що позивач, як конкурсний кредитор, повинен був звернутись із письмовою заявою з вимогою до боржника в межах справи про банкрутство № 11/Б-921/1448/2013. Пояснює, що вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку на їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними. Просить у позові відмовити.

Розглянувши наявні у справі докази, заслухавши доводи представника контролюючого органу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України.

Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. (далі - Закон № 3659-ХІІ) відносить до основних завдань Антимонопольного комітету України, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" № 2210-ІІІ від 11.01.2001 р. (далі - Закон № 2210-ІІІ) державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закону № 2210-ІІІ).

Відповідно до ст. 257 ГК України справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу (ч. 1 ст. 48 Закону № 2210-III).

Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27 від 09.06.2011 р., прийнятим по справі № 16-11 визнано, що ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" при виробництві з грудня 2010р. горілок "Поліська зірка", "Волинська казка" з неправомірного використання торгівельної марки (знака для товарів і послуг) "Поліська" та "Волинська" і виробництві з грудня 2010р. горілки "Луцька зірка" з неправомірного використання оформлення упаковки товарів із використання схожих на них позначень (зображення Луцького замку) без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності (ДП "Луцький СКГ"), призвело до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання. Таким чином, товариством вчинено порушення передбачене ст. 10 bis Паризької конвенції про захист промислової власності та ч.1 ст. 4 Закону №2210-ІІІ, за що на нього, відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 2210-ІІІ, накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ, відповідач у справі протягом 5 днів з дня сплати штрафу зобов'язаний надіслати до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Вищезазначене рішення територіального відділення АМК України № 27 від 09.06.2011р., прийняте по справі № 16-11, отримане уповноваженою особою відповідача 15.06.2011р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 4300501834880.

Частиною 1 ст. 60 Закону № 2210-ІІІ передбачено право відповідача на оскарження індивідуального акту державного органу, яким господарюючий суб'єкт і скористався, звернувшись до господарського суду Волинської області із позовом про скасування рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №27 від 09.06.2011 р.

Рішенням господарського суду від 01.08.2012р. по справі № 5004/1577/11, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. позовні вимоги господарюючого суб'єкта задоволено.

Вищим господарським судом постановою від 13.08.2013р. по справі № 5004/1577/11 вищезазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами розгляду справи № 5004/1577/11, ухвалою господарського суду Волинської області від 14.10.2013р., позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" залишено без розгляду. Станом на 11.11.2013р. вказана ухвала не оскаржена, а відтак рішення Антимонопольного комітету № 27 від 09.06.2011 р., прийняте по справі № 16-11, є чинним та обов'язковим до виконання відповідачем.

Згідно ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Абзацом п'ятим частини п'ятої вказаної законодавчої норми передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Так, позивач просить стягнути пеню за 123 дні прострочення за період з 09.08.2012р. по 28.08.2012р. та 28.03.2013р. по 11.07.2013р., розмір якої з врахуванням ст. 56 Закону № 2210-ІІІ складає 17 000 грн.

Водночас, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.01.2014р. порушено провадження у справі № 11/Б-921/1448/2013 про банкрутство ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до зако нодавства (крім випадків, передбачених п. 4 ст. 12 Закону); нараховування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зо бов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області 21.05.2013р. введено процедуру розпорядження майном боржника та з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, зобов'язано заявника у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційних друкованих органів Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи № 11/Б-921/1448/2013 про банкрутство ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф". Доказ виконання даної вимоги ухвали кредитору надати до господарського суду Тернопільської області на протязі 5-ти днів з дня подання оголошення.

Оголошення опубліковано 04.06.2013 року у газеті "Урядовий кур'єр" № 98 (4984).

На думку ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", яка викладена у запереченнях на позов, відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон №2343-ХІІ) позивач у справі мав би звернутись до господарського суду із письмовою заявою з вимогами до боржника протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки в розумінні ст.14 Закону №2343-ХІІ позивач є конкурсним кредитором вимоги, якого виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, тобто до 14.01.2013р. Вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вони не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Однак, на переконання суду, положення законодавчих актів , які регламентують правовідносини у сфері банкрутства на спір, який розглядається судом, свою дію не поширюють.

Так, за приписами абзацу 6 ст. 1 Закону № 2343-ХІІ кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У розумінні Закону № 2343-ХІІ грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (абзац 7 ст. 1 Закону № 2343-ХІІ).

Разом з тим, Закон № 2210-ІІІ, на підставі приписів якого підприємству нараховані штраф та пеня, визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Тобто, Закон №2210-ІІІ не регулює ні цивільно-правові відносини, а ні відносини у сфері оподаткування.

Відтак економічні санкції, застосовані Антимонопольним комітетом України на підставі Закону № 2210-ІІІ, не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням підприємством грошового або податкового зобов'язання, правильністю і своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів, а тому до відносин сторін у даній справі не застосовуються положення Закону № 2343-XII.

Такої ж правової позиції щодо спірних правовідносин дотримується і Вищий господарський суд України в оглядовому листі "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкуренційного законодавства" від 24.10.2006 р. № 01-8/2361 та постанові, прийнятій 04.02.2014 року по справі №922/770/13-7 (копія у справі).

Про те, що виконання зобов'язань, які випливають із Закону № 2210-ІІІ не може регулюватись приписами законодавства з питань банкрутства, вказав і Верховний Суд України у постанові від 24.12.2013р. по справі № 922/770/13-г.

В свою чергу, згідно із ст. 11128 ГПК України, рішення найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З наведеного в сукупності, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 17 000 грн. штрафу та 17 000 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Згідно з п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI до осіб, звільнених від сплати судового збору відносяться Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Пунктом 2.1 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68820 грн.).

Приймаючи до уваги, що Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду 13.11.2013р., судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп. покладається на відповідача та стягується у дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" вул. Шолом Алейхема, 1, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300 (ідент. код 35068869) в дохід Державного бюджету України на рахунок № 31118106700198 в ГУДКСУ у Тернопільській області, ідент. код 37753768, МФО 838012, одержувач: УДКС у Збаразькому районі, призначення платежу: штраф за порушення конкуренційного законодавства згідно рішення від 09.06.2013р. № 27 за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100; - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. штрафу та 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. пені.

3. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" вул. Шолом Алейхема, 1, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300 (ідент. код 35068869) в дохід Державного бюджету України на рахунок 31217206783002 у ГУ ДКСУ у Тернопільській області, одержувач УДКСУ м. Тернопіль, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ 37977726, МФО 838012, призначення платежу: "Судовий збір", код 03500022, Пункт 2.1; - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 25.02.2014р.