Ухвала суду № 37323222, 20.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 136/2783/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кривенко Д. Т.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Граб Л.С.

судді: Боровицький О. А. Сапальова Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Липовецького районного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Липовецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Липовецького районного суду Вінницької області з позовом до Козятинської міської ради Вінницької області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Липовецької міської ради №640 від 15 листопада 2013 р. 56 сесії 6 скликання "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)" в частині надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою ОСОБА_3 .

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 24 грудня 2013 року було відмовлено у відкриті провадження в даній справі.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 24 грудня 2013 року та направити справу в суд першої інстанції для продовження судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні відносини виникли внаслідок прийняття Липовецькою міською радою рішення 56 сесії 6 скликання Липовецької міської ради №640 від 15 листопада 2013 року, яким надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) по провулку АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції зазначив, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а своє рішення мотивував тим, що згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Суд першої інстанціїї вважав, що це стосується і позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо надання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, а тому відмовив у відкритті провадження по справі.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком з огляду на те, що рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 було закріплено наступне:

- положення частини першої статті 143 Конституції України ( 254к/96-ВР ), згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу ( 2768-14 ) вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, щодо непідсудності даного спору в порядку адміністративного судочинства і ухвала від 24 грудня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції, є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Липовецького районного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Липовецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - скасувати.

Справу направити до Липовецького районного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.