Ухвала суду № 37280639, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19524/13-а ( в 2-томах) Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ден" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712250 від 12.02.2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 12 лютого 2013 року № 0000712250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 25.12.2013 року та прийняти нову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 16 січня 2013 року № 33/22-50П, наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС від 16 січня 2013 року № 55, на підставі підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 82.2. статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Ден» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ук Транссервіс» (код ЄДРПОУ 37474819) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатом якої складено акт перевірки від 29 січня 2013 року № 39/22-50/31246688.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 12 лютого 2013 року № 0000712250 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 44.1. статті 44, пункту 198.2., пункту 198.6.статті 198, пункту 201.1., пункту 201.6. статті 201 Податкового кодексу України Приватному підприємству «Ден» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 309597,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 206 398,00 грн., за штрафними санкціями - 103 199,00 грн.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи висновки податкового органу про заниження позивачем ПДВ ґрунтуються виключно на обставинах, виявлених у ході перевірки контрагента позивача - ТОВ «УК Транссервіс».

Так, в акті перевірки від 29.01.2013 року серед іншого встановлено порушення пункту 44.1. статті 44, пункту 198.2., пункту 198.6.статті 198, пункту 201.1., пункту 201.6. статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по взаємовідносинам з ТОВ «Ук Транссервіс» за жовтень 2011 року на суму 206 398,00 грн.

Такий висновок податкового органу мотивований тим, що згідно акту перевірки ДПІ у Києві-Святошинському районі ДПС від 04 квітня 2012 року № 60/22-05/37474819 про результати документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ук Транссервіс» (код ЄДРПОУ 37474819) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 березня 2011 року по 29 лютого 2012 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у період за період з 01 серпня 2011 року по 29 лютого 2012 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, податковий орган посилається на постанову слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 14 вересня 2012 року про проведення перевірки ПП «Ден».

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Аврора» (Замовник) та ПП «Ден» (Субпідрядник) укладено договір підряду № 17/10-11 від 17 жовтня 2011 року. За умовами договору Субпідрядник зобов'язується власними силами та засобами, з своїх та (або) з матеріалів Замовника виконати роботи, визначені в Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Об'єктом - є нежиле приміщення - ТЦ «Квадрат», що знаходиться за адресою: м. Київ бул. Перова, 36.

ПП «Ден» укладено договір підряду № 19/10-11 від 19 жовтня 2012 року з ТОВ «Ук Транссервіс», відповідно до умов договору Субпідрядник (ТОВ «Ук Транссервіс») зобов'язується власними силами та засобами, з своїх та (або) з матеріалів Замовника виконати роботи, визначені в Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Сторони домовились, що Субпідрядник виконує на об'єкті (нежиле приміщення ТЦ «Квадрат» м. Київ бул.Перова, 36) будівельно-монтажні роботи.

За результатами виконання зазначених робіт між позивачем та ТОВ «Ук Транссервіс» було підписано без зауважень Акт здачі-прийняття робіт та відповідно виписано податкові накладні. В свою чергу, ПП «ДЕН» здійснено оплату за вказані роботи в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Ук Транссервіс» (Постачальник) було укладено договір поставки № 9/11-1 від 09 вересня 2011 року. Відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність Покупцю визначений цим договором товар (клінінгова продукція), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та вчасно здійснювати оплату. Поставка товару здійснюється транспортним засобом Покупця згідно його усних замовлень.

На підтвердження наявності вантажного автомобіля, який здійснював перевезення миючих засобів, позивачем було надано видаткову накладну, виписану ТОВ «Порше Лізинг Україна» на адресу ПП «Ден» та технічний паспорт на автомобіль.

На підтвердження зберігання поставленого товару позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення № 2010/26А від 01 серпня 2010 року. За умовами договору ВАТ «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації» передає, а ПП «Ден» приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 160,0 кв.м. без права передання в суборенду.

Надання в оренду вищевказаного нежитлового приміщення підтверджується Актом передачі-приймання приміщення та актами здачі-прийняття приміщення та актами здачі-прийняття наданих комунальних послуг за кожен місяць.

Вказана продукція використовувалась позивачем у власній господарській діяльності. На підтвердження її використання ПП «Ден» надано договори на надання послуг з прибирання, зокрема договір № 04/11 від 13 грудня 2010 року з АТ тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», договір на комплексне прибирання № 30/12/11 від 30 грудня 2011 року з ТОВ «Фінпрод», договір № JTIU-DEN/10 від 10 квітня 2010 року з ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна».

За результатами здійснення договірних зобов'язань перед контрагентами між позивачем та АТ тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки», ТОВ «Фінпрод», ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» було підписано без зауважень акти здачі-прийняття робіт, які також надані позивачем до матеріалів справ.

В матеріалах справи містяться банківські виписки, що свідчать про надходження оплати зі сторони контрагентів за надані послуги з прибирання ПП «Ден».

Слід зауважити, що згідно договору поставки миючих засобів, їх використання при професійному прибиранні нежитлових приміщень значних площ, відбувалося починаючи з січня 2012 року до червня 2012 року (відповідні документи надані суду), а клінінгову продукцію у ТОВ «Ук Транссервіс» було придбано на суму 1700668,00 грн.

З актів здачі-прийняття робіт вбачається, що вартість послуг з прибирання протягом вищевказаного періоду становила:

з АТ тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» - 582481,00 грн.,

з ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» - 1329822,00 грн.,

з ТОВ «Фінпрод» -308603,10 грн.

Колегія суддів наголошує, що будь-яких зауважень до наявної у позивача первинної документації з приводу вказаних правовідносин з боку податкового органу немає.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 198 названого Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податку накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів / послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів / послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів / послуг.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Зважаючи на викладені норми, колегія суддів зауважує, що зазначена правова конструкція покликана гарантувати право платника на формування податкового кредиту незалежно від дотримання податкового законодавства його контрагентами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що не слід враховувати посилання податкового органу на невчасне подання позивачем відповідних заяв зі скаргами у іншому звітному періоді, ніж той, в якому були виписані податкові накладні, оскільки в силу приписів абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, право включення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Будь-яких інших обмежень щодо строків формування податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за рахунок сплачених сум ПДВ по податковим накладним податковим законодавством не встановлено.

Окрім того, судова колегія зважає на те, що до судового розгляду позивачем надані первинні документи, що супроводжували господарські операції з вищевказаними контрагентами, які не внесли виписані ними податкові накладні до Єдиного реєстру: договори, акти здачі-прийняття наданих послуг / виконаних робіт, замовлення, сертифікати, рахунки-фактури, банківські виписки по рахункам та інша документація.

Таким чином, відповідачем за результатами необґрунтованих висновків посадових осіб в акті перевірки було безпідставно позбавлено позивача права на віднесення до складу податкового кредиту та до суми бюджетного відшкодування сум ПДВ, що були ним сплачені у процесі господарської діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивач діяв у межах визначених податковим законодавством, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для визначення йому спірних грошових зобов'язань.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.