Постанова № 37292378, 20.02.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року

м. Полтава

Справа № 816/476/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Клочка К.І.,

при секретарі – Іванюк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2014 року управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області (далі – позивач, УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (далі – відповідач, ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання") про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 у розмірі 10931,24 грн та за списком №2 у розмірі 21055,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що в порушення частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не відшкодовано УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за вищевказаний період, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у прохальній частині позову просив розглядати справу за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (ідентифікаційний код 00238233) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області.

Згідно п. “а” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці – за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діяв Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97 № 400/97-ВР.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” набрав чинності 01 січня 2004 року, отже, відповідач, починаючи з 2004 року, повинен був вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, у 2004 році - 20%, у 2005 році - 30%, у 2006 році - 40%, у 2007 році - 50%, у 2008 році - 60 %, у 2009 році - 70%, у 2010 році - 80%, у 2011 році - 90%, у 2012 році - 100%.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1 за ставкою 100% розміру виплаченої пенсії.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1, 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по спискам №2 за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.2 Інструкції встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачу надсилались розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених застрахованим особам відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року.

Згідно наданих суду копій повідомлень та копій розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, вбачається, що невідшкодована Пенсійному фонду сума виплачених пенсій за списком №1 за листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року складає 10931,24 грн та за списком №2 за листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року складає 21055,57 грн, що підтверджується відомостями карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідачем не проведено оплату витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 в сумі 10931,24 грн та за списком №2 в сумі 21055,57 грн.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги УПФУ в Козельщинському районі Полтавської області до ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 за листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року складає 10931,24 грн та за списком №2 за листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року складає 21055,57 грн обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (ідентифікаційний код 00238233, вул. Заводська, 1, смт Нова Галещина, Козельщинський район, Полтавська область, 36140) на користь управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 22534601, вул. Леніна, 47, смт Козельщина, Полтавська область) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року у розмірі 10931,24 грн (десять тисяч дев’ятсот тридцять одна гривня двадцять чотири копійки) та за списком №2 за листопад-грудень 2013 року, січень 2014 року у розмірі 21055,57 грн (двадцять одна тисяча п’ятдесят п’ять гривень п’ятдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року.

Суддя К.І. Клочко