Ухвала суду № 37335919, 11.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р.Справа № 816/6169/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Спаскіна О.А ., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У с т а н о в и л а::

У жовтні 2013 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" (далі по тексту - ТОВ "Агрофірма "Добробут"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2013 року № 0000361500/6/1614, яким підприємству на підставі висновків акту перевірки від 26.04.2013 року № 8/1503/32682703 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 84.980,43 грн., в тому числі: 67.984,34 грн. - основний платіж, 16.006,09 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про хибність висновків, викладених податковим органом в Акті перевірки щодо неправомірності віднесення підприємством до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих приватним підприємством "Салфит" (далі по тексту - ПП "Салфит").

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2013 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Агрофірма "Добробут" відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посила-ючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 22.04.2013 року по 26 квітня 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Добробут" з питань правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, за наслідками якої складений акт перевірки від 26.04.2013 року № 8/1503/32682703.

В акті перевірки зазначив про те, що 31.01.2011 року між ТОВ "Агрофірма "Добробут" та ПП "Салфит" укладений договір про поставку товару № 31/0112/10.

На виконання умов договору постачальником - ПП "Салфит" надано покупцю - ТОВ "Агрофірма "Добробут" податкові та видаткові накладні, згідно яких поставлялись металовироби.

На протязі травня ТОВ "Агрофірма "Добробут" перераховано постачальнику 102.477,84 (платіжні доручення № 100006507 від 17.05.2012 року на суму 1.900,80 грн., № 100006919 від 24.05.2012 року на суму 57.009,00 грн., № 100006920 від 24.05.2012 на суму 43.568,04 грн.).

В податковому обліку сума податку на додану вартість по податкових накладних згідно додатків 2 та 5 податкової декларації за травень 2012 року включено ТОВ "Агрофірма "Добробут" до складу податкового кредиту 67.984,34 грн.

В порушення вимог п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", видаткові накладні отримані від ПП "Салфит" № РН-220502 від 22.05.2012 року, № РН-180502 від 18.05.2012 року, № РН-220503 від 22.05.2012 року, № РН-220502 від 22.05.2012 року та № РН-250501 від 25.05.2012 року не містять інформації про особу яка прийняла товар (в наявності лише підписи).

Козельщинским відділенням Кременчуцької ОДПІ отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт від 24.01.2013 року № 120/224/32682703 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Салфит", з питань фінансово - господарських відносин з ТОВ "Ліга" за грудень 2011 року, ТОВ "Матадор" за лютий, березень, квітень 2012 року, ТОВ ВК "Віконні Системи" за березень 2012 року, ТОВ "Феррід Д" за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року. На момент проведення перевірки ПП "Салфит" за адресою вказаною в реєстраційних документах - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, 13, кв. 78 не знаходиться. Згідно із базами даних ДПІ підприємство ПП "Салфіт" має стан 9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Під час перевірки податковим органом використано акти, надіслані ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, а саме:

- акт №7210/224/36441206 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Ферріт Д" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB "Будівництво та комплектація" за листопад 2011 року, TOB "Інфотерм" за червень 2011 року, ПП "Олімп" за вересень 2011 року, TOB "ПАСІФІК" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, TOB "Кафепродакшн" за січень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, TOB "Хімагросервіс" за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку;

- акт №7201/224/31890900 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB "Матадор" під час здійснення господарських відносин з TOB "Інфотерм" за червень 2011 року, ПП "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, TOB "Кафепродакшн" за січень 2011 року, TOB "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, TOB "Хімагросервіс" за листопад 2011 року;

- акт №7199/22-4/24609852 від 21.12.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України TOB "Ліга" під час здійснення господарських відносин з TOB "Інфотерм" за червень 2011 року, ПП "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за березень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, TOB "Кафепродакшн" за січень 2011 року, TOB "Пасіфік" за вересень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року;

- акт №7212/224/33972398 від 21.12.2012 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "ВК Віконні системи" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків TOB "Пасіфік" за вересень 2011 року, ПП "Олімп" за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" за лютий, березень 2011 року, БПП "Сура" за вересень 2011 року, TOB "Хімагросервіс" за січень 2011 року, TOB "Кафепродакшн" за січень 2011 року, TOB "Інфотерм" за червень 2011 року, ПВП "Форест" за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку".

Згідно вищевказаних актів перевірок встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011-2012 роках, тобто безтоварність операцій по ланцюгу постачання від TOB "Пасіфік", TOB "Будівництво та комплектація", ПП "Олімп", ПП "СВ Гермес", БПП "Сура", TOB "Хімагросервіс", TOB "Кафепродакшн", TOB "Інфотерм", ПВП "Форест" до підприємств-покупців (крім інших TOB "Ферріт Д", TOB "Матадор", TOB "Ліга" та TOB "ВК Віконні системи") та далі по ланцюгу до TOB АФ "Добробут".

TOB "ВК Віконні системи", TOB "Ферріт Д". TOB "Матадор", TOB "Ліга" за період 2011-2012 року сформовано податковий кредит від підприємств, у яких взагалі відсутній податковий кредит, задекларувавши податкові зобов'язання через розрахунки коригування, вони здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам.

Підставою для таких висновків слугувало наступне.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у м. Полтаві акти перевірок по контрагентам (TOB "Пасіфік", ПП "Олімп", БПП "Сура", TOB "Хімагросервіс", TOB "Кафепродакшн", TOB "Інфотерм"), згідно яких не встановлено факту реального здійснення господарських операцій та встановлено відсутність поставок товарів (послуг) від постачальників до підприємств-покупців.

Вказані підприємства декларують податкові зобов'язання через розрахунки коригування та одночасно, на таку ж суму коригують їх в сторону зменшення по неіснуючих контрагентах- покупцях (СП "Київ-Захід" у формі ТЗоВ, TOB "Галка-Луцк"), При цьому, встановлено відсутність податкового кредиту на протязі 2011 року, тобто будь-яке придбання товарів (послуг) не відбувалося.

Згідно акта № 1406/22-2/37275541 від 11.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Кафепродакшн" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період січень 2011 року, з урахуванням коригування, поданого в грудні 2011 року за січень 2011 року встановлено, що підприємство має стан 11 (припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.08.2012 року (ліквідація банкрута). Основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники відсутні.

Директором та головним бухгалтером підприємства є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно довідки з АДБ ГУМВС України в Полтавській області гр. ОСОБА_2 на території Полтавської області не зареєстрований. Заходами направленими на встановлення місцезнаходження посадових осіб та бухгалтерських документів, на час перевірки не встановлено їх фактичне місцезнаходження.

Згідно акта № 1401/22-6/31441243 від 11.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Олімп" з питань взаємовідносин з платниками податків за вересень 2011 року встановлено, що підприємство має стан 11 (припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.11.2012 року (ліквідація банкрута). Основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники відсутні.

Згідно акта № 1400/22-6/31343537 від 11.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Інфотерм" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за червень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого до ДПІ у м. Полтаві 21.05.2012 року встановлено, що підприємство має стан 11 (припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.11.2012 року (ліквідація банкрута). Основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники відсутні.

Згідно акта № 1402/22-7/31684481 від 11.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Пасіфік", з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 20.07.2012 року встановлено, що підприємство має стан 11 (припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.06.2012 року (обсяг постачання платникам ПДВ менше 50%). Основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники відсутні.

Згідно акта № 1405/22-6/37237904 від 11.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Компанії "Хімагросервіс", щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період листопад 2011 року з урахуванням уточнюючих розрахунків, поданих до ДПІ у м. Полтаві 20.09.2012 року, 20.10.2012 року, 20.11.2012 року встановлено, що підприємство має стан 11 (припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.12.2012 року (ліквідація банкрута). Основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники відсутні.

Згідно акта № 1403/22-6/37958927 від 11.12.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки БПП "Сура" з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року, листопад 2011 року з урахуванням уточнюючих розрахунків поданих 20.08.2012 року, 20.09.2012 року, 19.10.2012 року встановлено, що підприємство має стан 11 (припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.11.2012р року (ліквідація банкрута). Основні засоби, виробничі потужності та наймані працівники відсутні.

Вищевикладене, на думку податкового органу, свідчить про відсутність у TOB "ВК Віконні системи", TOB "Ферріт Д", TOB "Матадор", TOB "Ліга" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто такі угоди не спрямовані на здійснення реальних І господарських операцій, а податковий кредит сформований даними платниками не дійсний.

Ураховуючи наведене, податковий орган дійшов висновок про порушення підприємством вимог ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі акту перевірки від 26.04.2013 року № 8/1503/32682703 Кременчуцькою ОДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, враховуючи інформацію встановлену в ході проведення перевірки підприємства-позивача, виходив з того, що ТОВ "Агрофірма "Добробут" не надано беззаперечних доказів, що свідчили б про реальність здійснення господарської операції між підприємством ТОВ «»Агрофірма «Добробут» та ПП «Салфит».

Судом встановлено, що за результатами відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Агрофірма «Добробут» до податкової декларації з ПДВ (скороченої, спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за травень 2012 року віднесено суму податкового кредиту в розмірі 69.246,75 грн., що зменшена розрахунком коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ (скороченої) на суму 1.579,22 грн. (а.с. 48-54).

Разом з тим, безспірних доказів обґрунтування тверджень щодо поставки ТМЦ на підставі податкових, видаткових накладних саме від ПП "Салфит" підприємством позивачем суду не надано.

Погоджуючись з висновком Полтавського окружного адміністративного суду колегія суддів зазначає, що спірне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) контролюючим органом здійснено з огляду на доводи про не підтвердження первинними бухгалтерськими документами факту здійснення господарських операцій між ТОВ "Агрофірма "Добробут" та ПП "Салфит".

Колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01.01.2011 року врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, абзацом "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Водночас, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, - за умовами договору поставки від 31.01.2012 року за № 31/0112/10 ПП "Салфит" прийняло на себе зобов'язання поставити ТОВ "Агрофірма "Добробут" товари (металопрокат) (а.с.74-78).

В підтвердження вказаних доводів позивач посилається на податкові накладні від 18.05.2012 року № 35 (а.с.140), від 22.05.2012 року № 50 (а.с.142), від 22.05.2013 року № 51 (а.с.141), від 25.05.2013 року № 69 (а.с.143-144), що виписані ПП "Салфит" в адресу ТОВ "Агрофірма "Добробут" на поставку товарів загальною вартістю 406.005,23 грн., в т.ч. ПДВ - 67.667,54 грн.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції чинній, на момент складення зазначених вище податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: зокрема, окрім іншого, вид цивільно-правового договору.

Суд звертає увагу на те, що у всіх вищевказаних податкових накладних у графі "Вид цивільно-правового договору" вказаного "договір купівлі-продажу від 07.02.2012 року № 070201" (а.с.140-144).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені вище податкові накладні оформлено з порушенням вимог підпункту "и" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а відтак, зважаючи на положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, такі податкові накладні не дають права платнику податку на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Окрім того, відповідно до положень п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено частиною першою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В силу ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Посилаючись на наявність технічної помилки в вищезазначених податкових накладних ТОВ АФ «Добробут» безспірних доказів в обґрунтування такого ствердження судам першої та апеляційної інстанції не надало. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволені клопотання представника позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПП «Салфит», оскільки обов'язок відносити суми ПДП до податкового кредиту на підставі документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, нормами ПК України покладений на підприємство. Жодних даних, які б безспірно свідчили про те, що позивач вчиняв дії щодо з'ясування та виправлення «технічної помилки» судам не надано.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Враховуючи те, що згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних від 11.05.2012 року № РН-110502, від 18.05.2012 року № РН-180502, від 22.05.2012 року № РН-220502, від 22.05.2012 року № РН-220503, від 25.05.2012 року № РН-250501 (а.с. 145-149) на загальну суму поставки товарів вартістю 407.906,03 грн., в т.ч. ПДВ - 67.984,34 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про невідповідність загальної суми поставки тій, що вказана у податкових накладних (407.906,03 грн. та 406.005,23 грн. відповідно). При цьому колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано не прийняті до уваги доводи представника позивача про те, що вартість товарів по видатковій накладній від 18.05.2012 року № РН-180502 (а.с. 146) підлягає зменшенню на 543,75 грн. (в т.ч., ПДВ -108,75 грн.) на підставі розрахунку від 18.05.2012 року № 352 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 18.05.2012 року № 35 (а.с. 139), оскільки такий розрахунок позивачем не відображено у розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) (ДС1) за травень 2012 року (а.с. 53-54).

Доводами апеляційної скарги не спростовані висновки суду про те, що під час проведення перевірки підприємства ТОВ "Агрофірма "Добробут" копії видаткових накладних, що не містили прізвища та посади особи, яка мала б отримати товарно-матеріальні цінності від ПП "Салфит". Водночас, до матеріалів справи позивачем надано копії видаткових накладних, в яких в графі "отримав" від руки вчинено напис: "комірник мат. складу ОСОБА_4" (а.с. 146-149). Разом з тим, в письмових поясненнях підприємства - позивача від 28.11.2013 року вих. № 29/1113/31 (а.с. 167-172) представник позивача, як на підставу ненадання журналу реєстрації виданих довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей, посилався на те, що товари від постачальника отримав безпосередньо директор ТОВ "Агрофірма "Добробут", яким являється гр. ОСОБА_5 (а.с. 170).

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що вищеописані суперечності свідчать про безтоварний характер спірних господарських операцій та їх формальне відображення у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ "Агрофірма "Добробут".

Крім того, за умовами договору поставки від 31.01.2012 року № 31/0112/10 (а.с. 74) товар мав постачатися покупцю партіями на умовах FCA - франко-склад покупця - згідно специфікації. Доставка товару за рахунок та силами постачальника.

Відповідно до правил перевезень "Інкотермс-2010" умови поставки "FCA" (франко-перевізник) означають, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в момент передання очищеного для експорту товару перевізнику, якого вказав покупець, у названому місці або пункті. Якщо цей пункт у контракті точно не вказаний, продавець може на власний розсуд вибрати пункт передання товару перевізникові в межах обумовленого в контракті району. У ряді випадків (при транспортуванні залізницею або повітряним транспортом) договір з перевізником укладається продавцем, але робить він це за рахунок покупця і на його ризик.

Позивачем до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних від 18.05.2012 року № 1805-01 (а.с. 98) та від 25.05.2012 року № 2505-01 (а.с. 99), за змістом яких перевезення товару здійснено ПП "Салфит" на замовлення та транспортом останнього. Разом з тим, зважаючи на вищевказані умови договору поставки позивачем не надано доказів укладення з ПП "Салфит" договору транспортного експедирування чи внесення змін до договору від 31.01.2012 року № 31/0112/10 в частині визначення умов поставки. При цьому, суд також враховує, що кількість товару, зазначена у даних товарно-транспортних накладних, не відповідає тій, на яку виписано видаткові накладні (42 т та 43,577 т відповідно). Крім того, варто зазначити, що у письмових поясненнях від 28.11.2013 року вих. № 29/1113/31 представник позивача взагалі стверджує про відсутність у ТОВ "Агрофірма "Добробут" товарно-транспортних накладних та, одночасно, наголошує на їх необов'язковості (а.с. 167-172).

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що оприбуткування товарів без наявності належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, в разі фізичного переміщення товарів в просторі за допомогою автомобільного транспорту, нормами чинного законодавства не передбачено, що узгоджується зі змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Посилання позивача на оприбуткування товарів та їх використання у власній господарській діяльності підприємства, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі (а.с. 101-105), лімітно-забірних карт (а.с. 106-129) та прибуткових ордерів (а.с. 130-134), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, за змістом вказаних лімітно-забірних карт та прибуткових ордерів, надходження товару відображено на підприємства ВП "Кобеляцький ц/завод", "Цукровик Полтавщини", ТОВ фірма "Астарта-Київ", а не на підприємство позивача. Окрім того, з їх змісту неможливо встановити, що оприбутковано саме товари, про придбання яких у ПП "Салфит" стверджує позивач. А відтак, вказані документи не стосуються спірних відносин, у зв'язку з чим, не приймаються судом в якості належних доказів у справі.

Так само, колегія суддів вважає, що доводи позивача про оплату вартості товарів безпідставні, адже сам лише факт перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача на рахунок постачальника не є безумовним доказом реальності (товарності) спірних господарських операцій.

З приводу посилань представника позивача на невідповідність суми ПДВ, про заниження якої вказано у Акті перевірки (67700 грн.) тій, що фактично донарахована оскарженим податковим повідомленням-рішенням (67984 грн. 34 коп.), колегія суддів зазначає, що в силу вищенаведених положень статті 44 Податкового кодексу України, статей 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дані податкового обліку платника податків мають відповідати даним бухгалтерського обліку. Оскільки у бухгалтерському обліку позивачем відображено остаточний фінансовий результат за спірними господарськими операціями на суму ПДВ в розмірі 67984 грн. 34 коп., відповідачем правомірно донараховано саме вказану суму податку.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи спростовано доводи позивача щодо відсутності підстав та порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки, адже таку перевірку проведено на підставі наказу начальника Кременчуцької ОДПІ від 22.04.2013 року № 1507 (а.с. 34) (отримано головним бухгалтером ТОВ "Агрофірма "Добробут" ОСОБА_6 22.04.2013 року - а.с. 35), відповідно до положень підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПК України, у зв'язку з ненаданням відповіді на письмовий запит Кременчуцької ОДПІ від 18.04.2013 року вих. № 476/10/15.2-13, що отриманий головним бухгалтером ТОВ "Агрофірма "Добробут" ОСОБА_6 18.04.2013 року (а.с. 37).

Так само, колегія суддів вважає, що помилкове зазначення у оскарженому податковому повідомленні-рішенні дати акта перевірки (20.05.2013 року замість 26.05.2013 року) не може слугувати достатньою підставою для визнання такого повідомлення-рішення протиправним та його скасування, оскільки є лише технічною помилкою (а.с. 8).

За приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням правомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 16996,09 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Агрофірма "Добробут" не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Спаскін О.А. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17 лютого 2014 року