Постанова № 37279207, 06.12.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 грудня 2013 року Справа № 814/4741/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (вул. Червоних Партизан, 63 «а», м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56600)

до відповідача: Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (Аеропорт ЦА, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664)

про: стягнення заборгованості в сумі 89 452,60 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 89 452,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у відповідача існує заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 89 452,60 грн., яка ним у встановлені строки, добровільно не сплачена.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 18 - 20). Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 21).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до преамбули Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України № 1058), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (абзац другий частини 1 статті 19 Закону України № 1058).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відсоток відрахувань внесків на обов’язкове пенсійне страхування для платників страхових внесків встановлено у розмірі 33,2 % від загальної суми фактичних витрат на оплату праці, і інших виплат, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства. Сплата страхових внесків є обов’язковою для всіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності.

Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць (частина 6 статті 20 Закону України № 1058).

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону України № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 109 статті 106 Закону України № 1058).

Згідно з пунктом 13 статті 106 цього Закону України № 1058, про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем страхових внесків, начальником Управління було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду № 210 від 04.07.2011 року, яким на відповідача накладено штраф у розмірі 5 921,19 грн. та нараховано пеню у розмірі 83531,41 грн. (арк. спр. 11).

Відповідач зазначене Рішення отримав 07.07.2011 (арк. спр. 13), в установленому законом порядку не оскаржив, суму заборгованості не сплатив.

Отже, загальна заборгованість Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» становить 89 452,60 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Після проходження процедури узгодження суми боргу Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв», позивачем було сформовано вимогу № Ю-670-У від 08.08.2011 року на загальну суму боргу - 2 153 430,95 грн. (в тому числі приріст за липень 2011 року у сумі - 89 452,60 грн.), яку відповідач отримав 16.08.2011 року (арк. спр. 14).

Зазначена вимога відповідачем не виконана, до суду не оскаржена, на виконанні у органах державної виконавчої служби не перебуває.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску передбачено абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечень на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (код ЄДРПОУ 01130650) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 20916574) загальну суму заборгованості по фінансовим санкціям - 89 452,60 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят дві гривні 60 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих