Ухвала суду № 37280642, 12.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14391/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А., Ключковича В.Ю.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трініті» пред'явило позов до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0004292208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що позивач не оскаржує постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року в частині відмови в задоволені позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті» з питань повноти та достовірності сплати до бюджету податків при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь» за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті» пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податку на додану вартість на суму 248 345,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС складено акт від 08.04.2013 №324/22.8/31111166 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 №0004292208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 310 431,00 грн., у тому числі: 248 345,00 грн. - основний платіж, 62 086,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, TOB «Трініті» є суб'єктом господарювання зареєстрованим належним чином і здійснює свою діяльність на підставі Статуту та у відповідності до законодавства України.

В період, що перевірявся, TOB «Трініті» здійснював оподаткування підприємницької діяльності на загальних підставах та відповідно до вимог Податкового кодексу України, зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 100231267.

Реальність господарської операції між TOB «Трініті» та його контрагентами підтверджується належними первинними документами, рухом активів позивача у процесі здійснення господарської діяльності та зв'язком між фактом прийняття та оплатою товарів га робіт, понесенням позивачем інших витрат і господарською діяльністю Позивача.

В межах виконання договору купівлі-продажу товару №2301-Т від 23.1.2012р. укладеного з TOB «Константа-Інкорпорейтед», останнім протягом січня-лютого 2012р. було поставлено TOB «Трініті» товару на загальну суму 750 397,70 грн. в т.ч. ПДВ 125 066,28 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, а саме: специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними.

При цьому, TOB «Трініті» повністю виконав свої грошові зобов'язання перед TOB «Константа-Інкорпорейтед», шляхом перерахування коштів за отриманий товар протягом січня-березня 2012р. у розмірі 750 397,70 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви банківськими виписками про перерахування коштів.

Колегія суддів звертає увагу, що сума ПДВ визначена в податкових накладних, була добросовісно оплачена TOB «Трініті» у вартості отриманого за договором товару .

Таким чином, реальність відповідних господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, договором, специфікаціями, видатковими накпадними, податковими накладними, банківськими виписками про перерахування коштів.

Рух активів Позивача та понесення ним інших витрат у процесі здійснення даних господарських операцій підтверджується наступним: оскільки умовами договору (п.1.1) передбачено, що покупець купляє товар на умовах самовивезення, ТОВ «Трініті» надано докази вивезення даного товару Позивачем, а саме: нотаріально посвідчений договір найму (оренди) транспортного засобу від 26.06.2009р., Акт приймання-передачі транспортного засобу від 26.06.2009р., технічний паспорт на вантажний малотоннажний фургон Фиат р/н АА3282 1С та подорожні листи службового легкового автомобіля.

В межах виконання договору поставки та надання послуг №120601У від 01.06.2012р. укладеного з TOB «Комерційна Фірма «Горизонталь» було виготовлено та передано TOB «Трініті» у червні місяці 2012р. продукції на загальну суму 739 494,43 грн. в т.ч. ПДВ 123 249,08 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями первинних бухгалтерських документів, а саме: специфікація №1 від 01.06.2012р., Акт приймання - передачі матеріалів (давальницької сировини) в роботу №3241 від 01.06.2012р., Звіт про використання давальницької сировини від 29.06.2012р., рахунки- фактури, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні.

При цьому, TOB «Трініті» повністю виконав свої грошові зобов'язання перед TOB «Комерційна Фірма «ГОРИЗОНТАЛЬ», шляхом перерахування коштів за отриману продукцію на протязі липень-серпень 2012р. у розмірі 739 494,42 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином завіреними копіями банківських виписок про перерахування коштів.

Колегія суддів зазначає, що сума ПДВ визначена в податкових накладних, була добросовісно оплачена TOB «Трініті» у вартості отриманої за договором продукції.

Таким чином, реальність відповідних господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, договором, специфікацією №1, Актом приймання - передачі матеріалів (давальницької сировини) в роботу, Звітом про використання давальницької сировини, рахунками - фактури, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними. Рух активів Позивача та понесення ним інших витрат у процесі здійснення даних господарських операцій підтверджується наступним: оскільки умовами договору (п.2.3.6) передбачено, що Замовник зобов'язаний здійснювати вивезення готової продукції власним транспортом або за допомогою інших осіб, займаються перевезенням та за свій рахунок, тому надаємо до позовної заяви докази вивезення даного товару Позивачем, а саме: нотаріально посвідчений договір найму (оренди) транспортного засобу від 26.06.2009р., Акт приймання-передачі транспортного засобу від 26.06.2009р., технічний паспорт на вантажний малотоннажний фургон Фиат р/н АА3282 1С та подорожні листи службового легкового автомобіля.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, оскільки придбання товарів, зазначених у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Трініті», наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «КФ «Горизонталь» і вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на акти перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «КФ «Горизонталь» як на підставу нікчемності правочинів позивача з вказаними контрагентами, оскільки, згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть бути належними доказами при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили).

Як вбачається із матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «КФ «Горизонталь», позивач та контрагенти були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані платниками податку на додану вартість, установчі документи не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «КФ «Горизонталь», правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких та сплата коштів за якими підтверджується відповідними первинними документами, згідно до чого ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «КФ «Горизонталь» на адресу позивача були виписані податкові накладні, сума ПДВ за якими була включена позивачем до податкового кредиту за відповідний період.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що реальність товарності угод укладених між позивачем та контрагентами підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

В.Ю. Ключкович

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Ключкович В.Ю.