Рішення № 37314975, 24.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/337/14 Головуючий 1-ї інстанції - Сенаторов В.М.

Справа №2018/15496/2012 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: спадкові

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.,

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи: Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори, в якому просила усунути відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті їх батька - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_5, який постійно проживав разом з неї за адресою: АДРЕСА_1 Шлюб між ними був укладений 21.10.2005року. Вищеназвана квартира придбана ними в період шлюбу, а саме 30.12.2010року. Дітей від цього шлюбу вони не мали. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої входить двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Заповіт спадкодавцем не складався. Спадкоємцями ОСОБА_5 першої черги за законом є позивач - переживша дружина ОСОБА_4 та його двоє діти від попереднього шлюбу - син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 Позивач вказує, що діти ОСОБА_5 останнім часом не спілкувалися з ним, не піклуватися про нього, не проявляли ніякої турботи, не надавали будь-якої допомоги, незважаючи на його потребу в цьому через безпорадний стан. Починаючи з 2008 року спадкодавець ніде не працював через хворобу спини, знаходився на утриманні позивача, яка за власні кошти купувала для нього ліки, продукти харчування та інші необхідні речі. За декілька місяців перед смертю хвороба спини у спадкодавця загострилась, він змушений був лікуватися у Харківській обласній травматологічній лікарні. В цьому ж закладі йому зробили операцію на хребті. Під час перебування на лікуванні догляд за спадкодавцем також здійснювала виключно вона, оскільки чоловік не міг самостійно доглядати за собою внаслідок больового синдрому та неврологічних порушень. Після проведеної операції, тобто на протязі реабілітаційною періоду і до самої смерті включно позивачка турбувалась за чоловіком. Останній за своє життя постійно мав надію, що його діти змінять своє ставлення до нього, про що він неодноразово говорив їй, коли скаржився на їхню поведінку. Після смерті спадкодавця організацією його похованням займалася тільки позивач, зокрема, самостійно сплатила витрати на його поховання та проведення поминок. Жодної пропозиції від відповідачів щодо матеріальної допомоги в цьому питанні до позивача не надходило.

У грудня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому просили у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити, визнавши за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право власності по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5

На обґрунтування доводів зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що їх батькові ОСОБА_5 раніше належала чотирьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 яка в свою чергу, належала його батькам, а після їх смерті перейшла батькові у спадок. Через деякий час батько продав вищезазначену квартиру та купив квартиру АДРЕСА_3, де проживав тривалий час. 21 жовтня 2005 року їх батько зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 і після реєстрації шлюбу вони стали проживати у квартирі батька. Згодом батько продав цю квартиру і згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.12.2010року придбав нову - спірну квартиру АДРЕСА_1 На їх думку, ця квартира не є спільним майном подружжя, оскільки придбана за кошти від продажу попередньої квартири, що належала батькові до реєстрації ним шлюбу з ОСОБА_4 Після смерті батька, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленому законом порядку звернулися до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також переживша дружина ОСОБА_4, яки повинні успадкувати, на їх думку, спірну квартиру в рівних частках.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 підтримав заявлені позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримали вимоги зустрічного позову, проти задоволення позовної заяви ОСОБА_4 заперечували, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено. Усунуто сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньку ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3 від права на спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 відмовити, а їх зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи первісний позов ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд виходив з того, що є підстави для усунення відповідачів від права на спадкування.

Але, погодитися з таким висновком колегія суддів не може, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону, зроблений без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним тлумаченням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, відповідно до ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України умовами обґрунтованості рішення є повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, та відповідність висновків суду, викладеним у рішенні, обставинам справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен встановити всі юридичні факти, які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи певних дій.

Вищевказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 раніше перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_3, від шлюбу з якою народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (після реєстрації шлюбу та зміни прізвища - ОСОБА_2), та син - ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2 У свідоцтвах про народження дітей ОСОБА_5 записано їх батьком (а.с.41,47). У подальшому шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано і деякий час ОСОБА_5 проживав сам у належній йому на праві власності чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_2, яка перейшла йому у спадок від батьків.

На підставі договору міни від 05.01.2000року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №1-31, ОСОБА_5 обміняв чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 у цьому ж будинку.

21 жовтня 2005 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4. Після реєстрації шлюбу остання стала проживати разом з чоловіком у належній йому квартирі АДРЕСА_3

29 грудня 2010 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №5739, продав належну йому квартиру АДРЕСА_3 у будинку АДРЕСА_3 за 365 700,00грн., і на слідуючий день, тобто 30 грудня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №3988, придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 052,00грн. (а.с.18-19, 90-91).

У п.6 договору купівлі-продажу квартири від 30.12.2010року мається запис про те, що вказану квартиру ОСОБА_5 придбано за згодою його дружини ОСОБА_4, якою нотаріусу надавалася згода на придбання квартири АДРЕСА_1 Ця обставина свідчить про те, що ця квартира придбалася подружжям сумісно, тобто є їхньою спільною сумісною власністю.

Оскільки в цьому договорі не зазначено, що спірну квартиру придбано за особисті кошти ОСОБА_5, тому вважати, що вона є його особистою власністю не можна.

Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с.15). Після його смерті відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_5 заповіту не складав. Спадкоємцями першої черги за законом є: переживша дружина - позивач ОСОБА_4 та його діти від першого шлюбу - відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Названі особи в установленому законом порядку - у шестимісячний строк звернулися до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, що підтверджується інформацією нотконтори №729/0116 від 27.01.2014року.

За змістом ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України) .

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частино 5 ст.1224 ЦК України визначено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 дійсно знаходився у безпорадному стані, у зв'язку з чим потребував надання йому допомоги і з цього приводу звертався до своїх повнолітніх дітей, а ті в свою чергу ухилялися ( відмовилися) від надання йому такої допомоги, матеріали справи не містять.

Також відсутні дані про наявність у померлого ОСОБА_5 тяжкої хвороби. Так, із виписного епікризу історії хвороби вбачається, що він знаходився на лікуванні в ортопедо - травматологічному відділенні Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні у період з 07.09.2011року по 26.09.2011року внаслідок загострення остеохондрозу поперекового відділу хребця. 14.09.2011року в цій медичній установі йому зроблено операція на хребці. Після операційний період проходив без особливостей. У зв'язку з тим, що хворий ОСОБА_5 не міг самостійно доглядати за собою (внаслідок больового синдрому та неврологічних порушень), догляд за ним у цей період здійснювала ОСОБА_4 (а.с. 6-7).

Інвалідом, у зв'язку з вищеназваним захворюванням, ОСОБА_5 також не визнавався.

Як стверджували відповідачі та їх представник у судовому засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_5 на момент смерті досяг 64-літнього віку, що не є похилим віком, та помер від серцевого нападу, коли йшов додому після відвідування магазину з метою придбання продуктів.

З огляду на встановлене, відсутні підстави для усунення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5

Спадкова маса складається із 1/2 частини спірної квартири, яку повинні успадкувати три спадкоємця першої черги за законом в рівних частках, а саме кожний по 1/6 частині (1/2ч. : 3 = 1/6ч.), зокрема переживша дружина ОСОБА_4 та двоє дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_4 позовних вимог про визнання за нею права власності на частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 до суду не заявлялося, а тому оформити та отримати відповідне свідоцтво вона не позбавлена можливості в нотаріальній конторі.

Згідно п.п.3),4)ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2013 року скасувати і ухвалити нове рішенням, яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності - за кожним з них на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -