Рішення № 37395666, 11.02.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2014 р.Справа № 921/570/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за первісним позовом: позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м. Київ, 02095

до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414

про cтягнення заборгованості в сумі 550081 грн. 60 коп., з яких : 405 000 грн. 00 коп. основного боргу, 116497 грн. 90 коп. пені, 23561 грн. 70 коп. - 3% річних, 5022 грн. 00 коп. інфляційне збільшення суми заборгованості.

за зустрічним позовом: позивача Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м. Київ, 02095

про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011 р. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька" коштів в сумі 205 000 грн. отримані за договором поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р.

За участю представників сторін:

Позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: не з'явився.

Відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом:

Чаус Сергій Володимирович, довіреність № 3 від 14.01.2014р.

Олійник Павло Петрович, довіреність № 2 від 14.01.2014р.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Представникам позивача та відповідача в попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78, 81-1 ГПК України.

Судом, в порядку ст.81-1 ГПК України, за клопотанням представника позивача за первісним позовом від 27.08.2013р. № 1125 здійснювалась фіксація (звукозапис) судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

28.01.2014р. секретарем судового засідання при проведенні запису робочої копії виявлено збій у внутрішній системі звукозапису при технічній фіксації судового запису від 28.01.2014р. Про що комісією у складі секретаря судового засідання Окряк Г.В., розпорядника судового засідання Шевців В.І., головного спеціаліста Кілика С.О., керівника апарату суду Крушельницького В.З. складено Акт від 29.01.2014р. Одночасно, секретарем в порядку ст. 81-1 ГПК України оформлено розширений письмовий протокол судового засідання від 28.01.2014р. З даним протоколом представники сторін на підставі поданих клопотань від 07.02.2014р. ознайомились, заперечень, зауважень та доповнень до протоколу не заявили (акт, диск, та клопотання сторін долучено до матеріалів справи).

Суть справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" (далі по тексту також - позивач за первісним позовом або відповідач за зустрічним позовом або ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод"), звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Чайчинецька" (далі по тексту також - відповідач за первісним позовом або позивач за зустрічним позовом або ПСП Агрофірма "Чайчинецька"), про стягнення заборгованості в сумі 147 000 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2013р. № 921/570/13-г/9 позовну заяву б/н, б/д (вх. №616 від 05.06.2013р.) та додані до неї документи, всього на 24-х аркушах Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельній компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", пр-т Григоренка, 28 оф. 6, м. Київ, 02095, повернуто без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" б/н від 18.06.2013 року задоволено, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 10.06.2013 року в справі №921/570/13-г/9 скасовано. Справу №921/570/13-г/9 передано на розгляд до місцевого господарського суду.

30.07.2013р. вх.№13243 справа повернулася з Львівського апеляційного господарського суду після розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" б/н від 18.06.2013 року, до господарського суду Тернопільської області та була передана до розгляду судді Гевку В.Л.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2013р. № 921/570/13-г/9 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 20.08.2013 р. на 14 год. 20 хв.

14.08.2013р. Приватним сільськогосподарським підприємством "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області подано зустрічну позовну заяву б/н, б/д (вх. №903 від 14.08.2013р.) про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р. та стягнення 205 000 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2013р. № 921/570/13-г/9 зустрічну позовну заяву б/н, б/д (вх. №903 від 14.08.2013р.) приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, повернуто без розгляду.

20.08.2013р. у судовому засіданні представник ПСП Агрофірма "Чайчинецька" у справі заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості усунути недоліки зустрічної позовної заяви. Суд, не переходячи до розгляду справи по суті, оголосив у справі перерву до 27.08.2013р.

27.08.2013р. відповідачем повторно подано зустрічний позов вх. № 936 від 27.08.2013р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 27.08.2013р. заперечив проти прийняття до розгляду вказаного позову зазначивши про те, що доданими до нього документами не доведено належним чином сплати судового збору заявником, а також, надіслання копії позовної заяви на належну адресу ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод".

Суд, з метою оцінки поданих та витребування у відповідача додаткових доказів, які б підтверджували належне подання та оформлення зустрічного позову, в межах трьохденного строку встановленого для розгляду позовної заяви та її повернення визначених ст. 63,64 ГПК України, оголосив у судовому засіданні 27.08.2013р. в порядку ст. 77 ГПК України перерву до 30.08.2013р. до 15 год. 00 хв.

30.08.2013р. сторони у судове засідання з'явились. При цьому зі сторони відповідача за первісним позовом подано суду додаткові докази щодо сплати судового збору за подання зустрічного позову та зарахування його до Державного бюджету.

Позивачем по справі ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", в порядку ст. 20 ГПК України, подано заяву без номера від 30.08.2013 р. про відвід судді Гевка В.Л.

Згідно ухвали суду від 30.08.2013р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м. Київ, 02095 від 30.08.2013р. про відвід судді Гевка В.Л., відмовлено.

Ухвалою суду від 30.08.2013р. № 921/570/13-г/9 суд прийняв до розгляду сумісно з первісним позовом, поданий зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м. Київ, 02095 від 30.08.2013р. про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011 р. та стягнення з ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" на користь ПСП Агрофірма "Чайчинецька" коштів в сумі 205 000 грн. отриманих за договором поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р.

У судовому засіданні 30.08.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 30.08.2013р. розгляд справи, в порядку ст.77 ГПК України, відкладено на 23.09.2013р. на 15 год. 00 хв.

23.09.2013р. вх. № 15718 позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 19.09.2013р., згідно якої позивач за первісним позовом просив суд збільшити позовні вимоги ТзОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно - тракторний завод" до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Чайчинецька" на 403081,60 (чотириста три тисячі вісімдесят одна гривня 60 коп.) гривень, з яких 258 000,00 (двісті п'ятдесят вісім тисяч) гривень - заборгованість за поставлений товар, 116 497,9 (сто шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 90 коп.) гривень - пеня, 23 561,7 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят одна гривня 70 коп.) гривень - 3% річних, 5022,00 (п'ять тисяч двадцять дві) гривні - інфляційне збільшення суми заборгованості. Відповідно стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Чайчинецька" на користь ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно - тракторний завод" загальну суму заборгованості у розмірі 550 081,60 (п'ятсот п'ятдесят тисяч вісімдесят одна гривня 60 коп.) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Розглянувши та оцінивши вказану заяву суд прийняв її до розгляду, як таку, що подана в порядку ст. 22 ГПК України.

Враховуючи зазначене, суд розглядає справу за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м. Київ до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в загальній сумі 550081,60 грн. (147 000 грн. первісно заявлені та 403081,60 грн. згідно заяви про збільшення позовних вимог), та за зустрічними позовними вимогами Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м. Київ, 02095 про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011 р. та стягнення з ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" на користь ПСП Агрофірма "Чайчинецька" коштів в сумі 205 000 грн. отриманих за договором поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р.

Ухвалою від 23.09.2013р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 30.09.2013р. на 15 год. 00 хв.

