Ухвала суду № 37336005, 17.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 р.Справа № 591/6584/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання: Вовченко І.В

за участю позивача: ОСОБА_1

за участю третьої особи: ОСОБА_2

за участю представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Виконавчого комітету Сумської міської ради, Служби у справах дітей Сумської міської ради, ОСОБА_2 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2013р. по справі № 591/6584/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Виконавчого комітету Сумської міської ради , Служби у справах дітей Сумської міської ради третя особа ОСОБА_2

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення виконкому Сумської міської ради № 351 від 16.07.2013 р. в частині можливості передачі дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 на виховання батьку, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що рішенням Сумської міської ради від 16 липня 2013 року № 351 було скасоване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 3 від 15.01.2013 року «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки», у зв`язку з передачею малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, на виховання батьку ОСОБА_2. Позивач на підставі висновку служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання батькові звільнено від здійснення повноважень опікуна.

Позивач вважає, що дане рішення є незаконним, оскільки суперечить інтересам дитини, не виконані вимоги закону щодо обстеження умов проживання батька, та не враховані інші суттєві обставини, які впливають на обґрунтованість даного рішення, тому просить визнати незаконним і скасувати рішення виконкому в цій частині.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2013 р. по справі № 591/6584/13-а задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 351 від 16 липня 2013 року в частині визнання такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв`язку з передачею її на виховання батьку ОСОБА_2.

Відповідачі та третя особа не погодились з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2013 р. по справі № 591/6584/13-а та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційних скаргах.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційні скарги, в яких просив залишити без задоволення апеляційні скарги відповідачів та третьої особи, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідачів та третьої особи, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа та її представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, третю особу та її представника, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що рішенням виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 року № 3 позивач був призначений опікуном ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв`язку з тим, що матір дитини померла, а батько перебуває в місці попереднього ув'язнення у зв`язку з кримінальною справою відносно нього. Ці обставини визнані сторонами та ніким не заперечуються.

Згідно з рішенням Сумської міської ради № 351 від 16 липня 2013 року скасовано рішення виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 р. № 3 у зв`язку з передачею малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на виховання батьку ОСОБА_2. ОСОБА_4 на підставі висновку служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання батькові звільнено від здійснення повноважень опікуна, (а.с.6).

Підставою для прийняття даного рішення став висновок служби у справах дітей СМР (а.с.35). Як вбачається з висновку, батько дитини, який перебував під вартою у Черкаському СІЗО, звільнився з цієї установи за постановою суду про зміну запобіжного заходу від 29.01.2013 року, та 13.06.2013 року звернувся до служби у справах дітей із заявою про повернення йому дитини для виховання та спільного проживання. Службою встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у свого батька, але мешкає за іншою адресою в квартирі своєї співмешканки разом з її неповнолітніми донькою та родичами. Батько дитини працює та отримує мінімальну заробітну плату.

В судовому засіданні встановлено, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ч. З ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України па даний час розглядається судом, обвинуваченому міра покарання з утримання під вартою була змінена на підписку про невиїзд. ОСОБА_2 був звільнений з-під варти за станом здоров'я.

Також, як встановлено судовим розглядом, що при прийнятті цього рішення виконком як на підставу послався на висновок служби у справах дітей СМР про можливість передачі малолітньої ОСОБА_5 для подальшого виховання батькові ОСОБА_2 Такий висновок надано з порушенням встановлених вимог. Зокрема, служба у справах дітей повинна за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, па підставі заяви батька, який повернувся з місця попереднього ув`язнення, про повернення йому дитини обстежити його житлово-побутові умови перевірити наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складається відповідний акт, після чого підготувати відповідний висновок.

Як встановлено в судовому засіданні, акт обстеження житлових умов ОСОБА_2 був складений 18.07.2013 року, а рішення виконкому про передачу дитини батькові було прийнято 16.07.2013 року, тобто на момент складання висновку службою у справах дітей та прийняття рішення виконкомом, такий акт обстеження не складався, тобто підстави для надання висновку були відсутні, вимоги нормативних актів не дотримані, а тому рішення виконкому не можна вважати законним і обґрунтованим.

Посилання третьої особи та представника третьої особи на описки щодо дати складання акту обстеження умов проживання дитини колегія суддів вважає безпідставними.

Крім того, обстеження житлових умов проводилося не за місцем реєстрації батька дитини, а з іншою адресою, де мешкає співмешканка ОСОБА_2, та де зареєстровані, крім неї, ще декілька її родичів і її рідна неповнолітня донька. В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані докази про те, що ці особи згодні на постійне проживання неповнолітньої ОСОБА_5 в їх квартирі, хоча ця обставина має важливе значення та повинна враховуватися при наданні відповідного висновку.

Службою у справах дітей СМР також не перевірено наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу у батька дитини. В судовому засіданні представники відповідачів послалися на копію трудового договору між ОСОБА_2 та приватним підприємцем, у якого він працює. Наявність трудового договору не є документом щодо наявності або відсутності у особи доходів, необхідно було отримати офіційну інформацію з органу податкової служби. Крім того, не перевірялася також чинність даної трудової угоди на момент надання службою висновку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення виконавчий комітет СМР порушив вимоги наведених законів та нормативних актів щодо забезпечення інтересів дитини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» затверджений Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини. Пунктом 27 п.гі.14 цього Порядку передбачено що, дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі: довідки" про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання, мазері, батькові. Служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі заяви матері, батька, які повернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обстежує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт та готує висновок районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові.

Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» серед основних завдань визначено забезпечення додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми. їх усиновлення.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування. а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до ст. З Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2013 р. по справі № 591/6584/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради, Служби у справах дітей Сумської міської ради, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 05.12.2013р. по справі № 591/6584/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2014 р.