Ухвала суду № 37371169, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/800/20784/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2013 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р.

у справі № 2а-16048/12/2670

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»

до Київської регіональної митниці

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД») звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці №243 від 06.11.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Київська регіональна митниця, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної служби, за результатами якої складено акт №н/67/12/100000000/21642228 від 22.10.2011 р.

В акті перевірки зазначено що ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» в період з 01.11.09 р. по 30.09.12 р. здійснювало імпорт лікарських засобів «Табекс(R)» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3004 40 10 00 (ставка ввізного мита -0%). Лікарські засоби (ліки для людей) розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять алкалоїди або їх похідні, не в аерозольній упаковці: «Табес(R)», Виробник - АТ «Софарма», країна виробництва - Болгарія (BG) за МД: 100000007/9/127376 від 05.11.2009 р., 100000007/9/128771 від 18.11.09р, 100000007/9/128960 від 20.11.09р., 100000016/2010/485615 від 18.11.10р., 100000016/2010/490635 від 29.12.10р., 100000016/2010/611099 від 15.03.10р., 100000016/2010/612133 від 25.03.10р., 100000016/2010/624521 від 20.07.10р., 100000016/2010/625371 від 27.07.10р., 100000016/2010/625781 від 30.07.10р., 100000016/2010/626579 від 06.08.10р., 100000016/2010/629017 від 30.08.10р., 100000016/2010/630328 від 10.09.10р., 100000016/2010/630750 від 14.09.10р., 100170000/2011/106492 від 05.04.11р.

Перевіркою було виявлено невідповідність коду товару таблетки «Табекс(R)», зазначеного в р.33 ВМД, коду УКТЗЕД, за яким цей товар має класифікуватись.

Так, «Табекс(R)» являє собою препарат рослинного походження та призначений для полегшення стану курців у процесі відмови від паління, а не для лікування, профілактики або усунення причин певного захворювання, товар «Табекс(R)» не відповідає додатковій примітці 1 (а) до групи 30 УКТ ЗЕД, тому позивачем невірно задекларовано вказаний товар за УКТ ЗЕД 3004 40 10 00, оскільки вказаний препарат має класифікуватися у товарній підкатегорії 2106 90 92 00 УКТ ЗЕД (ставка мита - 8 %).

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.11.12р. № 243, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 380 681,30 грн., у тому числі 272 753,84 грн. - основний платіж та 107 927,46 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі статтею 86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення частини спірних правовідносин), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Як встановлено судами, при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені митним законодавством, а працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом проставлення відбитку штампу «Під митним контролем», що підтверджено відповідними відмітками.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Наведена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 05.03.2013 р.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2013 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов