Рішення № 37298449, 18.02.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/1582/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Вирста М.М. Провадження № 22-ц/789/247/14 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Храпак Н. М., Дикун С. І.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю сторін - прокурора - Ємець Д.В.; представника апелянта - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Козівського районного суду від 24 грудня 2013 року по справі за позовом прокурора Козівського району в інтересах Міністерства охорони здоров"я України в особі Козівської центральної районної комунальної лікарні до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року прокурор Козівського району в інтересах Міністерства охорони здоров"я України в особі Козівської ЦРКЛ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 07.07.2013 року о 04 год. 10 хв. в Козівський РВ УМВС України в Тернопільській області поступило повідомлення чергового лікаря Козівської ЦРКЛ Яциківа Н.П. про те, що в травматологічне відділення за медичною допомогою із діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана волосистої частини голови справа, звернувся ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1.

07.07.2013 року слідчим СВ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області Филимою Б.П. вказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013210110000132, із попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України.

26.09.2013 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, по кримінальному провадженні №12013210110000132 від 07.07.2013 року.

10.10.2013 року за клопотанням потерпілого ОСОБА_5 кримінальне провадження №12013210110000132 від 07.07.2013 року закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у формі приватного обвинувачення.

Згідно довідки Козівської центральної районної комунальної лікарні №855 від 26.09.2013 року, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Козівської ЦРКЛ 17 ліжко-днів з 07.07.2013 року по 24.07.2013 року, на його лікування затрачено 4 189,48 грн.

Оскільки ОСОБА_3, витрати затрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину в добровільному порядку не відшкодував, просить стягнути з ОСОБА_3 в користь Козівської ЦРКЛ кошти витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілого від злочину у сумі 4 189,48 грн.

Рішенням Козівського районного суду від 24 грудня 2013 року позов прокурора Козівського району в інтересах Міністерства охорони здоров'я України в особі Козівської центральної районної комунальної лікарні до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2, кошти витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4189 (чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп. в користь Козівської центральної районної комунальної лікарні, р/р 35422006001689, УДКСУ у Козівському районі, код ЄДРПОУ 02000792, МФО №838012.

Стягнуто з ОСОБА_3, в дохід держави 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. судового збору на номер доходного рахунку: 31214206700282, код ЄДРПО суду: 02886605, банк одержувача: ГУДКУ у Тернопільській області, код одержувача за ЄДРПО: 37822731, код банку МФО: 838012, код класифікації доходів бюджету: 22030001.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та закрити провадження у даній справі з мотивів безпідставності звернення до суду позивача з цивільним позовом, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права, дана невірна оцінка зібраним доказам.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст. 309 ч.1 п.3 ЦПК України - підставами для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновку суду обставинам справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлено причинний зв'язок між нанесенням ОСОБА_3 побоїв ОСОБА_5 та перебуванням останнього на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Козівської ЦРКЛ з 07 по 24 липня 2013 року, на лікування якого витрачено 4189,48 грн.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи. Однак, судом допущена помилка при визначені суми коштів, затрачених державою на лікування ОСОБА_5, тому рішення в цій частині підлягає зміні.

Судом встановлено, що згідно витягу з кримінального провадження № 12013210110000132 від 07.07.2013 року, 07 липня 2013 року близько 04 год. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи в «Будинку рибака» біля озера смт. Козова наніс удар дерев'яною палкою у вигляді «біти» в область голови ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, чим спричинив останньому тілесні ушкодження. Діям ОСОБА_3 надана правова кваліфікація по ч.1 ст.122 КК України.

За клопотанням потерпілого ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у формі приватного обвинувачення (постанова від 10.02.2014 року).

Згідно довідки Козівської ЦРКЛ №855 від 26.09.2013 року, ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Козівської ЦРКЛ 17 ліжко-днів з 07 по 24 липня 2013 року, на його лікування затрачено 4 189,48 грн.

Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, під час досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яку підозрюваний не оскаржив, отже вину у скоєному визнав, таким чином існують всі підстави вважати про доведеність вини відповідача.

Згідно до п. п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07 липня 1995 року - відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування. У кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку). В усіх інших випадках, таке відшкодування провадиться в порядку цивільного судочинства.

Як доведено в судовому засіданні апеляційного суду і не заперечується представником апелянта, що 07.07.2013 року близько 04 години на території кафе-бару "Торговий павільйон" в смт Козова ОСОБА_3 дійсно наніс удар ОСОБА_5 дерев"яним предметом, циліндричної форми ззаду по голові, спричинивши тілесні ушкодження середньої степені, в результаті чого останній перебував на лікуванні в Козівській ЦРЛ з 07 по 24.07. 2013 р. В зв!язку з чим існує причинний зв"язок між діями ОСОБА_3 та перебування ОСОБА_5 на лікуванні. Дані факти підтверджуються висновком експерта № 082 від 16.09.2013 року; випискою з історії хвороби № 2818; довідкою № 67 від 17.02.2014 р., виданою Козівською ЦРКЛ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 26.09.2013 р., де він визнавав нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_5

Враховуючи той факт, що ОСОБА_5 уже з 23 липня по 02 серпня 2013 року продовжував лікування у Тернопільській університетській лікарні з приводу нанесення побоїв, тому колегія вважає, що суму стягнення із ОСОБА_3 в користь Козівської ЦРКЛ слід зменшити із 4189,48 грн. до 3450,16 грн. коштів, витрачених на лікування ОСОБА_5 за період з 07 липня по 22 липня 2013 року, виходячи з розрахунку вартості одного ліжко-дня в розмірі 246,44 грн.

Посилання апелянта на те, що позов є безпідставний, оскільки вина ОСОБА_3 в кримінальному правопорушенні не доведена, а постанову прокурора про закриття кримінального провадження з нереабіліютуючих підстав оскаржена є необгрунтованими, оскільки спростовуються іншими вище згаданими матеріалами справи. Крім того, факт нанесення побоїв ОСОБА_3 ОСОБА_5 не заперечується його представником ОСОБА_2, а фактично оспорюється кваліфікація вчиненого правопорушення.

Інші мотиви апеляційної скарги спростовуються зібраними доказами.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Козівського районного суду від 24 грудня 2013 року змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_3, прож. АДРЕСА_2, в користь Козівської центральної районної комунальної лікарні (р/р 35422006001689, УДКСУ у Козівському р-ні, код ЄДРПОУ 02000792, МФО № 838012 із 4189,48 грн. до 3450,16 грн. коштів, витрачених на лікування.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк