Ухвала суду № 37379229, 20.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4462/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сушка О.О.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Грицая Л.М.

відповідача - Хави С.М., Остапенка О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого (ліквідатор відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" Грицая Леоніда Миколайовича до Головного управління юстиції у Вінницькій області Міністерства юстиції України, посадових осіб: Хави Сергія Миколайовича, Косунця Дмитра Володимировича, Остапенка Олександра Євгеновича про визнання протиправними дій та скасування висновків акту від 31.10.2013 року №11 , -

В С Т А Н О В И В :

Арбітражний керуючий Грицай Леонід Миколайович звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Вінницькій області Міністерства Юстиції України, посадових осіб: Хави Сергія Миколайовича , Косунця Дмитра Володимировича , Остапенка Олександра Євгеновича, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області і посадових осіб: голови комісії - начальника відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Вінницькій області Остапенка О.Є., члена комісії - головного спеціаліста з питань банкрутства Головного управління юстиції у Вінницькій області Косунця Д.В., члена комісії - головного спеціаліста з питань банкрутства Головного управління юстиції у Вінницькій області Хави С.М. щодо неврахування наданих документів під час позапланової невиїздної перевірки діяльності арбітражного керуючого (ліквідатор ВАТ "Шепетівський завод культиваторів") та скасувати висновки акту від 31.10.2013 року №11.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо формування висновків по результатах позапланової невиїздної перевірки діяльності арбітражного керуючого Грицая О.М., які сформульовані у Акті №11 від 31.10.2013 року, як таких, що не відповідають фактичним обставинам встановлених перевіркою про порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили щодо її задоволення.

Позивач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, посилаючись на письмові заперечення подані проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Грицай Л.М. є ліквідатором (арбітражним керуючим) ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», мав свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (від 19.03.2013 року НОМЕР_1) та діяв на підставі постанови господарського суду Хмельницької області від 01.11.2011 року по справі № 2/4/285-Б.

З 18.10.2013 року по 22.10.2013 року посадовими особами відповідача на підставі повідомлення №14 від 10.10.2013 року на проведення позапланової невиїзної перевірки виданого членам комісії Головного управління юстиції у Вінницькій області здійснено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Грицая Л.М. на предмет додержання вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства, з питань викладених у зверненнях гр.ОСОБА_7 від 05.09.2013р. та гр.ОСОБА_8 від 16.08.13р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 22.10.13р. №11 та акт від 31.10.2013 року №11.

Відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 31 жовтня 2013 року №11, результати перевірки: 1) грубо порушено п.3.4 Порядку контролю та п.4 ч.2 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо ненадання документів, а саме: щодо ненадання документів за період з 24.05.2011 року по 25.12.2012 року, згідно з переліком викладеним у запиті Головного управління юстиції у Вінницькій області на проведення позапланової невиїзної перевірки від 10.10.2013 року №8920/8/0-13 та не надання частини документів щодо продажу майна ВАТ "Шепетівський завод культиваторів" за яке відповідно до виписки з ліквідаційного рахунку №26003228204800 у АТ ""УкрСиббанк" (з 01.09.2011 року по 14.10.2013 року) надходили від покупців і договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Тітова, 1; 2) грубо порушено ч.6 ст. 3 - 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо нанесення шкоди кредиторам. Зокрема встановлено, що за період виконання повноважень ліквідатора з 01.09.2011 року по 14.10.2013 року арбітражний керуючий Грицай Л.М. допустив нарощення витрат ліквідаційної процедури пов'язаних з нарахуванням та сплатою єдиного соціального внеску в розмірах 34,7%, 37,3% і 37,7% за договорами цивільно-правового характеру за період з серпня 2011 року по вересень 2013 року на суму 198938,86 гривень; 3) грубо порушено ч.6 ст. 3 - 1, абзаци 3, 4 ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо не подачі документів арбітражним керуючим Грицаєм Л.М. до Господарського суду Хмельницької області щодо включення вимог кредиторів гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_7, що призвело до порушення арбітражним керуючим Грицаєм Л.М. ч.1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині віднесення кредиторських вимог гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за рішенням Шепетівського районного суду від 21.02.2011 року №2-146/2011 та від 20.04.2010 №2-528/2010, які по суті є вимогами заборгованості із заробітної плати, до четвертої черги вимог кредиторів та порушення вимог ч.3 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині виплати гр. ОСОБА_8 заробітної плати в сумі 13103,79 гривень з 37318,53 гривень та не виплати ОСОБА_7 25762,08 гривень взагалі при наявності відповідного рішення суду на її користь ( т.1 стор. 126 - 127 справи).

Не погоджуючись з висновками комісії позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що суб'єкт владних повноважень - Головне управління юстиції у Вінницькій області у акті №11 від 31.10.2013 року сформулювало три обставини, які вважає порушеннями ст. 3-1, ст.15, ст.31 і ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 року, яких (порушень) не встановило. Відповідач посилається на статті цього Закону в редакціях, які були чинними до 19.01.2013 року, хоч у акті №11 від 31.10.2013 року стверджує, що ці статті у редакції Закону від 22.12.2011 року, яка діє з 19.01.2013 року, але це не є визначальним у цій справі. Суд вважає, що так як результатом перевірки є "... виявлені порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень..." це є протиправною дією, адже відповідно до вимог п.6.11 Порядку не будуть прийматися рішення у формі розпорядження чи припису, які міг би оскаржити позивач. Отже, відповідач не встановивши порушень позивача, сформував у акті №11 від 31.10.2013 року висновки (результати), які не відповідають фактичним обставинам встановлених перевіркою про порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому у цій частині позов задовольняється, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Акт №11 від 31.10.2013 року в цілому не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому він не може бути скасований і у цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів адміністративної справи слідує, що відповідачем не доведено правомірність дій та оскаржуваного рішення, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надавши правову оцінку діям відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 24.12.2013 року.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами ст.224 КАС України не може бути скасоване рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Головного управління юстиції у Вінницькій області та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року.

Згідно з ч.2 ст.159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Сушко О.О.

З оригіналом згідно:

секретар