Строк вирішення спору у справі № 921/570/13-г/9 встановлено по 30.09.2013р. За письмовим клопотанням представників сторін суд ухвалою від 30.09.2013р. строк розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжив на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30.09.2013р. №921/570/13-г/9 по справі призначено судову інженерно - технічну експертизу та супровідним листом від 09.10.2013р. №1501/2013 дану справу направлено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680.

08.01.2013р. матеріали справи №921/570/13-г/9 повернулись в господарський суд Тернопільської області відповідно до супровідного листа від 25.12.2013р. №11176/11177/13-52 підписаного директором інституту Рувіним О.Г. Згідно листа експертної установи суд повідомлено, що попередня оплата вартості проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Чайчинецька" (згідно резолютивної частини ухвали суду про призначення експертизи) не здійснена. Тому, з огляду на п. 1.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", що затверджена наказом МЮ України №53/5 від 08.10.1998 (зі змінами, затвердженими наказом МЮ України №1950/5 від 26.12.2012), ухвала суду про призначення експертизи у частині транспортно-трасологічних та автотехнічних досліджень залишена без виконання.

Із змісту п. 3,11 ч. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках серед іншого такі дії по підготовці справи до розгляду: - викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями п. 3,11 ч. 1 ст. 65 ГПК України, беручи до уваги положення ст. 69 ГПК України та стислі строки розгляду справи, які залишились з урахуванням її попереднього розгляду та зупинення провадження у справі, суд з метою підготовки справи до розгляду, без поновлення провадження у справі, ухвалою від 09.01.2014р. призначав у справі судове засідання на 28 січня 2014 р. о 14 год. 20 хв. для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

28.01.2014р. суд поновив провадження у справі №921/570/13-г/9 та перейшов до її безпосереднього розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.01.2014р. суд опитав представника ПСП Агрофірма "Чайчинецька" відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, які причини не проведення оплати експертизи?

У відповідь представник ПСП Агрофірма "Чайчинецька" зазначив, що він не вважає, що таку експертизу повинен оплачувати саме відповідач за первісним позовом.

Суд наголосив сторонам, що ухвалою від 30.09.2013 року витрати з оплати експертизи покладено на відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом - Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області.

У свою чергу, із змісту п.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Враховуючи зазначене, суд запитував у представника ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" чи позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним згідний оплатити вартість експертизи?

Проте, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом від проведення оплати за експертизу відмовився, посилаючись на те, що ухвалою від 30.09.2013р. суд зобов'язав другу сторону здійснити таку оплату, крім того, питання поставлені експерту пов'язані з якістю поставленого комбайна, яка заперечується саме ПСП Агрофірма "Чайчинецька".

Враховуючи зазначене, правову позицію викладену у п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" суд продовжив розгляд справи на підставі наявних доказів.

У судовому засіданні 28.01.2014р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.02.2014 року до 14 год. 30 хв. А також, у судовому засіданні 07.02.2014р. оголошувалась перерва до 11.02.2014р. до 14 год. 30 хв. для надання можливості суду та сторонам оцінити уже подані докази та для подання додаткових доказів, пояснень, заперечень.

З врахуванням строку розгляду справи визначеного у ст. 69 ГПК України у тому числі його продовження в порядку частини третьої вказаної статті, а також беручи до уваги зупинення і поновлення провадження у справі, після поновлення провадження у справі 28.01.2014р. залишалось 15 днів продовженого строку розгляду справи. Враховуючи зазначене, останнім днем строку розгляду справи являється 11.02.2014р.

Уповноважений представник ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно - тракторний завод" - позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом в судове засідання 11.02.2014р. не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 77 ГПК України, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив. Разом з цим, у попередніх судових засіданнях представник позивача за первісним позовом позовні вимоги за первісним позовом підтримав, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№15718 від 23.09.2013р.), в повному обсязі.

Так, позивач за первісним позовом стверджує, що "23" червня 2011 року між ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" та ПСПА "Чайчинецька" було укладено Договір поставки сільськогосподарської техніки № 23-06-22 (далі по тексту також - Договір), відповідно до п.1.1. якого Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу сільськогосподарську техніку (далі по тексту також - Товар), а саме комбайн "Єнісей - 950" № НОМЕР_1 з подрібнювачем, жниварка зернова ЖЗЕ - 5 з приводом коси типу "Шумахер" (далі по тексту також - Комбайн) - загальна вартість котрих становить 710 000,00 (сімсот десять тисяч) грн., а Відповідач зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.

На виконання Договору 20 липня 2011 року Позивачем було передано Відповідачу Товар на суму 710 000,00 (сімсот десять тисяч) грн., що засвідчується актом приймання-передачі від 20 липня 2011 року, видатковою накладною №93 від 20 липня 2011 року та довіреністю № 40 від 20.07.2011 року.

Згідно Договору № 23-06-22 від 23 червня 2011 року Покупець зобов'язався здійснити оплату Товару в наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 213 000 (двісті тринадцять тисяч) грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до цього Договору, здійснюється Покупцем у термін 30 червня 2011 р; Другий платіж в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. від загальної ціни Товару, зазначеної у Специфікації до цього Договору, здійснюється Покупцем у термін до 01 жовтня 2011р; Третій платіж в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. від загальної ціни Товару, зазначеної у Специфікації до цього Договору, здійснюється Покупцем у термін до 15 грудня 2011р.; Четвертий платіж в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. від загальної ціни Товару, зазначеної у Специфікації до цього Договору, здійснюється Покупцем у термін до 01 березня 2012р; П'ятий платіж в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до цього Договору, здійснюється Покупцем у термін до 01 травня 2012р.; Шостий платіж в розмірі 147 000 (сто сорок сім тисяч) грн. від загальної ціни товару, визначеної у Специфікації до цього Договору, здійснюється Покупцем у термін до 1 липня 2012р.;

Станом на 31 травня 2013 року Відповідачем було здійснено лише часткову оплату авансового платежу у розмірі 205 000,00 гривень, та не здійснено взагалі другий, третій, четвертий, п'ятий та шостий платежі за Договором, а сума заборгованості Відповідача за поставлений Позивачем Товар, складає 505 000,00 (п'ятсот п'ять тисяч) гривень.

На виконання п. 7.8 Договору "Усі спори, що пов'язані із цим Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін". ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" направив ПСП Агрофірма "Чайчинецька" лист претензію № 143 від 19.10.2011 року, лист-претензію № 185 від 11.11.2011р. та лист-претензію № 97/08-04 від 08.05.2013 року.

Станом на момент подання первісної позовної заяви ПСП Агрофірма "Чайчинецька" відповіді на претензії не надав.

З підстав ухилення ПСП Агрофірма "Чайчинецька" від виконання взятого на себе грошового зобов'язання за Договором поставки, та на підставі викладеного вище і керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 525, 526, 610, 614, 617, 623, 625, 626, 629, 837, 1166 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 224, 265 ГК України, ст. ст. 1,2, 22 ГПК України ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод"- позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ПСП Агрофірма "Чайчинецька" - відповідача за первісним позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) загальну суму заборгованості у розмірі 550 081,60 (п'ятсот п'ятдесят тисяч вісімдесят одна гривня 60 коп.) гривень.

Одночасно, ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" як відповідач за зустрічним позовом згідно поданого листом від 27.09.2013р. № 6312 відзиву на зустрічний позов, проти задоволення останнього заперечив повністю.

Так, у відзиві на позов за результатами ознайомлення із доказами, які для позивача за зустрічним позовом являються підставою позовних вимог, відповідач за зустрічним позовом просить суд прийняти до уваги, що відповідно до умов договору поставки сільськогосподарської техніки № 23-06-22 від 22 червня 2011 року, у випадку виникнення у покупця претензій щодо якості Товару, уповноваженими представниками сторін договору за участю запрошеного експерта Торгово-промислової палати України оформлюється Акт про фактичну якість товару (п.3.4. Договору). Крім цього, претензії покупця розглядаються та можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог щодо складання акту передбаченого п. 3.4. Договору (п. 3.5. Договору).

Натомість, покупець стверджуючи про факт поставки йому неякісної продукції надає акт про неналежний стан техніки складений односторонньо та виключно за участі представників покупця, що не може бути належним доказом фіксації неякісного стану поставленої техніки.

Також, у зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом, як на документ який підтверджує неякісний стан техніки, посилається на акт складений посадовими особами ПСП А/Ф "Чайчинецька" № 5/12. Враховуючи те, що дата складання такого акту у ньому не зазначена а встановити її та місце складання - неможливо, слід даний документ вважати таким з якого неможливо встановити точний час та місце фіксації обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом. Крім цього, даний акт не може бути підставою вважати техніку неякісною, оскільки він знову ж складений з порушенням вимог п.п. 3.4., 3.5. Договору поставки.

У своїй зустрічній позовній заяві позивач також зазначає, що ним у зв'язку із неякісним станом техніки було повернуто, а відповідачем прийнято комбайн "Єнісей - 950", що підтверджується накладною №134 від 25 листопада 2011 року та поворотною накладною №15 від 25 листопада 2011 року.

Такі доводи позивача за зустрічним позовом не можуть відповідати дійсності, оскільки накладна № 134, на яку посилається позивач за зустрічним позовом, не може вважатись документом первинного бухгалтерського обліку, оскільки складена з такими порушеннями як відсутність зазначення ціни переданого товару, розміру ПДВ, а також загальної суми товару у грошовому виразі. Тому даний документ слід вважати як такий, який складений із порушенням вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і він не може свідчити про факт повернення товару чи проведення взагалі будь-якої іншої бухгалтерської операції.

Крім цього, позивач за зустрічним позовом стверджує, що ним неодноразово, на адресу відповідача, направлялись пропозиції про розірвання договору та претензії по усуненню виявлених недоліків. На думку відповідача, такі доводи не можуть бути прийнятими судом як належні докази, оскільки, подаються без належного підтвердження факту направлення такої кореспонденції на адресу відповідача, а відповідач в свою чергу зазначених претензій та пропозицій щодо розірвання договору не отримував.

Також, слід зазначити, що накладна № 15 від 2011 року не є документом, який підтверджує факт розірвання договору, оскільки у бухгалтерському обліку не існує такого виду накладних. Натомість дана накладна є документом який фіксує факт надходження товару на склад юридичної особи, і, якщо б таке надходження на склад відбулось внаслідок розірвання договору, то у графі накладної "Підстава" було б зазначено не номер договору поставки, а дата і номер додаткової угоди про розірвання договору якою б і було передбачено умови розірвання основного договору і порядок взаємного повернення коштів та поставленої техніки.

Крім зазначеного вище, представник ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" звертає увагу на те, що відповідно до ст. 654 Цивільного Кодексу - зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Таким чином, у зв'язку з тим, що договір поставки укладений у письмовій формі, накладна про повернення товару у зв'язку із його розірванням повинна була бути видана саме на підставі письмово укладеної додаткової угоди

Враховуючи зазначене та з інших підстав, відповідач за зустрічним позовом просить суд у зустрічному позові відмовити.

Одночасно, судом в порядку ст. 30 ГПК України у судовому засіданні 30.09.2013р. опитано посадову особу - начальника цеху Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" ОСОБА_11.

При цьому з поданих доказів підтверджено, що ОСОБА_11, перебуває на посаді начальника цеху ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" з 01 квітня 2009 року та у його посадові обов'язки входить: керівництво виробничо-господарською діяльністю цеху, виконання планів та програм по випуску та ремонту продукції за напрямком машинобудування, контроль за виробничим процесом та виконання інших повноважень передбачених посадовою інструкцією від 08 серпня 2011 року.

У відповідь на поставлені йому запитання судом та представниками позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_11, серед іншого повідомив, що при прийомці комбайна 26 листопада 2011р. на завод Комбайн перебував у справному робочому стані без видимих ушкоджень чи недоліків. Власним ходом з'їхав з транспортної платформи та заїхав у приміщення цеху, що свідчить про відсутність суттєвих технічних недоліків, оскільки, при тих несправностях, які як стверджує позивач, були у комбайна він самостійно пересуватися б не зміг.

В подальшому, проводилось детальне обстеження Комбайну зафіксоване у акті від 28 листопада 2011 року. І згідно нього було виявлено, що комбайн потребує лише очищення від залишків урожаю та виявлено відсутність предметів, які не впливають на його технічний та робочий стан.

Оскільки, комбайн був доставлений технічно справним представниками сторін було складено акт у якому було зазначено, що у комплекті відсутні ключі та інші предмети, які не впливають на працездатність комбайна. При цьому, на думку опитуваного, недоліки виявлені при прийманні не можуть вважатися істотними, оскільки технічної несправності комбайна не виявлено.

Враховуючи зазначене, опитуваний стверджує, що по комбайну ремонтні роботи не проводилися і він, станом на даний час, перебуває у справному стані та готовий для передачі ПСПА "Чайчинецька".

При цьому, відповіді та пояснення опитуваного ОСОБА_11 зафіксовано у протоколі судового засідання (звукозапис), а також, в подальшому долучено в письмовому вигляді до матеріалів справи вх. № 1679 від 04.10.2013р. та вх. № 16470 від 09.10.2013р.

Уповноважені представники відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом в судове засідання 11.02.2014р. прибули, проти позовних вимог по первісному позову згідно поданого відзиву на позов від 23.09.2013р. вх. № 15734 заперечують, мотивуючи тим, що поставлений їм комбайн "Єнісей КЗС 950", виявився бувшим у користуванні, та таким, що містив істотні недоліки так як, при його експлуатації мали місце поломки гідроходу комбайна, корпусу молотарки, та інших складових комбайна через які неможливою була подальша експлуатація комбайна.

При цьому, представники стверджують, що при передачі комбайна інструкцій виробника щодо експлуатації товару покупцю не передавалось.

Крім того, звертають увагу суду, що 26 листопада 2011 року Покупцем - ПСП Агрофірма "Чайчинецька" повернуто Продавцю комбайн "Єнісей КЗС 950" с.н. НОМЕР_1, жатка ЖЗЕ - 5 заводський номер 3, що підтверджується накладною №134 від 25 листопада 2011 року, поворотною накладною від покупця від 25 листопада 2011 року, актом приймання-передачі від 26 листопада 2011 року.

Поворотна накладна - це документ, який підтверджує факт повернення Товару на склад продавця.

Крім того, факт повернення Товару (комбайна) Продавцю підтверджується наступними доказами:

-додатками 2 до податкової накладної : розрахунком №9 та №10 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 15.07.2011р. №22 за договором від 23.06.2011року №23-06-22;

-зверненням голови ПСП "Агрофірма "Чайчинецька" №83 від 5 вересня 2012 року до народного депутата Чернія В.В.;

-депутатським запитом народного депутата Чернія В.В. генеральному прокурору України б/н від 5 вересня 2012 року; відповіддю заступника генерального прокурора №07/1/5-17560-12 від 12.10.2012 року.

Також, представники ПСП Агрофірма "Чайчинецька", вважають, що слід врахувати, що відповідно до п. 1.4 Договору право власності на Товар від Продавця до Покупця переходить після остаточного розрахунку за Товар за Договором.

Таким чином, на даний час комбайн "Єнісей КЗС 950" с.н. НОМЕР_1, жатка ЖЗЕ-5 заводський номер 3 перебувають на складах позивача, у його власності.

За таких обставин, на думку відповідача за первісним позовом, у ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" відсутні підстави вимагати у ПСП Агрофірма "Чайчинецька" оплату Товару поставленого згідно Договору.

Враховуючи вищезазначене, та з інших підстав відповідач за первісним позовом просить суд в первісному позові відмовити в повному об'ємі.

У свою чергу, згідно зустрічного позову від 27.08.2013р. вх. № 936 ПСП Агрофірма "Чайчинецька" позивач за зустрічним позовом стверджує, що на виконання укладеного між сторонами Договору Продавцем 20 липня 2011 року передано Покупцю с/г техніку згідно Специфікації.

У відповідності до вимог п. 4.2.1. Договору Покупцем перераховано Продавцю кошти на загальну суму 205 000 грн., а саме:

15.07.2011 року - 15 000 грн., платіжне поручення 118;

19.07.2011 року - 150 000 грн., платіжне поручення 123;

21.07.2011 року - 34 248 грн., платіжне поручення 124;

21.07.2011 року - 5 752 грн., платіжне поручення 126.

В процесі експлуатації отриманого за договором комбайна "Єнісей 905" с.н. НОМЕР_1 виявлено істотні порушення умов договору Продавцем.

Так, п. 2.2. договору встановлено, що Продавець гарантує якість товару в цілому, включаючи складові частини і комплектуючі вироби. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб і закінчується одночасно з закінченням гарантійного терміну на цей виріб, якщо інше не передбачено стандартами або технічними умовами на основний виріб.

Згідно п. 2.1. Договору гарантійний строк якості (експлуатації) Товару складає 2 (два) календарні роки, або 600 (шістсот) мото/годин роботи двигуна Товару, та починає обчислюватись з календарної дати підписання сторонами товарних накладних та акту прийому-передачі Товару.

Товар передано Покупцю 20 липня 2011 року.

21 вересня 2011 року комісією в складі головного інженера ПСП Агрофірма "Чайчинецька" Олійника П.П., головного агронома ПСП Агрофірма "Чайчинецька" Березок О.О., комбайнера зернозбирального комбайна ОСОБА_14 складено акт, про несправності зернозбирального комбайна "Єнісей" с. н. НОМЕР_1, згідно якого вийшов з ладу двигун комбайна, електрообладнання, вся пасова система, гідравлічна система, гідрохід (попередньо проводилась заміна гідроходу). Складанню цього акту передував акт, складений посадовими особами ПСП Агрофірма "Чайчинецька", за участю представників ТОВ "ВТК "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" (заступника генерального директора Кірюхіна Ю.Н.), згідно якого робота комбайна "Єнісей" с. н. НОМЕР_1 складає 52 мото/години, робота ДВС ЯМЗ 236 (після заміни) - 25 мото/годин. При цьому комісією виявлено, що не працює гідрохід комбайна, корпус молотарки має незначні тріщини по зварювальних швах.

Внаслідок систематичних поломок комбайн був непридатний до експлуатації.

26 листопада 2011 року Покупцем - ПСП Агрофірма "Чайчинецька" повернуто Продавцю комбайн "Єнісей КЗС 950" с. н. НОМЕР_1, жатка ЖЗЕ - 5 заводський номер 3, що підтверджується накладною № 134 від 25 листопада 2011 року, поворотною накладною від покупця від 25 листопада 2011 року, актом приймання - передачі від 26 листопада 2011 року.

Також, ПСП Агрофірма "Чайчинецька" неодноразово направлялись пропозиції ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" про розірвання договору (відмова від 15 вересня 2011 року, претензія від 18 листопада 2011 року), відповіді на які, в установлений законом строк, надані не були.

Із положень ст. 188 ГК України вбачається, що якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За відсутності в господарстві зернозбирального комбайна ПСП Агрофірма "Чайчинецька" в 2012 році змушене було укласти договір про виконання робіт по обмолоту зернових культур. За надані послуги ПСП Агрофірма "Чайчинецька" проведено оплату на суму 40 000 грн., платіжне доручення від 12 жовтня 2012 року № 244.

Таким чином, ПСП Агрофірма "Чайчинецька" значною мірою позбавилось того, на що розраховувало при укладенні Договору.

Враховуючи зазначене, ПСП Агрофірма "Чайчинецька" просить суд зустрічний позов задовольнити повністю.

Одночасно, судом в порядку ст. 30 ГПК України у судовому засіданні 30.09.2013р. заслухано посадову особу - головного бухгалтера Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Чайчинецька", Базан Галину Пилипівну. Посадове становище вказаної особи підтверджено відповідною Довідкою ПСП Агрофірма "Чайчинецька", згідно якої Базан Галина Пилипівна з 06.04.2000р. працює на посаді головного бухгалтера ПСП Агрофірма "Чайчинецька" (наказ № 2 від 06.04.2000р.).

При цьому Базан Г.П., у своїх поясненнях зазначила, що покупець у зв'язку з несправністю повернув комбайн "Єнісей КЗС 950" продавцю, виписавши супровідний документ на перевезення - накладну №134 від 25 листопада 2011 року., що також підтверджується "Возвратною накладною" №15 від 25.11.2011р., підписаною двома сторонами укладеного Договору та Розрахунками коригування №9 від 25.11.2011р. до податкової накладної №22 від 15 липня 2011р. №10 від 25.11.2011р. до податкової накладної №31 від 19 липня 2011р., де вказується причина коригування, а саме "Повернення товару".

Пояснення Базан Г.П. зафіксовано у протоколі судового засідання (звукозапис), а також, в подальшому долучено в письмовому вигляді до матеріалів справи вх. № 16158 від 02.10.2013р.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги строки розгляду справи визначені ст. 69 ГПК України, а також те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази, пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, в свою чергу, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю. При цьому суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно із змісту ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як встановлено судом, 23 червня 2011 року між ПСП Агрофірма "Чайчинецька" (далі по тексту також - Продавець) та ПСП Агрофірма "Чайчинецька" (далі по тексту також - Покупець) було укладено Договір поставки сільськогосподарської техніки № 23-06-22 (далі по тексту також - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Покупець зобов'язувався поставити Продавцю сільськогосподарську техніку, а саме комбайн "Єнісей-950" № НОМЕР_1 з подрібнювачем, жниварка зернова ЖЗЕ-5 з приводом коси типу "Шумахер"(далі по тексту також - Товар або Комбайн) загальна вартість котрих становить 710 000 грн. 00коп., а Покупець зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його на умовах, встановлених Договором.

Згідно п.1.4 Договору право власності на Товар від Продавця до Покупця переходить після остаточного розрахунку за Товар за цим Договором.

Згідно п.3.1 Договору, Поставку Товару Продавець здійснює на умовах EXW (франко - завод) Інкотермс - 2000. Випадки поставки Товару на інших умовах узгоджуються сторонами цього Договору у відповідній додатковій угоді до цього Договору.

Місце поставки Товару зазначається у Специфікації до цього Договору.

Згідно п. 3.7. Договору разом з Товаром Продавець передає Покупцю наступні документи: товарну накладну, акт приймання-передачі товару, податкову накладну, сертифікат якості підприємства - виробника, технічну документацію на Товар, документацію, що підтверджує гарантійні зобов'язання підприємства - виробника Товару, інше.

23 червня 2011 року до Договору поставки сільськогосподарської техніки № 23-06-22 сторонами підписано специфікацію, якою визначено Товар - комбайн "Єнісей-950" № НОМЕР_1 з подрібнювачем, жниварка зернова ЖЗЕ-5 з приводом коси типу "Шумахер", кількість товару - 1, ціни за одиницю товару - 710 000 грн. 00 грн., місце поставки товару - Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вул. Леніна,33, строк поставки товару 5 днів після оплати по пункту 4.2.1.

Із п. 3.4 Договору вбачається, що Покупець зобов'язаний одночасно з прийманням Товару по якості та кількості перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження Товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити Продавцеві. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.

Відповідно до п.п.4.2 Договору, Покупець здійснює оплату Товару у наступному порядку:

п.4.2.1 авансовий платіж в розмірі 213 000,00 грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до Цього Договору, здійснюється Покупцем в строк до 30 червня 2011 року.

п.4.2.2 другий платіж в розмірі 100 000,00 грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до Цього Договору, здійснюється Покупцем в строк до 01 жовтня 2011 року.

п.4.2.3 третій платіж в розмірі 100 000,00 грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до Цього Договору, здійснюється Покупцем в строк до 15 грудня 2011 року.

п.4.2.4 четвертий платіж в розмірі 100 000,00 грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до Цього Договору, здійснюється Покупцем в строк до 01 березня 2012 року.

п.4.2.5 п'ятий платіж в розмірі 50 000,00 грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до Цього Договору, здійснюється Покупцем в строк до 01 травня 2012 року.

п.4.2.6 шостий платіж в розмірі 147 000,00 грн. від загальної ціни Товару, визначеної у Специфікації до Цього Договору, здійснюється Покупцем в строк до 01 липня 2012 року.

Сплата всіх платежів, передбачених цим розділом Договору, здійснюється Покупцем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця, зазначений в даному Договорі (п.п. 4.4 Договору).

Моментом виконання зобов'язань Покупця по здійсненню всіх платежів, передбачених цим розділом Договору є момент зарахування коштів на поточний рахунок Продавця незалежно від засобів платежу і форм розрахунків, що використовуються (п.п.4.5 Договору).

На виконання умов Договору, Покупцем платіжними дорученнями № 123 від 19 липня 2011 року сплачено 150 000 грн. 00 коп., № 118 від 15 липня 2011 року сплачено 15 000 грн. 00 коп., № 126 від 21 липня 2011 року сплачено 5 752 грн. 00 коп., № 124 від 21 липня 2011 року сплачено 34 248 грн. 00 коп. всього - 205 000 грн. 00 коп.

На виконання умов договору поставки Продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", вул. Леніна, с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області, відповідно до від 20.07.2011р. поставлено Товар, а Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірми "Чайчинецьке" за довіреністю № 40 від 20.07.2011р. одержано товар - комбайн "Єнісей-950" № НОМЕР_1 з подрібнювачем, жниварка зернова ЖЗЕ-5 з приводом коси типу "Шумахер".

Зазначене підтверджується укладеним сторонами 20.07.2011р. актом приймання-передачі до Договору № 23-06-22 від 23.06.2011р. та видатковою накладною № 93 від 20.07.2011р., підписаних сторонами без зауважень та заперечень, та завірених їх печатками.

Одночасно у акті приймання-передачі сторонами зазначено, що техніка технічно справна, дефектів не виявлено, претензії відсутні. А також про те, що крім товару передано комплект документів відповідно до п.3.7 Договору поставки.

Як стверджує позивач, оскільки відповідачем, повна оплата вартості товару не була здійснена, з метою досудового врегулювання спору 19.10.2011 року Позивачем на адресу Відповідача направлено Вимогу № 143 від 19.10.2011 року про сплату боргу в сумі 108 000,00 грн. В подальшому 11.11.2011 року позивачем направлено листа про сплату 108 000 грн. 00 коп. боргу протягом 7- ми робочих днів. 08.05.2013 року направлено листа про погашення існуючої заборгованості в строк до 20 травня 2013 року.

Проте, як стверджує позивач та зазначене підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача про сплату заборгованості за Договором поставки сільськогосподарської техніки № 23-06-22 від 23.06.2011 року, відповідачем залишені без виконання.

В зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, а саме несплатою коштів за отриманий товар по четвертому платежу, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 100 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Рішенням господарського суду № 921/667/13-г/11 від 09.08.2013р. позов задоволено. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецьке", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414, ідентифікаційний код 03783126 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", вул. Леніна, с. Озерна, Білоцерківського району, Київської області (поштова адреса: пр-т. Григоренка,28, оф.6, м. Київ, 02095), ідентифікаційний код 32301880 - 100 000 грн. 00 копійок (сто тисяч гривень 00 коп.) - заборгованості.

Разом з цим, ПСП Агрофірма "Чайчинецька" подано апеляційну скаргу б/н та б/д на рішення господарського суду Тернопільської області від 09.08.2013 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В подальшому Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. провадження по розгляду апеляційної скарги приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми "Чайчинецька" на рішення господарського суду Тернопільської області від 09.08.2013р. у справі 921/667/13-г/11 зупинено до вирішення господарським судом Тернопільської області справи №921/570/13-г/9.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс., що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.

Відповідно до ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, які характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки та купівлі -продажу. Так, позивач передав Товар на суму 710 000 грн. відповідачу, а останній їх прийняв та частково провів оплату.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Враховуючи вимоги цивільного законодавства України та п. 4.2. Договору відповідач був зобов'язаний здійснити оплату Товару на суму 710 000 грн.

Проте, як встановлено судом та зазначене підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем ПСП Агрофірма "Чайчинецька" оплата за поставлений товар за Договором здійснена частково лише у сумі - 205 000 грн. 00 коп.

Відповідно неоплаченою залишилась суму товару вартістю 505 000 грн., з яких 100 000 грн. стягується позивачем за первісним позовом у межах справи № 921/667/13-г/11, а 405 000 грн. заявлено ним до стягнення в межах даної справи № 921/570/13-г/9.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним зі сторони позивача за первісним позовом ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом ПСП Агрофірма "Чайчинецька" умов Договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого йому товару та відповідно порушення ПСП Агрофірма "Чайчинецька" своїх зобов'язань за Договором по сплаті 405 000,00 грн. в користь ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод".

Одночасно, суд критично розглядає заперечення на первісний позов зі сторони ПСП Агрофірма "Чайчинецька", а також вважає, що у зустрічному позові ПСП Агрофірма "Чайчинецька" слід відмовити з огляду на наступне.

Так, у своїх запереченнях та зустрічному позові ПСП Агрофірма "Чайчинецька" обґрунтовуючи причину невиконання умов Договору вказує на те, що отриманий товар - Комбайн виявився під час його експлуатації неналежної якості, що є істотним порушенням умов Договору зі сторони ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" та підставою для його розірвання і повернення сплачених за Договором коштів в розмір 205 000,00 грн. у користь ПСП Агрофірма "Чайчинецька".

Проте, суд такі доводи відповідача оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Слід зазначити, що із змісту п.3.8. Договору не передбачено відмови від договору після отримання товару, оскільки Договором передбачено, що Покупець має право, письмово повідомивши про це Продавця, відмовитись від прийняття Товару, поставка якого прострочена більше ніж на 60 календарних днів. В цьому випадку, така відмова Покупця буде вважатись також і його відмовою від Договору в цілому, а Товар, що був поставлений Продавцем до одержання повідомлення про відмову в прийнятті товару, Покупець зобов'язаний прийняти і оплатити.

У інших випадках не передбачено як права сторін на односторонню відмову від Договору так і право сторін розривати його односторонньо та у якому порядку та формі Договір повинен бути розірваним.

А тому до спірних правовідносин щодо розірвання Договору застосовується правила визначені законодавством, зокрема, наведені вище положення ЦК та ГК України.

При цьому як на підставу для розірвання договору позивач за зустрічним позовом посилається на ту обставину, що товар який йому поставлено виявився неякісним.

Вказане, на думку представників ПСП Агрофірма "Чайчинецька" підтверджується поданими як доказами:

- Актом № 5/12 огляду техніки виробництва ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод".

- Актом від 12.09.2011р.

- Накладною № 134 від 25.11.2011р.

- Поворотною накладною від покупця № 15 від 25.11.2011р.

- Актом приймання - передачі від 26.11.2011р.

- Відмовою від 15.09.2011р. № 123., Претензією від 30.09.2011р., Претензією від 18.11.2011р. №136

- Податковими накладними.

- Договором про збирання зернових № Р3-1/А від 01.07.2012р., Актом виконання робіт по договору № РЗ - 1/А від 01.07.2012р., Накладною № 77 від 05.09.2012р., Договором на виконання робіт по обмолоту зернових культур від 10.07.2011р., Накладною від 15.09.2011р. № 79, Платіжним дорученням від 12.10.2012р. № 244, Договором на виконання робіт по обмолоту зернових культур від 10.07.2012р., Актом виконаних робіт від 01.09.2012р., накладною від 05.09.2012р. № 77.

- Іншими документами.

Проте, суд розглянувши та оцінивши доводи ПСП Агрофірма "Чайчинецька" подані ним докази оцінює їх критично та не вважає, що вони є такими, які підтверджують викладені ПСП Агрофірма "Чайчинецька" обставини та заперечення.

Так, згідно п. 3.3. Договору Приймання товару за якістю та кількістю проводиться Покупцем (його відособленим структурним підрозділом або належним чином уповноваженою третьою особою) в момент передачі Товару від Продавця до покупця у порядку і строки, встановлені чинним законодавством України відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції вирбничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 № П-7 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р.

У свою чергу у п. 3.4 Договору закріплено правило про те, що у випадку виникнення у покупця претензій щодо якості Товару, уповноваженими представниками сторін договору за участю запрошеного експерта Торгово-промислової палати України оформлюється Акт (відповідно до вимог встановлених інструкціями П-6 та П-7) про фактичну кількість, якість та комплектність Товару в день підписання товарних накладних та Акту приймання-передачі.

Покупець зобов'язаний одночасно з прийманням товару по якості та кількості перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно до закінчення приймання, письмово заявити Продавцеві. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.

Згідно,п. 3.5. Договору претензії Покупця розглядаються Продавцем і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання Покупцем вимог п.п. 3.3., 3.4. Договору, а також вимог інструкцій виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару.

Відповідно до п. 2.4. Договору строк усунення недоліків або заміни Товару протягом гарантійного строку встановлюється протягом 2 днів з моменту виявлення недоліків. Моментом виявлення недоліків Товару за цим Договором вважається день надання Продавцю акту про якість Товару, оформленого відповідно до п. 3.4. Даного Договору та правил чинного законодавства.

При цьому як уже зазначалось судом у Акті приймання - передачі до договору №23-06-22 від 23.06.2011р. підписаного сторонами 20.07.2011р. сторони зафіксували, що: Техніка технічно справна. Дефектів не виявлено. Претензії відсутні. Переданий комплект документів відповідно п. 3.7. Договору.

У вказаному акті будь-яких застережень чи зауважень до технічного стану Комбайну та його якості зі сторони ПСП Агрофірма "Чайчинецька" не відображено.

А тому слід вважати, що він був поставлений ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" та прийнятий зі сторони ПСП Агрофірма "Чайчинецька як такий, який не містив істотних недоліків. Доказів протилежного позивачем за зустрічним позовом суду не подано.

Одночасно, розглянувши та оцінивши Акт № 5/12 огляду техніки виробництва ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" суд оцінює його, як доказ, критично з огляду на наступне:

- Вказаний Акт не містить дати його укладення чи підписання та місця укладення, а тому не можливо встановити, коли здійснювався такий огляд та виявлено недоліки. Зокрема, чи безпосередньо при поставці Комбайна, ще до його експлуатації, чи як стверджують представники ПСП Агрофірма "Чайчинецька" уже під час такої експлуатації?

- Одночасно, зафіксувавши у даному Акті певні недоліки Комбайну сторони не зафіксували причину їх виникнення, зокрема, чи це є виробничі недоліки (брак, дефект), які виникли з вини ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" чи це недолік (несправність, поломка), яка виникла під час експлуатації комбайну з вини ПСП Агрофірма "Чайчинецька?

- Крім того, у даному акті зазначено, про певні недоліки, які виявлені при перевірці працездатності комбайна: а саме, що не працює гідрохід в заданому режимі і що корпус молотилки має незначні тріщини по зварювальним швам. Проте, у акті не зафіксовано чітко, що вказані недоліки є істотними і не дозволяють експлуатувати Комбайн в подальшому.

Одночасно, суд самостійно не може визначити чи є ці недоліки істотними, так як вирішення даного питання потребує спеціальних інженерно - технічних знань. При цьому суд ухвалою від 30.09.2013р. № 921/570/13-г/9 призначав з даного питання та інших питань експертизу. Проте, така не була оплачена зі сторони ПСП Агрофірма "Чайчинецька", у зв'язку з чим, повернута експертною установою без виконання. Відмовилась оплачувати експертизу і інша сторона у справі. В силу чого, суд не має змоги встановити істотність зафіксованих у зазначеному Акті недоліків Комбайна!

- Слід також зазначити, що всупереч умов п.п. 2.4.3.3.,3.4.,3.5. Договору вказаний Акт укладено без участі представників Торгово-промислової палати України.

Щодо Акту від 12.09.2011р., то суд зазначає, що такий складений та підписаний всупереч п.п.2.4.,3.3.,3.4.,3.5. Договору в односторонньому порядку комісією у складі виключно працівників ПСП Агрофірма "Чайчинецька" без залучення представників ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", Торгово-промислової палати України.

А тому, суд не вважає даний Акт достатнім доказом, який би підтверджував істотність недоліків поставленого Комбайну та той факт, що такі виникли саме з вини виробника - ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод".

Також, зі сторони позивача за зустрічним позовом ПСП Агрофірма "Чайчинецька" незважаючи на неодноразове посилання на той факт, що ним викликались представники відповідача для гарантійного обслуговування Комбайну і фіксувались неодноразові систематичні поломки Комбайну з вини виробника, доказів такого за виключенням згаданих актів суду не надано.

Щодо посилання позивача за зустрічним позовом на надіслані на адресу ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" повідомлення та претензії, то суд і їх розглядає критично з огляду на наступне.

Так, суду не надано зі сторони позивача за зустрічним позовом доказів того, що відмова від 15.09.2011р. вих. № 123 була надіслана на адресу ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" як то квитанції, описи вкладення, рекомендоване повідомлення, повідомлення про вручення, докази вручення нарочно, тощо. А подано лише сам лист.

Не подано, також, і доказів надіслання на адресу ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" і Претензії від 30.09.2011р., Претензії від 18.11.2011р. №136.

При цьому зі сторони представника ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" заперечується отримання таких.

Одночасно, суд має за необхідне ще раз зазначити, що одностороння відмова від Договору чи його розірвання в односторонньому порядку не передбачено Договором за виключенням п. 3.8. Договору.

Суд, також, критично розглядає як докази і подані ПСП Агрофірма "Чайчинецька накладні та акти приймання передачі.

Так, у накладній № 134 від 25.11.2011р. не міститься усіх необхідних реквізитів визначених обов'язковими у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зокрема, у вказаній накладній не заповнено розділи "ціна" та "сума" товару.

У свою чергу, складена поворотна накладна від покупця № 15 від 25.11.2011р. не передбачена як вид первинного документа у бухгалтерському обліку.

Щодо посилання на Податкові накладні, то суд зазначає, що згідно податкового обліку коригування суми зобов'язання можливе в подальшому і в іншу сторону.

Слід також зазначити, що ні у загаданих накладних, ні у Акті приймання - передачі від 26.11.2011р. не вказано чітко, що повернення товару (комбайну) Продавцю пов'язано саме із розірванням чи відмовою від Договору, а не наприклад для його огляду, гарантійного обслуговування, ремонту, тощо.

При цьому, згідно поданих пояснень та доказів, зокрема, і листом від 27.09.2013р. №6312 ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" стверджує, що сторонами не укладалось додаткових угод про розірвання Договору після надходження Комбайна на склад ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" було проведено комплекс відновлюваних робіт Комбайну, які не були істотними, Комбайн був повністю укомплектований і готовий до відвантаження у володіння. Про що ПСП Агрофірма "Чайчинецька" повідомлялась як усно так і листом від 04.10.2013р. №207/04-10.

Згідно п.п. 1.1, 3.1. Договору зобов'язання по отриманню товару Покупцем від Продавця відбувається за місцезнаходженням ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод".

Враховуючи зазначене, суд вважає, що повернення зі сторони Покупця ПСП Агрофірма "Чайчинецька" товару (комбайну) його Продавцю ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", який є одночасно виробником та власником товару в даному випадку без доведення належним чином виявлених істотних недоліків якості Комбайну, які виникли з вини саме виробника, продавця ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод", не являється, на думку суду, підставою для розірвання Договору. Так як такий може бути розірвано в силу закону при встановленні істотного його порушення зі сторони Продавця за Договором. А повернення товару на склад Продавця, який є одночасно і його власником не є самостійною підставою для розірвання Договору.

Критично, суд розглядає і посилання позивача за зустрічним позовом і на Договір на виконання робіт по обмолоту зернових культур від 10.07.2011р., Договір на виконання робіт по обмолоту зернових культур від 10.07.2012р., Договір про збирання зернових № Р3-1/А від 01.07.2012р., та документів які свідчать про їх виконання.

Зокрема, вказані Договора не містять посилань на те, що вони укладались саме у зв'язку з невиконанням Договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р. При цьому деякі з них укладено до поставки Комбайну за Договором, а деякі значно пізніше.

Слід зазначити, що наявність інших Договорів про виконання робіт та їх виконання іншими суб'єктами господарювання не може беззаперечно свідчити про те, що вони укладались у зв'язку з істотним невиконанням Договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р. та поверненням Комбайну позивачем за зустрічним позовом відповідачу. Адже, суб'єкт господарювання не обмежений у праві вступати в договірні відносини з будь-якою кількістю суб'єктів господарювання.

Тому, суд не вважає доведеним ПСП Агрофірма "Чайчинецька" того факту, що укладення і виконанням ним наведених Договорів вказує на порушення зі сторони відповідача істотних умов Договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р. та є підставою для його розірвання так як не доведено, що таке перебуває у причинно-наслідковому зв'язку.

Також, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4,5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Проте, сума заявлена позивачем за зустрічним позовом не кваліфікується ним як відшкодування збитків, а заявлена як стягнення коштів отриманих за даним Договором.

Також, вбачається, що поставлений за Договором товар - Комбайн певний час експлуатувався позивачем за зустрічним позовом ПСП Агрофірма "Чайчинецька". Отже, має певний знос, який виник у результаті його експлуатації.

Проте, позивач за зустрічним позовом поряд з вимогою про розірвання Договору заявляє до стягнення повну суму у розмірі 205 000грн. сплачену ним частково за поставлений йому товар.

Враховуючи зазначене у сукупності, суд вважає, не доведеним позивачем за зустрічним позовом належними доказами своїх позовних вимог, зокрема, в частині порушення відповідачем за зустрічним позовом істотних умов Договору поставки сільськогосподарської техніки №23-06-22 від 23.06.2011р. і відповідно наявності підстав для розірвання укладеного між сторонами Договору та стягнення в користь позивача частково сплаченої ним суми за Договором у судовому порядку. А тому, суд у зустрічному позові позивачу ПСП Агрофірма "Чайчинецька" відмовляє повністю.

Таким чином, укладений між сторонами Договір слід вважати чинним і обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно, позовні вимоги позивача за первісним позовом ТзОВ Виробничо-торгівельна компанія "Білоцерківський комбайно-тракторний завод" про стягнення з ПСП Агрофірма "Чайчинецька" 405 000 грн. 00 копійок - основної заборгованості за поставлений товар за Договором, на думку суду, підлягають до задоволення як такі, що правомірно заявлені.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за первісним позовом, то судом встановлено наступне.

Як зазначалось вище позивачем за зустрічним позовом належними доказами підтверджено допущене відповідачем прострочення виконання грошових зобов'язань за Договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Із змісту статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720).

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши поданий позивачем за первісним позовом розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, суд вважає, що нараховані 23 561 грн. 70 коп. - 3% річних підлягають до задоволення, як такі, що заявлені та обраховані із врахуванням умов Договору, зокрема, в частині строку сплати заборгованості.

Щодо стягнення інфляційних втрат за первісним позовом, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Аналогічна правова позиція викладена у п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012).

Проте, позивачем за первісним позовом при обрахунку інфляційних втрат за період з дати виникнення боргу по 12.09.2013р. обрано вибірково місяці, у яких була інфляція та не враховано місяців у яких була дефляція. При цьому при обрахунку усіх місяців за вказаний період позивачем за первісним позовом має місце мінусове значення інфляційного збільшення суми заборгованості.

А тому, суд у стягненні 5022 грн. 00 коп. інфляційного збільшення суми заборгованості у первісному позові позивачу відмовляє повністю.

Щодо стягнення пені за первісним позовом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Із змісту ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п. 7.2. Договору передбачили, що у випадку порушення Покупцем строків будь-якої з оплат, передбачених цим Договором або відповідними додатками до нього, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. При цьому нарахування пені за цим пунктом Договору не припиняється, а продовжується протягом всього строку існування такого прострочення.

З поданого позивачем за первісним позовом розрахунку вбачається, що пеня ним обрахована з урахуванням дати виконання платежів визначених п. 4.2. Договору по 12.09.2013р. у розмірі подвійної облікової ставки, що відповідає в цій частині приписам статті 232 ГК України, статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 7.2. Договору.

Разом з цим із здійсненого судом самостійного обрахунку пені за зазначений позивачем за первісним позовом період вбачається, що ним допущено помилку у її розрахунку та її розмір завищено на суму 235 грн. 27 коп.

Враховуючи зазначене, суд здійснивши власний обрахунок пені ураховуючи правило обрахунку пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки, вважає, що правомірно заявленими та такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 116 262 грн. 63 коп. як такі, що обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.

У свою чергу, в частині стягнення 235 грн. 27 коп. пені, суд у позові відмовляє, як помилково та безпідставно обрахованих.

Також, суд має за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Із змісту ч.1,2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з цим, згідно ч. 3, 4 ст. 266 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому відповідачем за первісним позовом заяв про застосування строку позовної давності до суду не подавалось.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд первісний позов задовольняє частково та стягує з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецьке", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414, ідентифікаційний код 03783126 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", вул. Леніна, с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області (поштова адреса: пр-т. Григоренка,28, оф.6, м.Київ, 02095) (ідентифікаційний код 32301880) 544 824 грн. 33 коп. з яких: - 405 000 грн. 00 копійок - основна заборгованість за поставлений товар; - 116 262 грн. 63 коп. - пеня; - 23 561 грн. 70 коп. 3% річних.

У стягненні 235 грн. 27 коп. пені та 5022 грн. 00 коп. інфляційного збільшення суми заборгованості суд у первісному позові відмовляє.

В свою чергу, у задоволенні зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецьке", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414, ідентифікаційний код 03783126, суд відмовляє повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1,4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги часткове задоволення судом первісного позову, суд, судовий збір у розмірі 10 896 грн. 01 коп. покладає на відповідача за первісним позовом у справі та він підлягає стягненню в дохід позивача за первісним позовом, а судовий збір у розмірі 105 грн. 62 коп. покладається на позивача за первісним позовом.

При цьому позивачу за первісним позовом підлягає поверненню з Державного бюджету 00 грн. 02 коп. зайво сплаченого судового збору

У свою чергу, враховуючи відмову у задоволенні зустрічного позову, судовий збір у розмірі 5 247 грн. 00 коп. сплачений за подання зустрічного позову покладається на позивача за зустрічним позовом у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецька", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414, ідентифікаційний код 03783126 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", вул. Леніна, с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області (поштова адреса: пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м.Київ, 02095) (ідентифікаційний код 32301880) 544 824 грн. 33 коп. з яких:

- 405 000 (чотириста п'ять тисяч) грн. 00 коп. - основна заборгованість за поставлений товар;

- 116 262 (сто шістнадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 63 коп. - пеня;

- 23 561 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят одну) грн. 70 коп. 3% річних

3. У стягненні 235 грн. 27 коп. пені та 5022 грн. 00 коп. інфляційного збільшення суми заборгованості у первісному позові відмовити.

4. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецьке", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414, ідентифікаційний код 03783126 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельної компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", вул. Леніна, с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області (поштова адреса: пр-т. Григоренка, 28, оф.6, м.Київ, 02095), ідентифікаційний код 32301880 - 10 896 (десять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 01 коп. в повернення сплаченого судового збору.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельній компанії "Білоцерківський комбайно - тракторний завод", вул. Леніна, с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області (поштова адреса: пр-т. Григоренка,28, оф.6, м.Київ, 02095), ідентифікаційний код 32301880 з Державного бюджету 00 (нуль) грн. 02 коп. зайво сплаченого судового збору.

6. В задоволенні зустрічного позову Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Чайчинецьке", с. Чайчинці, Лановецького району, Тернопільської області, 47414, ідентифікаційний код 03783126, відмовити повністю.

7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 26.02.2014р.

Суддя В.Л. Гевко