Вирок № 37284762, 24.02.2014, Чуднівський районний суд Житомирської області

Чуднівський районний суд Житомирської області

Справа № 294/116/14-к

Номер провадження 1-кп/294/328/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 рокум.Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кондратюка А.М.,

при секретарі Марчук В.В.,

з участю прокурора Кідрука М.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013060320000462 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Вільшанка Чуднівського району Житомирської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, пенсіонерки, вдови, проживає в АДРЕСА_1, не судимої

за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -

встановив:

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, знаходячись на посаді голови Вільшанської сільської виборчої комісії, достовірно знаючи, що відповідно до пункту другого постанови Кабінету Міністрів України № 966 від 28 липня 2004 року «Про умови оплати праці членів виборчої комісії», членам виборчої комісії у межах загальної економії фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків відповідної виборчої комісії на підготовку та проведення виборів, може бути виплачена одноразова грошова винагорода, з метою заволодіння коштами державного бюджету України, всупереч вимог пункту двадцятого постанови Центральної виборчої комісії від 08.10.2010 № 397, згідно якого одноразова грошова винагорода членам виборчої комісії нараховується лише один раз після встановлення підсумків голосування тільки за рішенням засідання членів виборчої комісії, бажаючи уникнути такого рішення не на її користь, зловживаючи службовим становищем, знаходячись в приміщенні Вільшанської сільської ради по вул. Короченська 1, в с. Вільшанка, Чуднівського району, умисно підробила офіційні документи, а саме: склала протокол № 8(а) та рішення №14 засідання Вільшанської сільської виборчої комісії від 30.10.2010, внісши до нього завідомо неправдиві відомості про одноголосно позитивне рішення щодо виплати Вільшанської сільській виборчій комісії одноразової грошової допомоги, проставивши власний підпис як голови комісії, підробивши підписи членів комісії.

В достовірно невстановлений день листопада 2010 року у денний час, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння коштами державного бюджету України, надала заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки до Чуднівського управління Державного казначейства України. На підставі даної заявки Чуднівським управлінням Державного казначейства були перераховані грошові кошти в сумі 6 995 грн. 62 коп. до філії приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у місті Чуднів для подальшої виплати членам Вільшанської сільської виборчої комісії.

В достовірно невстановлений день листопада 2010 року у денний час, на прохання ОСОБА_1, до Чуднівської філії приватного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що знаходиться в місті Чуднів для отримання грошових коштів звернулась ОСОБА_2, якій не було відомо про злочинні дії ОСОБА_1 та цільове використання коштів. ОСОБА_2, отримавши грошові кошти у сумі 6 995 грн. 62 коп. призначені для виплати заробітної плати членам Вільшанської виборчої комісії згідно написаної відомості на підставі підроблених протоколу та рішення, видала кошти члена Вільшанської сільської виборчої комісії. ОСОБА_1 маючи можливість розпорядитися вище вказаними коштами, одноособово розподілила частину даних коштів між членами Вільшанської сільської виборчої комісії, нарахувавши та виплативши гроші як одноразову грошову допомогу собі в сумі 990 грн., ОСОБА_3 в розмірі 965 грн., ОСОБА_4. в сумі 907 грн., ОСОБА_5 в розмірі 907 грн., які про злочинні дії ОСОБА_1 нічого не знали.

Таким чином ОСОБА_1 будучи службовою особою підробила протокол та рішення засідання Вільшанської сільської виборчої комісії та зловживаючи своїм службовим становищем заволоділа коштами державного бюджету України в сумі 3 769 грн.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування були кваліфіковані:

за ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем;

за ч. 1 ст.366 КК України як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

29.01.2014 року між прокурором прокуратури Чуднівського району Кідруком М.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, обвинувачена у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:

за ст. 191ч.2 КК України у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій строком на один рік шість місяців

за ст.366 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій строком на один рік;

відповідно до ч.1 ст.70 КК Україїни шляхом поглинання менш суварого покарання більш суварим призначити покарання у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій строком на один рік шість місяців із звільненням її згідно ст. 75 КК України від відбування даного покарання з випробуванням, встановленням однорічного іспитового строку з покладенням обов"язків, передбачених ст. 76 п.п.3,4 КК України, та отримана згода останньої на його призначення.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, та дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, але внаслідок скоєння яких потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 скоїла кримінальні правопорушення, кваліфікуючи її дії:

за ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем;

за ч. 1 ст.366 КК України як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за якими належить призначити їй узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

засудив:

Затвердити угоду від 29.01.2014 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Кідруком М.М. та обвинуваченою ОСОБА_1.

Визнати винуватою ОСОБА_1 за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначити їй покарання:

за ст. 191ч.2 КК України у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій строком на один рік шість місяців

за ст.366 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій строком на один рік;

Застосувати ст.70ч.1 КК України і шляхом поглинання менш суварого покарання більш суварим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді одного року позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов'язаною з організацією та проведенням виборів у складі виборчих комісій строком на один рік шість місяців.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши їй однорічний іспитовий строк.

Застосувати ст.76 ч.1 п.3,4 КК України та покласти на ОСОБА_1 обов"язки повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтися для реєстрації в орган криманально-виконавчого інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 не обирати за недоцільністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 391,2 грн. у порядку відшкодування понесених по справі судових витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи. (Отримувач: УДКС у м.Житомирі(м.Житомир), банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок:31117115700002. в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300)

Речові докази:

протокол №8(а) , рішення №14 від 30.10.2010 року та справа №28 особові рахунки(відомості нарахування заробітної плати та інших виплат членам комісії та залучених осіб, що працювали за угодами) Вільшанської сільської виборчої комісії , які зберігаються при матеріалах кримінального провадження- залишити при кримінальному провадженні;

грошові кошти в сумі 3769 гривень які поміщені на депозитний рахунок Чуднівського РВ УМВС України в Житомирській області звернути в доход держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Чуднівський районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя А. М. Кондратюк