Ухвала суду № 37371168, 25.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року м. Київ К/800/18465/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р.

у справі № 2а-9347/10/1370

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»

до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» (далі - позивач, СГ ТОВ «Дружба») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області (далі - відповідач, ДПІ у Бродівському районі Львівської області) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бродівському районі Львівської області №0000272311/0 від 04.10.2010 р. та №0000282311/0 від 05.10.2010 р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 р. скасовано в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 р. № 0000282311/0. В цій частині у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Бродівському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить в частині скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Бродівському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку СГ ТОВ «Дружба» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року до 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 28.09.2010 року № 239/23-018/30124588.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість по загальній декларації за період з 01.10.2008 року до 30.06.2010 року в сумі 1386515грн. Також зазначено про порушення п. п. 2, 3, 4 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», в результаті чого занижено фіксований сільськогосподарський податок на 370 грн., в тому числі за 2008 рік на 185 грн., за 2009 рік на 185 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 року № 0000272311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 409 грн., та податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0000282311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 555 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, згідно з даними бухгалтерського обліку позивача, зокрема, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 10, відображено, що деякі основні засоби (Трактор CASE Мх 270, Плуг LAMKEN, Зернозбиральний комбайн CASE 2388Е), при придбанні яких податок на додану вартість віднесено до податкового кредиту, були реалізовані нижче залишкової вартості.

Відхилення між вартістю реалізації основних засобів та їх залишковою вартістю становить 270070 грн., податок на додану вартість 54014 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» звичайна ціна - це ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. А відповідно до пп. 1.20.5-1 цієї статті якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 04.01.2010 року № 13 ОЗ, укладеним між СГ ТОВ «Дружба» (продавець) та СГ ТОВ «Правда» (покупець), позивач продав останньому основні засоби на загальну суму 4538000 грн., в тому числі податок на додану вартість 756333,33 грн.

Як зазначено в акті прийому-передачі до зазначеного Договору купівлі-продажу від 04.01.2010 року № 1303, вартість продажу Трактора CASE Мх 270 становить 350000,00 грн. (з ПДВ), вартість продажу Плуга LAMKEN становить 90000,00 грн. (з ПДВ), зернозбирального комбайна CASE 2388Е 600000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до експертної оцінки - Акта визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу від 22.12.2009 року № 348, вартість Трактора CASE Мх 270 складає 342000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до Акта визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу від 22.12.2009 року № 349, вартість Плуга LAMKEN складає 85000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно Акта визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу від 22.12.2009 року№ 347, вартість Зернозбирального комбайна CASE 2388Е становить 585000,00 грн. (з ПДВ).

Отже, договірна ціна основних засобів є вищою за вартість визначену шляхом експертної оцінки.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що податковий кредит повинен визначатись, виходячи не з договірної ціни, як це визначено у пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а виходячи із залишкової вартості.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010 р. № 0000272311/0 є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов