Постанова № 37379175, 19.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1880/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сушка О.О.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про скасування вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив з урахуванням зміни позовних вимог визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області від 05.07.2013 року №Ф-257 на суму 6744, 94 грн..

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області від 05.07.2013 року №Ф-257 на суму 6744, 94 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в яких просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скари, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасуванню.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, являється фізичною особою - підприємцем з 14.02.2001 року. Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_1 позивач є пенсіонером за вислугу років.

Відповідно до Довідки Пенсійного фонду, позивач з 01.01.2001 року отримує пенсію за вислугу років по лінії МВС України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.01.2007 року і по теперішній час як одержувач пенсії перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.

Згідно довідки Кіцманської ОДПІ від 21.08.2013 року №209/7/17-44 позивач з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року згідно бази даних здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку - групи ІІІ, з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року здійснював діяльність на загальній системі оподаткування.

Відповідачем винесено вимогу позивачу від 05.07.2013 року №Ф-257 про сплату боргу в сумі 6744,94 грн.

Позивачу було направлено нову вимогу про сплату боргу від 06.08.2013 року №Ф-257 на суму 7938,97 грн. Рішенням відповідача від 28.08.2013 року №4031/01 вимогу про сплату боргу №Ф-257 від 06.08.2013 року на суму 7938,97 грн. було скасовано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийняте відповідачем всупереч порядку та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до п.3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне Пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

За правилами п.3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних Положень Закону України «Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.09.2011 року № 26-1 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему рподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Також, у ст. 26 розділу III Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (із змінами внесеними Законом 1058) вказано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років. Позивач отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

В силу, п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного соціальної зазначеного Закону, платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощені систему оподаткування та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пп.4 п.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платинки єдиного внеску зобов'язані подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнооб'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з пп.4 п.11 ст. 25 вище вказаного Закону за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду Накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів, доходів громадян.

Разом з тим, позивачем звітність до Пенсійного фонду за 2011 рік подано 06.02.2013 року, замість 01.04.2012 року, та за 2012 рік не подано.

З огляду на зазначені норми Закону, посилання позивача на те, що його вихід на пенсію "за вислугу років" прирівнюється в даному випадку до виходу на пенсію "за віком" є безпідставними. Оскільки позивач тільки після досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набуде право приймати участь в системі загалвнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі. На даний час позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ч.1 ст.7 та ч.11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення не повно з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про скасування вимоги, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "26" лютого 2014 р.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.