Рішення № 37314170, 14.01.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/8265/13ц

Провадження №2/333/244/14

рішення

Іменем України

14 січня 2014 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

за участю представника позивача Пшеничної К.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №333/8265/13ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22767,32 гривень, а також судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 22767,32 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що 19.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н, згідно вимог якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 7000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення та додатково суду пояснила, що не могла сплачувати кредит, оскільки не мала грошей.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч.4 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

19.05.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач (банк), та ОСОБА_2 (клієнт) було укладено кредитний договір №б/н, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 7000 гривень на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування, а клієнт зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 30 відсотків на рік в порядку, на умовах та в строки, визначені договором (а.с.5-9). Вказаний договір складається з заяви позичальника (а.с.5) та умов і правил надання банківських послуг (а.с.6-9).

Згідно п.3.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнтові карти, їх вид та строк дії визначений у заяві та в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена в розділі заяви «Відмітки банку».

На підставі п.3.4 Умов і правил надання банківських послуг клієнт або його довірена особа використовують платіжні карти в розмірі платіжного ліміту відповідного картрахунку як засіб для безготівкових розрахунків за товари та (послуги), для перерахування коштів з картрахунків на рахунки інших осіб, а також як засіб для отримання готівки в касах банку, фінансових установах, через банкомати і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін та діючим законодавством України.

Пунктом 3.5 Умов і правил надання банківських послуг порядок здійснення платіжних операцій с використанням платіжних карт, а також порядок отримання кредиту, регулюється діючим законодавством України, нормами Міжнародних платіжних систем, цим договором, умов і правил надання банківських послуг та тарифами банку.

Відповідно до п.6.5 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, за перевитрачання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

На підставі п.6.6 Умов і правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у випадках невиконання зобов'язань по договору, на вимогу банку виконувати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), сплаті винагороди банку.

Згідно п.8.6 Умов і правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний заплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Однак ОСОБА_2 вимоги кредитного договору №б/н від 19.05.2008 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 30.09.2013 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 22767,32 гривень, а саме: 5975,47 гривень - заборгованість за кредитом, 12538,25 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 2693,25 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1060,35 гривень - штраф (процентна складова) (а.с.3-4).

Позивач звертався до ОСОБА_2 з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак остання заходів до погашення заборгованості у повному обсязі не вжила.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору №б/н від 19.05.2008 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору №б/н від 19.05.2008 року, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків, комісії по ньому. Тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках, комісії, нарахованого штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

У зв'язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, враховуючи обставини справи, а також те, що відповідач визнав позов повністю, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами та не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.610, 611, 612, 617, 625, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 174, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 19.05.2008 року в сумі 22767,32 гривень, а також судових витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 5975 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 47 копійок - заборгованості за кредитом, 12538 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 25 копійок - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, 2693 (дві тисячі шістсот дев'яносто три) гривні 25 копійок - заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 500 (п'ятсот) гривень - штрафу (фіксована частина), 1060 (одна тисяча шістдесят) гривень 35 копійок - штрафу (процентна складова), а разом 22767 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 32 копійки заборгованості по кредитному договору №б/н від 19.05.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (на розрахунковий рахунок №64993919400001 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок витрат по сплаті позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков