Ухвала суду № 37289856, 12.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р.

м.Одеса

Справа № 2а-6637/12/1470

Категорія: 10.3

Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг-Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 2 152,50, –

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з вищевказаним адміністративним позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідач за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2006 – 2008 роки відповідно до рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року по справі № 2а-1233/10/1470 має заборгованість у розмірі 2 152,50 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що рішення першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному з’ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим просило його скасувати та прийняти нову постанову, в якій позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд апеляційної інстанції.

26.12.2011 року Миколаївським окружним адміністративним судом була прийнята постанова по справі № 2а-1233/10/1470, якою було стягнуто з ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 16627,24 гривень та пеню у розмірі 3 124,07 гривень, а всього 19 751,31 гривень за 2006 – 2008 роки.

На виконання вказаної постанови по справі № 2а-1233/10/1470 Миколаївським окружним адміністративним судом 07.07.2012 року був виданий виконавчий лист № 2а-1233/10/1470 на підставі якого Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції 01.08.2012 року було відкрито виконавче провадження № 33668737.

За змістом частини 4 статті 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону.

На підставі частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У відповідності до пп. 3.4. - 3.6 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223 (далі - Порядок № 223), нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) по день фактичної сплати суми боргу (частини боргу) включно за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на частку боргу.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно виписок ГУДКСУ у Миколаївській області, 12.10.2012 року відповідач повністю сплатив відділенню Фонду адміністративно-господарські санкції за 2006-2008 роки в сумі 16 627,24 грн., а саме: за 2006 рік в сумі 4 358,82, за 2007 рік – 5 547,37 грн., за 2008 рік – 6 721,05 грн. Пеню за 2006-2008 роки в загальній сумі 3 124,07 грн. відповідачем було повністю сплачено 12.10.2012 року.

Згідно п. 3.7 Порядку № 223 у позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів позивач розраховує суму пені на дату її подання.

Такою датою є дата подання позову до Миколаївського окружного адміністративного суду 24.10.2010 року у справі № 2а-1233/10/1470.

Оскільки постановою Миколаївського окружного адміністративного суду стягнуто 16 627,24 грн. адміністративно-господарських санкцій та 3 124,07 грн. пені, то після набрання законної сили цим судовим рішенням, почалась стадія виконавчого провадження. Відповідно до якої, сума адміністративно-господарських санкцій та пені стягується в добровільному або примусовому порядку державним виконавцем згідно до Закону України «Про виконавче провадження».

В контексті ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та гл. 26 ГКУ вбачається, що адміністративно-господарські санкції та пеня нарахована на адміністративно-господарські санкції розглядаються пов'язано якщо питання про їх стягнення було вирішено, продовження нарахування пені та її стягнення є таким, що суперечить принципам справедливості, принципам відносин органів державної влади і підприємств.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі № 2а-6637/12/1470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян