Ухвала суду № 37296023, 10.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2014 року м. Київ К/800/23254/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2013

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013

у справі № 2а-13489/12/0170/4

за позовом Малого підприємства "Виробничо-технічний центр"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2013, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013, задоволено адміністративний позов: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.10.2012 № 0006672204 та № 0006682204.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" та ПП "Пан Буд" за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, складено акт від 05.10.2012 №6923/22-8/19448743, в якому зафіксовані порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.6, пункту 138.8, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 230660,00 грн.,

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпунктів 7.4.1,7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 180902,00 грн.

На підставі акта перевірки, 19.10.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006672204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 204461,00грн., у тому числі: 160546,00 грн. за основним платежем та 43915,00грн. за штрафними санкціями;

- №0006682204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 271117,00 грн., у тому числі: 230660,00 грн. за основним платежем та 40457,00 грн. за штрафними санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 позивачем задекларовано скореговані валові витрати та витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування всього у сумі 948285,00 грн., пов'язані із отриманням послуг по правовідносинам з ПП "Севелітстрой" та ПП "Пан Буд".

Так, у період 3-й квартал 2009 року - 2-й квартал 2011 року позивач (замовник) мав правовідносини з ПП "Севелітстрой" (підрядник), з яким було укладено договір підряду №14 від 20.03.2009 про виконання налагоджувальних та електровимірювальних робіт.

Також, у період 2-й квартал 2011 року - 1-й квартал 2012 року позивач (замовник) мав правовідносини з ПП «Пан Буд» (підрядник), з яким було укладено договір підряду №84 від 23.05.2011 про виконання налагоджувальних та електровимірювальних робіт

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I кварталі 2011 року) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій позивачем з ПП "Севелітстрой" та ПП "Пан Буд" підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності, зокрема це: акти приймання виконаних робіт, податкові накладні. Оплата за роботи підтверджується платіжними документами на перерахування коштів в підтвердження взаємовідносин з зазначеними вище контрагентами - виписками банку.

Використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, одержаних від ПП «Севелітстрой» та ПП «Пан Буд» робіт, підтверджується подальшим використанням наслідків робіт при наданні позивачем послуг своїм замовникам, а саме договорами та актами виконаних робіт з: ТОВ «Агрофірма «Золота Балка»; Добрівська сільська рада; ВАТ «Монтажне управління №14; ТОВ «Арсенал»; ДП «Видавництво і друк «Таврида»; Монтажне управління №14; Господарський суд АРК; МП «Центр»; ТОВ «Спектор Клімат»; ВАТ «Кримзалізобетон»; Філія Кримського управління ВТ концерна «Воєнторгсервіс»; ВАТ «Кримхліб»; Філія ЗАТ «ПУМБ»; КРП «Профдезінфекція Сімферопольського району»; Кримський державний автоучкобинат; Філія ВАТ «Морський транспортний банк»; ДП «Центральна міжлікарняна аптека №1»; КРП ПВІ «Кримпроектреконструкція»; ТОВ «Москва» та із іншими замовниками, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а відтак - протиправність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 19.10.2012 № 0006672204 та № 0006682204.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль