Постанова № 37372138, 27.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.02.2014 справа №905/8159/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Гришина О.О., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ленінському районі м. Донецька, м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід09.12.2013 р. (підписано 09.12.2013 р.)у справі№ 905/8159/13 (суддя Левшина Г.В.)за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ленінському районі м. Донецька, м. Донецькдо Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київпрозобов'язання перерахувати зайво перераховані страхові виплати в сумі 2 022,54 грн.В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року до господарського суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ленінському районі м. Донецька, м. Донецьк (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ (Відповідач) про зобов'язання відповідача перерахувати на користь відділення зайво перераховані страхові виплати в сумі 2 022,54 грн., з яких 1 000,88 грн. з особистого рахунку Горбачук Тетяни Леонтіївни та 1 021,66 грн. з особистого рахунку Ломака Віктора Миколайовича.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з неправильним застосуванням матеріального права, без дослідження всіх істотних обставин справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не дотримано вимог ст.ст. 388, 1062, 1071 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника відповідача, що не скористався правом на участь в судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № 07-3/04-12/1 від 04.01.2009 року (далі - Договір), відповідно до якого відповідач зобов'язався виконувати функції виплати страхових відшкодувань (виплат) потерпілим на виробництві (членам їх сімей) за згодою одержувачів виплат через їх поточні рахунки в установі банку, передбачені "Інструкцією про порядок відкриття та користування рахунків у національній та іноземній валюті" (із змінами), що затверджена постановою правління Національного Банку України від 12.11.2003р.

На виконання умов Договору відповідачем були укладені договори від 06.07.2006р. на відкриття пенсійного карткового рахунку № 0349836700 з Ломака В.М. та від 30.08.2010р. на відкриття пенсійного карткового рахунку № 0672817700 з Горбачук Т.Л.

Згідно виписки відділу державної реєстрації актів цивільного стану Сніжнянського районного управління юстиції у Донецькій області Ломака В.М. помер 27.10.2010р.

Відповідно до виписки відділу державної реєстрації актів цивільного стану Мар'їнського районного управління юстиції у Донецькій області Горбачук Т.Л. померла 21.06.2012р.

Апелянт стверджує, що у нього були відсутні відомості про смерть Ломака В.М. та Горбачук Т.Л., тому позивачем на особовий рахунок померлих помилково перераховано страхові виплати на загальну суму 2 022,54 грн. (на рахунок №К0349836700 - 1 021,66грн. та на рахунок № К0672817700 - 1 000,88грн.).

Позивачем 24.01.2013р. був направлений лист №01-03/222, відповідно до якого просив відповідача повернути зайво перераховані страхові виплати на користь Ломака В.М. в розмірі 1 021,66грн. та Горбачук Т.Л. в розмірі 1 000,88 грн. як безпідставно перераховані.

Відповідач листами від 22.01.2013р. № 13-01-11-1/540 та від 06.02.2013р. № 13-01-11-1/842 відмовив у перерахуванні зазначених сум за мотивами того, що зазначені грошові кошти неможливо списати з рахунка клієнта без його розпорядження, така можливість є тільки на підставі рішення суду або у випадках встановлених договором між банком та клієнтом.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання останнього перерахувати на користь відділення зайво перераховані страхові виплати в сумі 2 022,54 грн., з яких 1 000,88 грн. з особистого рахунку Горбачук Тетяни Леонтіївни та 1 021,66 грн. з особистого рахунку Ломака Віктора Миколайовича.

Частиною першою ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 1 ст. 28 Закону визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

За приписами ст. 40 Закону страхові виплати провадяться щомісячно, а за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Пунктами 1.8 та 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат (далі - Порядок), затвердженого постановою № 24 від 27.04.2007 року також передбачено спосіб одержання суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку, а також, що повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

За приписами ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За вимогами п. 7.1.2 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.39 ст. 1 цього Закону встановлено, що примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Отже, зазначена норма передбачає списання коштів з рахунку клієнта на підставі рішення суду, тобто, як обов'язок виконати рішення суду, яким стягуються грошові кошти з клієнта банку на користь іншої особи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що за відсутності такого рішення суду у позивача відсутні підстави посилатися в обґрунтування свого позову на положення ст. 1071 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абз. 2 п. 13 Порядку, суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Проте, вказаний Порядок не поширюється на спірні правовідносини за участю банку та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, внаслідок чого неправомірними є посилання позивача на вказаний порядок в обґрунтування позовних вимог.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача перерахувати на користь позивача зайво перераховані страхові виплати в сумі 2 022,54 грн., з яких 1 000,88 грн. з особистого рахунку Горбачук Тетяни Леонтіївни та 1 021,66 грн. з особистого рахунку Ломака Віктора Миколайовича.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 09.12.2013 року у справі №905/8159/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ленінському районі м. Донецька, м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.12.2013 року у справі №905/8159/13 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр.5 прим.: 1 позивачу, 2 відповідачу, 3 до справи, 4 ДАГС, 5 ГС