Ухвала суду № 37274948, 18.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року справа №805/17085/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Яманко В.Г., Васильєвої І.А., за участі секретаря судового засідання Коханюк А.Р., представника позивача Романенко А.В., за довіреністю від 01.01.2014 року, представника відповідача Гой В.П., за довіреністю від 26.07.2013 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізоваої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 р. у справі № 805/17085/13-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2013 року №0000584030/10096/10/40-30-00191129 про зменшення від"ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 536919 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.11.2013 року № 0000584030/10096/10/40-30-00191129 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 536919 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 р. позовні вимоги було задоволено. Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 13.11.2013 року № 0000584030/10096/10/40-30-00191129 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 536919 грн.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» м. Маріуполь зареєстровано в якості юридичної особи 30.12.1996 року. З 10.01.2011 року знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, відповідно до свідоцтва № 100319548 від 28.01.2011 року є платником податку на додану вартість.

20.09.2013 р. позивачем подана податкова декларація з ПДВ за серпень 2013 року, у якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 23.1) заявлена сума в розмірі 230986212 грн.

З додатку 2 до вищезазначеної декларації вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за наслідками поточного звітного періоду, складає 230986212 грн. та виник у липні 2013 року.

Крім того до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 р. підприємством позивача додано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)». У вказаній заяві зазначені постачальники позивача, які відмовились надати податкову накладну та/або порушили порядок заповнення, та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви були додані копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених у відповідності з діючим законодавством, підтверджуючих факт отримання таких товарів/послуг на 492 аркушах, що також не заперечуються сторонами та на що є посилання в акті перевірки.

18.10.2013 р. СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за серпень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року.

За результатами зазначеної перевірки складений акт № 241/40-30-0019429, яким встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 20 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року N 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за N 1490/20228, завищено податковий кредит за серпень 2013 р. на 536919 грн. що призвело до завищення від'ємного значення на суму 536919 грн. за серпень 2013 року. Акт перевірки підписаний позивачем з запереченнями.

13.11.2013 року відповідачем на підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000584030/10096/10/40-30-00191129, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 536919 грн.

Як вбачається з матеріалів справи пояснень сторін та доводів апеляційної скарги, відповідачем оплата позивачем отриманої продукції/послуг та фактичне здійснення господарських операцій не оспорюється,

Відповідно до матеріалів справи підставою для відповідних висновків викладених в акті перевірки та прийняття податкового повідомлення - рішення послугувало те, що до додатку 8 до декларації за серпень 2013 р. підприємством позивача не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку із придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, які складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, крім того, у зазначеному додатку вказано податкові накладні (інші документи, що підтверджують право на виникнення податкового кредиту), що не відповідають звітному податковому періоду (серпень 2013 р.) та відносяться до періодів по яких додатки 8 надавалися раніше та яких відповідно ПАТ «ММК ім. Ілліча» повинно було відобразити вищезазначені документи на загальну суму ПДВ 536919 грн.

Колегія суддів з зазначеними твердженнями відповідача не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Пунктами 201.4 та 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до п. 201.6 та п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу зазначених норм вбачається, що ПК України передбачає право платника податку надати до заяви відповідні документи за вибором або копії товарних чеків, інших розрахункових документів що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, тобто, ПК України надає можливість платнику податків надати до зазначеної заяви первинні документи, які повинні відповідачти Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.202.1 ст.201 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно п. 20 р. ІІІ Порядку у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) - для декларації, (ДС5) (додаток 5) - для декларації (скороченої); (ДСп5) (додаток 5) - для декларації (спеціальної); (ДП4) (додаток 4) - для декларації (переробного підприємства) та відповідні документи, передбачені пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи та пояснень сторін, вбачається, що позивачем, оплата отриманої продукції/послуг була підтверджена відповідними первинними документами. В матеріалах справи містяться первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, а саме: накладні, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні та платіжні доручення на підтвердження факту сплати придбаного товару в тому числі ПДВ.

Вищезазначені первинні документи надані позивачем податковому органу та суду складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що спростовує посилання апелянта на невідповідність наданим позивачем первинним документам вимогам законодавства.

Стосовно посилання апелянта на невідповідність звітному податковому періоду податкових накладних та інших документів, що підтверджують право на виникнення податкового кредиту, наданих до додатку №8 декларації з ПДВ за серпень, колегія суддів зазначає, що законодавець чітко визначив термін в період якого за платником податків зберігається право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних - 365 календарні дні.

Наказом Державної Податкової служби України № 127 від 16.02.2012 року затверджена узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, в якій зазначене наступне:

«Податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.

Якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних цього звітного періоду, але з будь-яких причин не була відображена в податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку в наступних звітних періодах, в тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, в якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності.

Податкова накладна, яка отримана у періодах, наступних за періодом, в якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації в тому звітному періоді, на який припадає дата отримання податкової накладної. В цьому випадку уточнюючий розрахунок не складається».

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач мав право включити відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відобразити в податковій звітності, в наступних звітних періодах, на підставі цих податкових накладних та інших документів, що і обумовило в межах строку встановленого п. 198.6 ст.198 ПК України, включення зазначеної суми ПДВ до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

Оскільки, позивачем встановлені недоліки податкових накладних, зазначене потягло необхідність включити вказані податкові накладні до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додатку №8) та подати відповідну скаргу до відповідача.

Відповідна заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додатку №8), до якої включені вказані податкові накладні, додана до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період за серпень 2013 року, відповідні суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту за звітний податковий період - серпень 2013 року, що обумовило надання первинних документів за інший звітній податковий період в якому здійснювались господарські операції.

З огляду на вид перевірки, яка була здійсненна відповідачем, а саме камеральна перевірка, вбачається, що будь-яких досліджень первинних документів відповідачем не проводилось, висновок податкового органу щодо порушень норм податкового законодавства ґрунтується виключно на даних податкової декларації (розрахунків) та додатку 8 до декларації платника податків.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено фактичне виконання господарських операцій, що підтверджено правомірність визначення податкового кредиту за серпень 2013 року та включення до його складу суми ПДВ цьому періоді та правомірність визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ у серпні 2013 року у загальному розмірі 230986212 грн., у тому числі в сумі 536919 грн., в якій відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

За приписами п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі належних документів, у встановленому порядку та у межах відповідного строку.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізоваої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 р. у справі № 805/17085/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 р. у справі № 805/17085/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено та підписано колегією суддів 20 лютого 2014 року

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва