Постанова № 37281472, 20.02.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа № 920/1312/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Прядко В.М. - за довіреністю від 01.08.2013р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх. №3565С/2)

на рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013 р.

у справі № 920/1312/13

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Роменський завод автоматичних телефонних станцій", м. Ромни, Сумська область,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ромни,

про визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.10.2013 р. (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено; визнано за ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" право власності на нежитлове приміщення загальною площею 3295,6 кв.м: літ. "А-2", кімнати з 1-1 по 1-20 площею 2782,3 кв.м, з 1-35 по 1-44 площею 369,6 кв.м, з 1-61 по 1-65 площею 143,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 передати ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" в триденний термін з моменту набуття судовим рішенням у даній справі законної сили нежиле приміщення загальною площею 3295,6 кв.м: літ. "А-2", кімнати з 1-1 по 1-20 площею 2782,3 кв.м, з 1-35 по 1-44 площею 369,6 кв.м, з 1-61 по 1-65 площею 143,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за актом приймання - передачі з оригіналами технічної, дозвільної, проектної документації та ключами. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" 9690,18 грн. судового збору. Рішення суду з посиланням на ст.ст. 319,321,328,386,392 Цивільного кодексу України мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт правомірного набуття позивачем у власність спірного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також відсутністю правових підстав для переходу права власності на спірне нерухоме майно від позивача до відповідача - ФОП ОСОБА_2 В частині відмови у застосуванні строку позовної давності рішення суду мотивоване тим, що позивач дізнався про порушення його права лише 02.07.2012р., після отримання листа-відповіді КП «Роменське МБТІ» на запит арбітражного керуючого Ховріна Ю.А. про відмову у наданні технічної документації.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі №920/1312/13, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ВАТ «Роменський завод АТС» у зв'язку зі спливом позовної давності.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що позивачу з 07.11.2008р. (прийнято рішення господарського суду Сумської області у справі №9/424-08 за позовом ВАТ «Роменський завод АТС» до ФОП ОСОБА_2, яким розірвано договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 3295,7кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1) було відомо про порушення його прав та законних інтересів та з зазначеної дати розпочався перебіг строку позовної давності, а отже на момент звернення позивача з позовом він сплив. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права безпідставно не залучено до участі у справі виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області, на підставі рішення якого ОСОБА_2 видавалось свідоцтво про право власності на нерухоме майно на 47/125 частини нежитлової будівлі, загальною площею 3295,7кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та КП «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації», яким проводилась державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем. Крім того, зазначає, що на момент розгляду справи у господарському суді та на даний час свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, видане ОСОБА_2 17.06.2008р. Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області на підставі рішення від 12.06.2008р. №151, є чинним, та державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно не скасовано.

Відкрите акціонерне товариство "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" відзивом від 16.12.2013р. заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі №920/1312/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2008р. у справі 39/424-08 розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р., який укладений між позивачем та відповідачем, за умовами якого відповідач придбав спірне нерухоме майно (нежитлове приміщення), за таких обставин позивач вважає, що безпідставно зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2, а, відповідно, і безпідставно та без його волі воно вибуло з володіння власника ВАТ «Роменський завод АТС». Також зазначає, що ухвалою господарського суду Сумської області від 01.11.2010р. у справі №354-15/10 про банкрутство ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» призначено керуючим санацією арбітражного керуючого боржника Ховріна Ю.А., який дізнався про порушення прав позивача лише після отримання відповіді від КП «Роменське МБТІ» на заяву керуючого санацією про надання технічної документації та свідоцтва про право власності на спірне нежиле приміщення, а отже, на думку позивача, строк позовної давності не сплив.

У додаткових поясненнях ВАТ "Роменський завод автоматичних телефонних станцій" зазначило, що 23.05.1995р. позивачу видано акт на право постійного користування землею серії СМ №00002, вказаний акт на даний час є дійсним та земля перебуває у позивача на праві постійного користування. Також зазначає, що відповідачем ФОП ОСОБА_2 07.05.2008р. сплачено гарантійний внесок для участі в аукціоні з продажу спірного нерухомого майна у розмірі 115631грн. Після підписання договору купівлі-продажу грошові кошти відповідачем не сплачувались.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2014р. для розгляду справи №920/1312/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Гетьмана Р.А.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2013р. у справі №920/1312/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.01.2002р. господарським судом Сумської області порушено провадження у справі №354-15/10 про банкрутство ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» на підставі ст. ст. 6,11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за заявою ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» (т.1, а.с.13).

Ухвалою місцевого господарського суду від 21.07.2005р. у справі №354-15/10 введено процедуру санації боржника ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій».

Ухвалою суду першої інстанції від 06.09.2007р. у справі №354-15/10 припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Шевича В.М.; призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Гайдукова С.П.; (т.1, а.с.14).

11.06.2008р. між ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією боржника (продавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, п.1.1 якого встановлено, що продавець передає у власність, а покупець набуває у власність 47/125 частини нежитлової будівлі (корпус №6 (цехи №2,5,13) літ. «А-2», а саме: кімнати з 1-1 по 1-20 загальною площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 загальною площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 загальною площею 143,8кв.м, загальна площа складає 3295,7кв.м. Вказана нежитлова будівля розміщена за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці Роменської міської ради.

Відчужувальна частина нерухомого майна належить продавцю на праві колективної власності та отримана ним згідно наказу органу Фонду державного майна №56-АТ від 30.11.1998р. та акту передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству від 10.11.1999р. (п.1.2 договору).

У п.2.3 цього договору зазначено, що згідно з протоколом публічних торгів (аукціону) від 12.05.2008р. продаж нерухомості вчиняється за 1271931грн., з урахуванням ПДВ, які покупець зобов'язаний внести на розрахунковий рахунок продавця №26005303640021 в Промінвестбанкку протягом 30 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.3.1.1 даного договору продавець зобов'язується передати вказану частку нерухомості покупцю за актом приймання-передачі протягом семи днів з моменту повного розрахунку по даному договору.

Пунктом 4.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлено, що право власності переходить до покупця лише за умови сплати в повному обсязі ціни частки нерухомості, що встановлена цим договором. Підставою права власності в покупця є державна реєстрація цього договору (т.1,а.с.18).

Виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області прийнято рішення від 12.06.2008р. №151, у якому зазначено: у зв'язку з відокремленням виду діяльності присвоїти окремі адреси приміщенням: частині приміщення будівлі загальною площею 3295,7кв.м власника ОСОБА_2 - окрему адресу: АДРЕСА_1. Роменському МБТІ замінити правоустановчі документи на дані приміщення на свідоцтва про право власності за новими адресами. Зобов'язати Роменське МБТІ видати свідоцтво на право власності на кожен відокремлений номер (т.1,а.с.19).

17.06.2008р. Виконавчим комітетом Роменської міської ради на підставі рішення від 12.06.2008р. №151 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, у якому визначено ОСОБА_2 власником нежитлового приміщення загальною площею 3295,7кв.м: кімнати в будівлі літ. «А-1»: з 1-1 по 1-20 загальною площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 загальною площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 загальною площею 143,8кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (т.1,а.с.20).

18.06.2008р. Державним комунальним підприємством «Роменське бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії САВ 893722 від 17.06.2008р. (т.1, а.с.21)

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2008р. у справі №9/424-08 задоволено позов ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу від 11.06.2008р.; розірвано договір купівлі-продажу, укладений 11.06.2008р. між ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» та ФОП ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (т.1,а.с.22,23).

01.11.2010р. керуючим санацією боржника ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» призначено арбітражного керуючого Ховріна Ю.А., про що свідчить ухвала місцевого господарського суду у справі № 354-15/10 (т.1,а.с.15).

15.06.2012р. керуючий санацією ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» звернувся до Роменського МБТІ з листом, у якому просив надати технічну документацію та свідоцтво про право власності на частину корпусу №6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кімнати в будівлі літ «А-2» з 1-1 по 1-20, з 1-35 по 1-44, з 1-61 по 1-65, загальною площею 3295,7кв.м, яка належить ВАТ «Роменський завод АТС» (т.1,а.с.24).

КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 02.07.2012р. повідомило керуючого санацією ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» про те, що згідно архівної інвентарної справи кімнати в будівлі літ. «А-2», з 1-1 по 1-20, з 1-35 по 1-44, з 1-61 по 1-65 загальною площею 3295,7кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1, зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Роменською міською радою 17.06.2008р., а тому надати технічну документацію на вказані приміщення КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації» не може (т.1,а.с.25).

З постанови Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. у справі №5021/1463/12 вбачається, що в жовтні 2012року Роменський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі РВ ФДМ України в Сумській області та ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ФОП ОСОБА_2, Виконавчого комітету Роменської міської ради, КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації» про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане Виконавчим комітетом Роменської міської ради 17.06.2008р. ОСОБА_2 на 47/125 частин нежитлової будівлі (корпус 6 (цехи №2,5,13) літ. «А-2»,а саме: кімнати з 1-1 по 1-20, з 1-35 по 1-44, з 1-61 по 1-65 загальною площею 3295,7кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 на вищевказані 47/125 частини нежитлової будівлі та зобов'язання КП «Роменське МБТІ» провести реєстрацію права власності на вказані 47/125 частин нежитлової будівлі за ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій». Вказаною постановою скасовано рішення місцевого господарського суду від 15.11.2012р. та прийнято нове рішення; у задоволенні позову відмовлено (т.1,а.с.38-42).

Постановою господарського суду Сумської області від 06.06.2013р. у даній справі припинено процедуру санації боржника ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій»; визнано ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ховріна Ю.А. та зобов'язано його виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (т.1,а.с.16,17).

31.07.2013р. ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» в особі ліквідатора Ховріна Ю.А. звернулось з позовом до ПОФ ОСОБА_2 про визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення загальною площею 3295,7кв.м: літ. «А-2» кімнати з 1-1 по 1-20 площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 площею 143,8кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання ФОП ОСОБА_2 передати ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» вказане нежитлове приміщення за актом приймання-передачі з оригіналами технічної, дозвільної, проектної документації (т.1, а.с.2-5).

Відзивом від 19.08.2013р. відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском позовної давності та припинити провадження у справі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачу з дня прийняття господарським судом Сумської області рішення від 07.11.2008р. у справі №9/424-08 було достовірно відомо про порушення свого права, однак, позивач звернувся за захистом свого порушеного права лише через чотири роки, тобто з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови в позові на підставі ст.267ЦК України. (т.1,а.с.32-37).

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. №920/1312/13 позов задоволено з підстав, викладених вище (т.1, а.с.99-103).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 3295,7кв.м: літ. «А-2» кімнати з 1-1 по 1-20 площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 площею 143,8кв.м, та зобов'язання відповідача передати вказане нерухоме майно позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У статті 319 Цивільного кодексу України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частин 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2008р. між ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» в особі арбітражного керуючого, керуючого санацією боржника (продавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, п.1.1 якого встановлено, що продавець передає у власність, а покупець набуває у власність 47/125 частини нежитлової будівлі (корпус №6 (цехи №2,5,13) літ. «А-2», а саме: кімнати з 1-1 по 1-20 загальною площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 загальною площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 загальною площею 143,8кв.м. Загальна відчужувальна площа складає 3295,7кв.м. Вказана нежитлова будівля розміщена за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці Роменської міської ради. Дане майно належить продавцю на праві колективної власності (п.1.2 договору).

У п.2.3 цього договору зазначено, що згідно з протоколом публічних торгів (аукціону) від 12.05.2008р. продаж нерухомості вчиняється за 1271931грн., з урахуванням ПДВ, які покупець зобов'язаний внести на розрахунковий рахунок продавця №26005303640021 в Промінвестбанку протягом 30 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до п.3.1.1 даного договору продавець зобов'язується передати вказану частку нерухомості покупцю за актом приймання-передачі протягом семи днів з моменту повного розрахунку по даному договору.

Пунктом 4.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна встановлено, що право власності переходить до покупця лише за умови сплати в повному обсязі ціни частки нерухомості, що встановлена цим договором. Підставою права власності в покупця є державна реєстрація цього договору (т.1,а.с.18).

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2008р. у справі №9/424-08, яке набрало законної сили, задоволено позов ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р.; розірвано договір купівлі-продажу, укладений 11.06.2008р. між ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» та ФОП ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір підлягає розірванню з тих підстав, що відповідач допустив істотне порушення умов договору - не виконав грошове зобов'язання за договором та не сплатив грошові кошти у сумі, визначеній у п.2.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р. (т.1,а.с.22,23).

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За приписами п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

З наведено вбачається, що на момент прийняття рішення господарським судом Сумської області від 07.11.2008р. у справі № 9/424-08 ФОП ОСОБА_2 не виконав вимог п.2.3 умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р., а саме: не здійснив оплати за 47/125 частини нежитлової будівлі (корпус №6 (цехи №2,5,13) літ. «А-2», кімнати з 1-1 по 1-20 загальною площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 загальною площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 загальною площею 143,8кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджено ним в судовому засіданні апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ФОП ОСОБА_2 за умовами п.п 3.1.1, 4.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р. не набув права власності на спірне нерухоме майно, оскільки ним не було сплачено грошової суми за спірне нерухоме майно у повному обсязі, а, відповідно, майно йому передане не було на підставі акту приймання - передачі. Матеріали справи не містять доказів передачі спірного майна відповідачеві, а саме: акта приймання-передачі.

Крім того, як зазначив відповідач у своїх письмових поясненнях та в судовому засіданні апеляційної інстанції на момент розгляду даної справи відповідачем не оплачено спірне майно, визначене у договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р.

Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до частини 1,2 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав переходу права власності на 47/125 частини нежитлової будівлі (корпус №6 (цехи №2,5,13) літ. «А-2», а саме: кімнат з 1-1 по 1-20 загальною площею 2782,3кв.м, з 1-35 по 1-44 загальною площею 369,6кв.м, з 1-61 по 1-65 загальною площею 143,8кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, від ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» до ФОП ОСОБА_2, оскільки за умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р. право власності до покупця ФОП ОСОБА_2 не перейшло, в подальшому вказаний договір на підставі рішення місцевого господарського суду від 11.07.2008р. у справі №9/424-08 було розірвано, а грошові кошти на придбання спірного майна не сплачені відповідачем як на момент розгляду справи про розірвання договору так і на момент розгляду даної справи.

Доводи відповідача про те, що йому 17.06.2013р. видане свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, яке на момент розгляду справи є чинним, не скасоване в судовому порядку та є підставою для відмови у задоволенні позову, не приймаються до уваги колегією суддів апеляційної інстанції та відхиляються за безпідставністю, оскільки матеріали справи не містять доказів правомірного набуття та переходу до ФОП ОСОБА_2 права власності на спірне нерухоме майно.

Доводи заявника апеляційної скарги про необхідність застосування позовної давності до спірних правовідносин не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частинами 1,2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (ст.257ЦК України).

Відповідно до частин 3,4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5 статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права або про особу яка його порушила.

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Сумської області від 07.11.2008р. у справі №9/424-08 розірвано договір купівлі-продажу від 11.06.2008р. між сторонами спору з підстав відсутності повної оплати, за умовами даного договору право власності до покупця переходить лише у випадку повної оплати придбаного нерухомого майна. Отже, за умовами договору та враховуючи норми чинного законодавства у відповідача були відсутні правові підстави для реєстрації за ним спірного нерухомого майна.

Таким чином, позивач не знав та не міг знати про реєстрацію за відповідачем спірного нерухомого майна, яке належить на праві власності ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій», право на яке не перейшло до відповідача на підставі укладеного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.06.2008р.

15.06.2012р. керуючий санацією ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» звернувся до Роменського МБТІ з листом, у якому просив надати технічну документацію та свідоцтво про право власності на частину корпусу №6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кімнати в будівлі літ «А-2» з 1-1 по 1-20, з 1-35 по 1-44, з 1-61 по 1-65, загальною площею 3295,7кв.м, яка належить ВАТ «Роменський завод АТС» (т.1,а.с.24).

КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 02.07.2012р. повідомило керуючому санацією ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» про те, що згідно архівної інвентарної справи кімнати в будівлі літ. «А-2», з 1-1 по 1-20, з 1-35 по 1-44, з 1-61 по 1-65 загальною площею 3295,7кв.м, що знаходиться АДРЕСА_1, зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Роменською міською радою 17.06.2008р., а тому надати технічну документацію на вказані приміщення КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації» не може (т.1,а.с.25).

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач дізнався про порушення його права лише 02.07.2012р., після отримання листа-відповіді КП «Роменське МБТІ» на запит арбітражного керуючого Ховріна Ю.А. про відмову у наданні технічної документації, а отже враховуючи приписи цивільного законодавства, відсутні підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки її перебіг розпочався 02.07.2012р. (отримання позивачем листа КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації») та на момент звернення позивача з позовом (31.07.2013р.) за захистом свого порушеного права позовна давність не спливла.

Не приймається до уваги посилання відповідача на те, що при розгляді справи №9/424-08 про розірвання договору купівлі-продажу від 11.06.2008р. ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» було відомо про порушення його прав та законних інтересів відзивом КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації», у якому зазначено, що 18.06.2008р. ОСОБА_2 видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вказаний документ, поданий у фотокопії, не містить доказів подання та отримання цього відзиву господарським судом Сумської області при розгляді справи №9/424-08, зокрема, реєстрового штампу суду, дати надходження та реєстраційного номеру цього відзиву у відповідності до пунктів 2.1, 2.3 Інструкції з діловодства у господарських судах України, затвердженої Наказом голови Вищого господарського суду України 10.12.2002 N 75 (в редакції, чинній на момент розгляду справи 9/424-08), а отже у відповідності до статті 34ГПК України поданий відповідачем відзив є не неналежним доказом у справі.

Крім того, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що вказана копія відзиву КП «Роменське міське бюро технічної інвентаризації» у справі №9/424-08, подана відповідачем з порушенням вимог статті 101ГПК України та про нього не було відомо позивачу і суду першої інстанції при розгляді даного спору у суді першої інстанції, а отже він не міг бути оцінений та покладений в основу оскаржуваного судового рішення місцевим господарським судом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі № 920/1312/13 - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються заявника апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі № 920/1312/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови підписаний 17.02.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.