Ухвала суду № 37349935, 18.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р. № 9104/93953/12 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Кухтея Р.В., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Волошин М.М.

представника відповідача - Сенюк В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Українсько-польського спільного підприємства з обмеженою відповідальністю «Личаківський Лев» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

29 лютого 2012 року позивач - УПСП «Личаківський Лев» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - ДПІ у Личаківському районі м. Львова в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії ДПІ по проведенню позапланової перевірки за наслідками якої складено акт від 06.02.2011 року № 73/23-2/14333596, в якому викладено необґрунтовані висновки; зобов'язати відповідача привести дані обліку та особового рахунку платника податків у відповідність з даними податкових декларацій, що були ним подані за період що перевірявся; внести зміни у систему АІС Аудит, програмний продукт «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», по особовому рахунку Підприємства та в його обліковій картці платника податку на додану вартість, щодо відкоригованого (зменшеного) податкового зобов'язання на суму 180306,14 грн та податкового кредиту на суму 179 485,00 грн з ПДВ, по таких контрагентах як ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт», на підставі висновків викладених в акті перевірки від 06.02.2011 року № 73/23-2/14333596 за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ДПІ запиту в порядку ст. 78 Податкового кодексу України на адресу Підприємства не направляло, а відтак перевірка проведена протиправно. Окрім того, висновки ДПІ щодо безтоварності операцій з контрагентами Підприємства щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагентів ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт» є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту отримання товару та документами по факту реалізації придбаного у ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт» товару контрагентам Підприємства, в наслідок чого отримано прибуток. Податковий орган як на єдину підставу для своїх висновків посилається на висновки Алчевської ОДПІ в Луганській області викладені у акті перевірки ПП «Поляріс лайт» від 11.11.2011 року № 1801/231-37156789 та ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області викладені у акті перевірки ТзОВ «Металбудцентр» від 10.11.2011 року № 1112/232/33457571. Однак, висновки цих актів спростовуються постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі № 2а-112/11/1270 та постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року по справі № 2а-13818/11/1370.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано ДПІ у Личаківському районі м. Львова привести дані обліку та особового рахунку Українсько-польського спільного підприємства з обмеженою відповідальністю «Личаківський Лев» у відповідність з даними податкових декларацій, що були ним подані за період що перевірявся, внісши зміни у систему АІС Аудит, програмний продукт «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», по особовому рахунку Українсько-польського спільного підприємства з обмеженою відповідальністю «Личаківський Лев» та в його обліковій картці платника податку на додану вартість, щодо відкоригованого (зменшеного) податкового зобов'язання на суму 180 306,14 грн. та податкового кредиту на суму 179 485,00грн з податку на додану вартість, по контрагентах ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт», на підставі висновків викладених в акті перевірки від 06.02.2011 року № 73/23-2/14333596 за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. У решті позову відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що під час перевірки в ході опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту позивача та його контрагентів, на підставі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено розбіжність в складі податкового кредиту з контрагентами ТзОВ «Металбудцентр» (ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області) та ПП «Поляріс лайт» (Алчевська ОДПІ Луганської області). Алчевською ОДПІ скеровано на адресу відповідача акт перевірки ПП «Поляріс лайт» від 11.11.2011 року № 1801/231-37156789 згідно якого встановлено, що господарські операції цього підприємства та його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місця знаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності. Аналогічні висновки викладені у акті ДПІ у Пустомитівському районі від 10.11.2011 року № 1112/232/33457571, щодо перевірки ТзОВ «Металбудцентр». На підставі викладеного апелянт вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку УПСП «Личаківський Лев» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 06.02.2011 року № 73/23-2/14333596 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено завищення податкових зобов'язань на загальну суму 180306,14 грн з грудня 2010 року по вересень 2011 року, які проведені на підставі нікчемного правочину відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та податкового кредиту на загальну суму 179 485 грн з ПДВ за період з грудня 2010 року по серпень 2011 року в порушення п. 1.3, п. 1.17, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 168), ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 з наступними змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Як вбачається з акта перевірки, під час перевірки Алчевською ОДПІ у Луганській області контрагента Підприємства - ПП «Поляріс лайт» податковий орган встановив в акті позапланової невиїзної документальної перевірки, що у останнього відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності з Підприємством. В свою чергу ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області під час проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Металбудцентр» в акті від 10.07.2011р. №1112/232/33457571 зазначено, що останнє не мало достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, інших основних засобів для забезпечення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників. На підставі вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що Підприємством зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях та сформовано податковий кредит з метою одержання податкової вигоди. Підприємство декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів (робіт, послуг) та продажу покупцям, які фактично не відбувались, отже є нікчемними. Надані до перевірки документи, як зазначено в акті оспорюваної перевірки, свідчать про податкову вигоду Підприємства несплата ПДВ та податку на прибуток у бюджет.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, оскільки висновки ДПІ про безтоварний характер господарських операцій позивача з ПП «Поляріс Лайт» та ТзОВ «Металбудцентр» спростовується наявними в матеріалах справи доказами (видатковими і податковими накладними та довіреностями), які засвідчують як факти придбання товарно-матеріальних цінностей у цих контрагентів, так і факт подальшої реалізації придбаного товару іншим суб'єктам господарювання, в наслідок чого отримано прибуток. Оплата за придбаний позивачем товар проведена у повному обсязі, контрагенти позивача зареєстровані платниками ПДВ, а тому мали право виписувати податкові накладні. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в частині приведення даних обліку та особового рахунку платника податків у відповідність з даними податкових декларацій, підлягають задоволенню. Вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки задоволеною бути не може, оскільки така відповідачем проведена в установленому законом порядку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку на час виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (далі - Закон N 168/97-ВР), зокрема ст. 7 цього Закону, а з 01.01.2011 року Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України), зокрема, положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14, пунктами 198.1 - 198.2, 198.6 статті 198 ПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З системного аналізу наведених вище правових положень можна дійти висновку, що реальності господарської діяльності має перевірятись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Судом першої інстанції вірно встановлено та досліджено обставини у справі, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ПП «Поляріс Лайт» і ТзОВ «Металбудцентр» мають реальних характер. Ці обставини встановлені на підставі належних та допустимих доказів, які наявні у матеріалах справи, а саме: договір № ПЛ-000005 від 01.12.2010 року, договір № 0000041 від 12.03.2011 року, договір № 110506-1 від 06.05.2011 року, видаткові та податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, а також первинними документами щодо подальшої реалізації цього товару позивачем, зокрема, ТзОВ «Самбірська швейна фабрика», ВАТ «Тротола», ТзОВ «Райтекс», ДП «Датський текстиль», ЛШП «Силует», ВАТ «Золочівська швейна фабрика», ТзОВ «Промресурс», ПАТ «Нововолинська швейна фабрика», ДП «Львівтекс», ДП «Амбієнте ферніче Україна», ФОП Гунька, ТзОВ «Об'єднана мода України» та іншим протягом грудня 2010 року - вересня 2011 року, в наслідок чого отримано прибуток. Факт оплати придбаного товару, у тому числі ПДВ, підтверджується банківськими виписками за період з грудня 2010 року по вересень 2011 року. Позивач на підставі Договору оренди від 01.05.2007 року № 12, укладеного з ФОП ОСОБА_3 орендує приміщенням, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1, площею 180 кв.м. з метою забезпечення збереженості товару.

У податковому обліку позивачем включено до складу валових витрат на загальну суму 897 426,50 грн за період з ІV кварталу 2010 року по ІІІ квартал 2011 року та податкового кредиту на загальну суму 179 485,30 грн з грудня 2010 року по серпень 2011 року.

Аналізуючи видаткові накладні, що долучені до матеріалів справи вбачається, що реалізація придбаного товару здійснювалася за цінами, які перевищували ціну, зазначену у податкових та видаткових накладних ПП «Поляріс Лайт» та ТзОВ «Металбудцентр».

Представлені позивачем документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Актом перевірки від 11.11.2011 року № 1801/231-37156789 Алчевської ОДПІ встановлено, що ПП «Поляріс» зареєстроване 20.08.2010 року Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області. Вказане підприємство було платником ПДВ відповідно до свідоцтва від 01.09.2010 року № 100299892, яке анульовано 22.09.2011 року, тобто вже після здійснення господарських операцій з позивачем (а.с. 200).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач як на єдину підставу для висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань посилається на висновки Алчевської ОДПІ в Луганській області викладені у акті перевірки ПП «Поляріс лайт» від 11.11.2011 року № 1801/231-37156789 та ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області викладені у акті перевірки ТзОВ «Металбудцентр» від 10.11.2011 року № 1112/232/33457571. Проте, такі посилання є безпідставними, оскільки ці акти не можуть бути безумовною підставою для донарахування податкового зобов'язання позивачу. Разом з тим, висновки цих актів перевірки спростовуються постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року по справі № 2а-13818/11/1370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2012 року, а також постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 року по справі № 2а-11262/11/1270, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року. Цими судовими рішеннями встановлено протиправність проведення перевірки цих суб'єктів господарювання, а також протиправність щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Поляріс Лайт».

Окрім того, суд зазначає, що під час перевірки господарської діяльності позивача, як це зазначено в актах перевірок, щодо контрагентів Підприємства - ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт» були використані лише розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення» та не досліджувались ДПІ жодних первинних документів цих контрагентів по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Згідно ст. 61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, позивач не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії.

Податковим органом не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципів оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справ та не підтверджуються жодними первинними документами.

Згідно Методичних рекомендацій Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 № 355 щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (п.1.10), передбачено, що працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок планової виїзної перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку.

Згідно п. 2.21 Методичних рекомендацій Державної податкової адміністрації від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що за результатами перевірки, у випадку встановлення порушення платником податків податкового законодавства, податковий орган зобов'язаний винести податкове повідомлення-рішення не лише на збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків за результатами перевірки, а також щодо внесення відповідних змін до податкової декларації.

Таким чином, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних відносинах, закон не передбачає.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, дані висновків акта від 06.02.2011 року № 73/23-2/14333596 «Про результати позапланової невиїзної перевірки УПСП «Личаківський Лев» відповідачем були внесені у програмне забезпечення АС «Аудит» та АС «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Проте, відповідачем податкове повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки не приймалося.

У відповідності до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно п. 2.14 Методичних рекомендацій № 266 інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зі змісту п. 2.15 Методичних рекомендацій № 266 вбачається, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова, перша та друга категорії. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Таким чином АС «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Відтак, самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у АС «Результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» спотворює результати податкової звітності платника податку, оскільки декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит платник податків має право щоб задекларовані ним показники відповідали показникам відображеним в електронній базі податкової звітності.

У відповідності до п. 4.8, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно п. 2.6 Методичних рекомендацій № 266 працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. З огляду на викладене вбачається, що показники «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» формуються на підставі даних задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ та повинні їм відповідати.

Судом встановлено, що Методичними рекомендаціями № 266 визначено підстави відповідно за наявності яких податковий орган має право вносити зміни до електронної бази податкової звітності органу ДПС, що відображається в «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Так, згідно п. 2.19 Методичних рекомендацій № 266 у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

Відповідно до п. 2.21 Методичних рекомендацій № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 2.22 Методичних рекомендацій № 266 у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ. Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС «Аудит».

Згідно п. 2.23 Методичних рекомендацій № 266 у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки. Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, відповідно до змісту Методичних рекомендацій вбачається, що підставами для здійснення корегування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п.п. 5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Зважаючи на викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Личаківському районі м. Львова привести дані обліку та особового рахунку Українсько-польського спільного підприємства з обмеженою відповідальністю «Личаківський Лев» у відповідність з даними податкових декларацій, що були ним подані за період що перевірявся, внісши зміни у систему АІС Аудит, програмний продукт «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», по особовому рахунку Українсько-польського спільного підприємства з обмеженою відповідальністю «Личаківський Лев» та в його обліковій картці платника податку на додану вартість, щодо відкоригованого (зменшеного) податкового зобов'язання на суму 180 306,14 грн та податкового кредиту на суму 179 485 грн з ПДВ, по контрагентах ТзОВ «Металбудцентр» та ПП «Поляріс лайт», на підставі висновків викладених в акті перевірки від 06.02.2011 року № 73/23-2/14333596 за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

Щодо відмови судом першої інстанції у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії ДПІ по проведенню позапланової перевірки за наслідками якої складено акт від 06.02.2011р. №73/23-2/14333596, то суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому у відповідності до ст. 195 КАС України підстави для його перегляду в апеляційному порядку в цій частині відсутні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання до вчинення дій, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі № 2а-1811/12/1370 - без мін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня складення її у повному обсязі може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: Р.В. Кухтей

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 21.02.2014 року.