Ухвала суду № 37343742, 13.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3815/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Золотоверх І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габріель» до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, першого заступника Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01 жовтня 2013 року першим заступником начальника УПФУ в м. Чернігові на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» винесено рішення № 1423 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.06.2012 по 30.04.2013 на суму 4506 грн 23 коп., з них: штрафні санкції - 1088 грн 47 коп., пеня - 3417 грн 76 коп.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку контролюючого органу та з метою їх відновлення ТОВ «Габріель» звернулось за захистом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції, оскільки ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратила чинність з 01 січня 2011 року згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

До 01 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ст. 106 вказаного Закону відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник-роботодавець.

При цьому згідно п. 2 частини дев'ятої ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, до страхувальників застосовуються фінансові санкції.

Однак, дана норма права, як і стаття 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, яка регламентує вчинене порушення, встановлене відповідачем у ході перевірки та зафіксоване в акті, втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI. Тобто, вказана норма не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписи ст. 58 Основного Закону визначають, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п.п. 1, 2 частини третьої ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Отже, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем у період дії Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за порушення Позивачем п. 2 частини дев'ятої ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», приписи якої були виключені у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позову.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у рішенні від 20.11.2012 року, прийняте за результатами перегляду рішень суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, яке в силу приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковим для застосування всіма органами державної влади, які застосовують певну норму та судами України.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у відповідності до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.