Постанова № 37280636, 11.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/4516/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 року № 0000412201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 862810,00 грн. за основним платежем та 215702,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року змінити в мотивувальній частині виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює рішення суду першої інстанції в разі правильного вирішення по суті справи чи питання, проте із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що СТОВ «Надія» (ідентифікаційний код-24842666) зареєстровано в якості юридичної особи 30.05.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 156202.

На підставі наказу від 26.09.2013 року № 132, на виконання постанови слідчого ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 24.09.2013 року, керуючись ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 81.1 ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України Бахмацькою ОДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка СТОВ «Надія» з питань правомірності декларування податку на додану вартість за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт від № 471/22/24842666 від 07.10.2013 року.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки № 471/22/24842666 від 07.10.2013 року позивачем подано до податкового органу заперечення від 16.10.2013 року № 111, проте, висновки акта перевірки Бахмацькою ОДПІ залишені без змін.

За висновками акта перевірки Бахмацькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 25.10.2013 року № 0000412201, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 862810,00 грн. за основним платежем та 215702,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погоджуючись з вказаними податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевірка СТОВ «Надія» призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення 25.10.2013 року № 0000412201.

З вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Отже, колегією суддів під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки СТОВ «Надія» стала постанова слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 24.09.2013 року про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки, а саме слідчим згідно постанови, було призначено по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013260000000068 від 30.05.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, документальну позапланову невиїзну перевірку СТОВ «Надія», код 24842666, зареєстрованого за адресою: Чернігівська обл., Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Богунцева, 1, яке знаходиться на обліку в Бахмацькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 31.07.2013 року, до проведення якої залучити держподатревізорів ГУ Міндоходів у Чернігівській області.

Позивачем в судовому засіданні в суді першої інстанції було приєднано до матеріалів справи постанову слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 21.11.2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013260000000068 від 30.05.2013 року.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013260000000068 від 30.05.2013 року, закрито у зв'язку відсутністю в діях службових осіб СТОВ «Агросвіт» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слід зауважити, що докази набрання законної сили постанови слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 21.11.2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013260000000068 від 30.05.2013 року - в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України (тут та надалі норми Податкового кодексу України зазначені у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

На думку колегії суддів з метою вірного розуміння та застосування вказаної норми права необхідно враховувати також інші положення Податкового кодексу України, що регулюють правовідносини між податковим органом та платниками податків у разі порушення кримінальної справи у зв'язку з вчиненням кримінального злочину.

Згідно п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Зазначена норма права вказує на те, що податковий орган складає податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань юридичній особі, щодо керівника якої було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків), виключно після набрання законної сили обвинувальним вироком або постановою про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Обмежень щодо винесення податкового повідомлення-рішення відносно контрагентів юридичної особи, щодо керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України, навіть якщо про порушення вимог податкового законодавства таким контрагентом стало відомо під час розслідування відповідної кримінальної справи, положення п. 58.4 ст. 58 ПК України - не містять.

Так само у вказаній нормі права не міститься заборони приймати податкові повідомлення-рішення щодо контрагентів юридичної особи, за фактом створення чи відносно керівника якої порушено кримінальну справу за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Згідно п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. 102.2.2. п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті, якщо посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Згідно вказаних норм права податкове зобов'язання може бути визначене податковим органом без обмеження строком давності лише тому платнику податків, відносно керівника якого набрав законної сили вирок суду у кримінальній справі про визнання винним в ухиленні від сплати податків або постанова про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

Можливість нарахування податкових зобов'язань контрагентам платника податків, відносно керівника якого кримінальну справу про ухилення від сплати податків було завершено після спливу 1095 днів, положеннями ст. 102 ПК України - не передбачено.

Таким чином, позбавлення податкового органу права на винесення податкових повідомлень-рішень відносно СТОВ «Надія» на підставі акту № 471/22/24842666 від 07.10.2013 року до прийняття відповідного рішення у кримінальній справі може призвести до неможливості визначення позивачу податкових зобов'язань з підстав закінчення строку давності.

Проаналізувавши п. 86.9 ст. 86 ПК України в сукупності з п. 58.4 ст. 58 та п. 102.1, п. 102.2 ст. 102 ПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду лише щодо того платника податку, стосовно посадової особи якого було порушено кримінальну справу за ст. 212 КК України.

Натомість по відношенню до контрагентів суб'єкта господарювання, відносно керівника якого розпочато оперативно-розшукову діяльність або досудове слідство, постанова про призначення перевірки є податковою інформацією у розумінні пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України, що була отримана у відповідності до пп. 72. 1. 5 ПК України, яка свідчить про можливе порушення вимог податкового законодавства та, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, може бути підставою для призначення позапланової перевірки.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що акт перевірки № 471/22/24842666 від 07.10.2013 року може бути одночасно використаний як доказ у кримінальній справі внесеній до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013260000000068 від 30.05.2013 року, так і в якості підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 року № 0000412201.

Правильність зазначених висновків колегії суддів підтверджується також змінами, що були в подальшому внесені до п. 86.9 ст. 86 ПК України.

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про відсутність у Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області права на винесення податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки № 471/22/24842666 від 07.10.2013 року.

Перевіряючи викладені у вказаному акті обставини, колегія суддів встановила наступне.

Отже, згідно висновків акту перевірки № 471/22/24842666 від 07.10.2013 року СТОВ «Надія», встановлено порушення:

- положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, ст.1, 2, 3, 8, 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

- ст. 180, 207, 216 ГК України,

- пп.пп.14.1.36, 14.1.191. п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187 , пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196, 198.1 п. 198.2 її. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 199.6 ст. 199 та п.п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню всього у сумі 862810 грн. в тому числі: заниження на загальну суму 2498085 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 113578 грн., за січень 2013 року в сумі 62786 грн., за лютий 2013 року в сумі 66220 грн., квітень 2013 року в сумі 2070592 грн., травень 2013 року в сумі 184809 грн., червень 2013 року в сумі 100 грн. та завищення суми ГІДВ, що підлягає сплаті в сумі 1635275,0 грн. за липень 2013 року та завищення значення р. 21.2 (значення р.24 декларації попереднього звітного періоду (червня 2013 року) декларації з ПДВ за липень 2013 року в сумі 2998195 грн.

Щодо порушень ст.ст. 1,2,3,8,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІ\/ передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який, зокрема, містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 3 Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.9 Закону, визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, посилання податкового органу в акті перевірки на порушення ст.ст. 1, 2, 3, 8 ,9 Закону не відповідає дійсності, оскільки первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, складені відповідно до вимог законодавства та були надані під час перевірки в повному обсязі.

Щодо порушень ст.ст. 180, 207, 216 Господарського кодексу України.

Статтею 180 ГК України, визначено перелік істотних умов господарського договору, а ст.207 ГК України, визначено обставини при яких визнається недійсність господарського зобов'язання.

Однак, під час дослідження акту перевірки СТОВ «Надія» колегією суддів було встановлено, що при формуванні висновків в акті відповідач не обґрунтував та не відобразив суть порушення.

Так, при проведені перевірки за період з 01.04.2012 року по 31.07.2013 року в акті перевірки не відображено дослідження факту здійснення господарської операції, не оцінювались відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку за період з 01.04.2012 року по 3 1.07.2013 року.

Статтею 216 ГК України, передбачено, в яких випадках настає Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин, а тому враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що посилання податкового органу на порушення зазначеної норми ГК України є безпідставним.

Щодо порушень п.п.14.1.191, п.14. cт.14, п.44.1 ст.44, п.185.1. ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України при формуванні податкових зобов'язань згідно податкової декларації за липень 2013 року.

СТОВ «Надія» є сільськогосподарським підприємством, яке займається, зокрема, вирощуванням великої рогатої худоби, птиці та інших сільськогосподарських тварин; організація оптової та роздрібної торгівлі сільськогосподарською продукцією, продовольчими та непродовольчими товарами.

СТОВ «Надія» уклала ряд договорів з ДП «Агролайт», ПАТ «Чернігівський молокозавод», Філія «Роменський молочний комбінат», Філія «Менський сир» на поставку молочної сировини та іншої с/г продукції згідно яких було здійснено ряд передплат за зазначену продукцію та виписані відповідні податкові накладні, а саме:

Договір купівлі-продажу №КП 0107-4-м від 01.07.2013 року між СТОВ «Надія» та ДП «Агролайт» на поставку молока на загальну суму 6 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 000 000,00 грн.

Податкова накладна №21 від 31.07.2013 року.

Податкова накладна №22 від 31.07.2013 року.

Договір купівлі-продажу № КП 0107-2-м від 01.07.2013 року між СТОВ «Надія» та Філія «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось» на поставку молока на загальну суму 15 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2 500 000.00, грн.

Податкова накладна №8 від 29.07.2013 року.

Податкова накладна №15 від 31.07.2013 року.

Договір купівлі-продажу № КП 0107-1-м від 01.07.2013 року між СТОВ «Надія» та Філія «Менський сир» ПП «КФ «Прометей» на поставку молока на загальну суму 15 318 731,20 грн. в т.ч. ПДВ 2 553 121.86 грн.

Податкова накладна №1 від 02.07.2013 року.

Податкова накладна №16 від 30.07.2013 року.

Договір купівлі-продажу № КП 0107-3-м від 01.07.2013 року між СТОВ «Надія» та ПАТ «Чернігівський молокозавод» на поставку молока на загальну суму 6 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 000 000, 00 грн.

Податкова накладна №17 від 30.07.2013 року.

Податкова накладна №18 від 31.07.2013 року.

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки Бахмацькій ОДПІ були надані відповідні виписки з банківських рахунків.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані первинні документи позивачем долучено до матеріалів справи та будь-яких зауважень з боку податкового органу відносно таких документів немає.

Відповідно до п. 14.1.36. ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 14.1.191. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З огляду на зазначені норми законодавства, СТОВ «Надія» керуючись п. 187.1 ст. 187 ПК України при отриманні передплат від контрагентів за молочну сировину у відповідності до вимог податкового законодавства виписала податкові накладні та правомірно віднесла відповідні суми ПДВ до податкових зобов'язань, а отже будь-яких порушень з боку СТОВ «Надія» допущено не було.

Разом з цим, будь-яких доказів того, що здійснення господарської діяльності, зокрема, через отримання передплат від контрагентів за молочну продукцію, суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема, Податкового кодексу України, Бахмацькою ОДПІ в акті перевірки не наведено.

Податковим органом безпідставно зроблено висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 - травень 2013 га липень 2013 року, оскільки під час перевірки СТОВ «Надія» були надані всі первинні фінансово-господарські та бухгалтерські документи на підтвердження задекларованого податкового кредиту.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що СТОВ «Надія» порушило пп. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14. п. 185.1. ст. 185, пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п.198.5 ст. 198, п. 199.6 ст.199 ПК України.

Однак, в даному випадку посилання податкового органу на п. 198. 6 ст. 198 ПК України, є безпідставним, оскільки при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались питання наявності чи відсутності чи оформлення з порушенням вимог податкових накладних.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції, із придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, і іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги до податкової накладної визначені ст.201 ПК України.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вказані норми, СTOB «Надія» було правомірно та на підставі належним чином оформленим первинних документів віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені за придбану с/г техніку, насіння ячменю, кукурудзи, дизпалива, бензину, тощо.

Всі первинні фінансово-господарські документи СТОВ «Надія» були надані Бахмацькій ОДПІ ГУ Міндоходів в повному обсязі, що підтверджується підписом на запитах Бахмацької ОДПІ про надання документів під час перевірки.

Враховуючи вищевикладене, висновок, що СТОВ «Надія» занизила суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню всього у сумі 862 810 гри. в тому числі: заниження на загальну суму 2498085 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 113578 грн., за січень 2013 року в сумі 62786 грн., за лютий 2013 року в сумі 66220 грн., квітень 2013 року в сумі 2070592 грн., травень 2013 року в сумі 184809 грн., червень 2013 року в сумі 100 грн. та завищення суми ПДВ, що підлягає сплаті в сумі 1635275,0 грн. за липень 2013 року та завищення значення р.21.2 (значення р.24 декларації попереднього звітного періоду (червня 2013 року) декларації з ПДВ за липень 2013 року в сумі 2998195 грн. є безпідставним та необгрунтованим та не містять законодавчо встановлених обгрунтувань, а отже податкове повідомлення рішення №№0000412201 від 25.10.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Однак, обґрунтовуючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, а також вирішення не всіх питань.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бахмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року змінити в мотивувальній частині, зазначивши, що підставою для задоволення позовних вимог СТОВ «Надія» є обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - змінити та зазначити, що підставою для задоволення адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - є обставини, викладені в мотивувальній частині даної постанови.

В іншій частині постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2014 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.