Ухвала суду № 37289488, 20.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6085/13-а

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

представника апелянта - Степанової А.В.;

представника третьої особи на - Прилипко О.В.;

представника позивача - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання виключити із бази даних інформацію,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Малиновський районний відділ Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4, позивач), звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі - ГУМВСУ в Одеській області, відповідач), в якому просила зобов'язати виключити із бази даних Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВСУ в Одеській області інформацію про те, що вона притягується до кримінальної відповідальності Малиновським районним судом м. Одеси по кримінальній справі №1-507/96 за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України.

Позов обґрунтовувався тим, що дії відповідача по зберіганню до теперішнього часу оскаржуваної інформації грубо порушують її права, передбачені ст. 33 Конституції України, а, також, право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд зобов'язав ГУМВСУ в Одеській області виключити із бази даних Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Одеській області інформацію про те, що ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4) притягується до кримінальної відповідальності Малиновським районним судом м. Одеси по кримінальній справі №1-507/96 за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не володіє належною інформацією про застосування до позивача запобіжних заходів, за умови яких, йому заборонено виїжджати за кордон, а порушення кримінальної справи не є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

В апеляційній скарзі ГУМВСУ в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Представник Малиновського РВ Одеського міського управління Головного УМВСУ в Одеській області підтримав правову позицію апелянта щодо скасування рішення суду.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, з фактичних обставин справи вбачається, що у червні 2013 року, позивач з метою отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

За результатами розгляду вищезазначеного звернення, позивачу було повідомлено про неможливість видачі паспорту, оскільки згідно з даними Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВСУ в Одеській області в 1996 році ОСОБА_4 притягувалася до кримінальної відповідальності Малиновським районним відділом Одеського міського управління Головного управління МВС України в Одеській області та кримінальна справа була направлена для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси.

При цьому, позивачу, органом слідства був обраний запобіжний захід - підписка про невиїзд.

На запит Одеського апеляційного адміністративного суду отримана наступна інформація щодо результатів розслідування та розгляду кримінальної справи, стосовно позивача.

Так, ГУМВС України в Одеській області, в особі слідчого управління, повідомило, що 17 вересня 1995 року слідчим відділом СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області порушено кримінальну справу №039501535 відносно позивача за фактом вчинення відкритого заволодіння майном ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ст.141 КК України (в редакції 1960 року).

27 жовтня 1995 року, в порядку ст.225 КПК України (в редакції 1960 року), у зв'язку із закінченням розслідування даної кримінальної справи, вона була направлена до прокуратури Малиновського району м. Одеси для затвердження обвинувального висновку та визначення підсудності.

Згідно супровідного листа від 27 жовтня 1995 року за вих. №31/21 -1832, в той же день, справа була отримана Малиновським районним судом м. Одеси.

Листом Малиновського районного суду м. Одеси повідомлено, що згідно обліково - статистичним даним архіву за 1996 рік дійсно зареєстрована кримінальна справа №1-507/96 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.141 ч.2 КК України, яка передана для розгляду судді Железнову.

За описом передачі кримінальних справ до архіву суду, вищезазначена кримінальна справа не передавалася.

ГУМВС України в Одеській області, в особі слідчого управління, перевіркою реєстру кримінальних справ встановило, що дана кримінальна справа на додаткове розслідування не поверталася, а також в архіві Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області - відсутня.

Позивач вважає, що інформація про притягнення її до кримінальної відповідальності не відповідає дійсності та безпідставно рахується за відповідними обліками МВС України та ГУМВС України в Одеській області, оскільки з моменту розгляду кримінальної справи минуло більше 17 років.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що по суті заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції прийняв правильне рішення, але при вирішенні спору, судом помилково застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про порядок виїзду з України i в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ від 21 січня 1994 року (далі - Закон № 3857-ХІІ) та Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення i видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон i проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» № 231 від 31 березня 1995 року зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Правила № 231), так як спір у даному випадку у позивача виник із ГУМВСУ в Одеській області в особі Управляння інформаційно - аналітичного забезпечення, а не Державною міграційною службою, яка у своїй діяльності керується вищезазначеними нормативними актами.

Так, правовою основою ведення оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є Конституція України, Закони України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію», міжнародні договори у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку, та «Інструкція про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України», яка затверджена спільним наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23 серпня 2002 року №823/188 (надалі - Інструкція №823/188).

Департамент інформаційних технологій при МВС України разом із зацікавленими службами та управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС, УМВС і УМВСТ (далі - УОІ-ВОІ) удосконалюють структуру та зміст обліків, відпрацьовують методику і тактику їх застосування з метою запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування.

На момент притягнення позивача до кримінальної відповідальності діяв Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 02 березня 1995 року №138 «Про порядок ведення персонального оперативно - довідкового та дактилоскопічного обліків в органах внутрішніх справ України».

Згідно з цим Наказом, реєстрація злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ, що розслідуються слідчими і дізнавачами МВС, їх облік, обробка, ведення статистичної звітності здійснювалася органами внутрішніх справ.

Єдина система обліку злочинів та осіб, які їх вчинили, визначала оформлення статистичних карток, зокрема на особу, яка вчинила злочин, про рух кримінальної справи, на злочин, за вчинення якого особі пред'явлено обвинувачення також складалася довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом.

Тобто, на момент скоєння позивачем злочину вівся оперативно - довідковий та дактилоскопічний облік.

На теперішній час, діяльність управляння інформаційно - аналітичного забезпечення регулюється «Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України», яка затверджена спільним наказом МВС України та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23 серпня 2002 №823/188 (надалі - Інструкція №823/188).

Згідно даної інструкції Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області формує і контролює повноту обліків, вносить в алфавітні картки форми №1 та дактилоскопічні карти коригувальну інформацію відповідно до інформаційних матеріалів, що надходять, та заповнює алфавітну картку форми №1 в одному примірнику при одержанні копії вироку суду.

Відповідно до п.2.1 - Інструкції №823/18 об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку.

Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем.

Судами, після винесення судового рішення, направляються до УОЗ-ВОІ (п.4.7. Інструкції №823/188), копії ухвал (постанов) про зміну вироку і зняття судимостей, а також направляються у триденний термін після вступу вироку в законну силу до правоохоронних органів за місцем реєстрації справи - довідка форми №6 про результати розгляду кримінальних справ у суді.

Відповідно до п.14 «Інструкції про єдиний облік злочинів» яка затверджена 26 березня 2002 року Наказами Генерального прокурора України, МВС України, СБУ, ДПА України, та зареєстрована Мінюстом України 26 березня 2002 року за №18/5 облік осіб, які вчинили злочини, ведеться шляхом заповнення особою, яка проводить розслідування справи, статистичної картки форми №2.

Обліку підлягають усі особи, які вчинили злочини, якщо у справах прийняті такі рішення. У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1,2,5,6,7,9,10 і 11 статті 6, статей 7-3, 100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.

Рух кримінальної справи в процесі розслідування обліковується на підставі статистичної картки про рух кримінальної справи форми №3, що заповнюється прокурором, слідчим або працівником органу дізнання негайно, після прийняття у справі (матеріалах) рішення (п.15 Інструкції про єдиний облік злочинів).

Картки по кримінальних справах подаються до відповідних органів внутрішніх справ для внесення необхідних відомостей до журналу обліку злочинів, кримінальних справ та осіб, які вчинили злочини, та подальшої передачі до обліково-реєстраційних підрозділів органів внутрішніх справ. Довідки з усіх розглянутих справ надсилаються судами до органів внутрішніх справ та податкової міліції, слідчих підрозділів органів Служби безпеки України за місцем проведення г слідства не пізніше 5-ти робочих днів з дня набрання рішення суду (вироком, постановою, ухвалою) законної сили чи повернення справи після розгляду судом апеляційної інстанції (касаційної інстанції).

Із вищевикладеного слідує висновок про те, що відомості про притягнення позивача до кримінальної відповідальності правильно були внесені до статистичної картки №2.

Разом з тим, у розділі 11 Інструкції №823/188 містяться підстави для вилучення з оперативно - довідкових картотек облікових документів, що підлягають вилученню у зв'язку із закінченням строку їх зберігання відповідно до п. 10 Інструкції.

Розділ 10 Інструкції №823/188 встановлює термін зберігання облікових документів на засуджених осіб та іншої категорії осіб, зокрема амністованих, стосовно яких припинено провадження у справі та інше.

Питання щодо зберігання облікових документів на осіб притягнутих до кримінальної відповідальності, але стосовно яких справи не були розглянути по суті більш ніж 17 років, даним нормативним документом не визначено.

Тому, у такому випадку, колегія суддів вважає, що необхідно застосовувати загальні положення Кримінального кодексу (надалі - КК України), якій діє на теперішній час, а саме КК України від 05 квітня 2001 року із змінами та доповненнями

В ст.49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Як було зазначено вище позивача обвинувачували за ст.141 ч.2 Кримінального Кодексу у редакції 1960 року (надалі - КК України), а саме у скоєнні грабежу, що завдав значної шкоди потерпілому.

Даний вид злочину, Кримінальним кодексом, у редакції 1960 року, та й у новій редакції, відноситься до тяжких злочинів, тому позивач ще 17 вересня 2005 року повинна була бути звільнена від кримінальної відповідальності.

За аналогією кримінального закону можливо стверджувати про те, що у відповідача були підстави для вилучення з оперативно - довідкових картотек облікових документів, відомості щодо притягнення позивача до кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку їх зберігання.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволенні позову, а помилковість мотивів задоволення позову не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення, суд апеляційної інстанції, керуючись ст.ст.195,196, 198, 200, ч.2 ст. 205, 206, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про зобов'язання виключити із бази даних інформацію - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 24.02.2014 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова