Ухвала суду № 37271316, 17.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3149/13-ц Провадження № 22-ц/772/116/2014Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С. А.Категорія: 5Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. м. Вінниця 17 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої судді: Марчук В.С.,

Суддів: Матківська М.В., Шемета Т.М.

Секретаря: Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції, Комунального підприємства «Вінницьке бюро технічної інвентаризації» про зміну розміру часток, що знаходяться у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому місяці 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є власником ? часток будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю від 14.07.2000 року №1129 та технічним паспортом, виданим КП «ВМБТІ» 04.12.2012 року. Також у власності позивача знаходиться земельна ділянка, загальною площею 0,0542 га, розташована у АДРЕСА_1 та передана йому згідно з рішенням Вінницької міської ради від 25.05.1996 року № 438, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 25.04.1997 року серії ВН №1/318. ? частка будинку та господарських споруд була придбана позивачем 19.07.1978 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори. До цієї частки ввійшли будинок «А», передня 1-1, коридор 1-2, кімнати 1-3, 1-4, 1-9, жилою площею 48,07 кв.м., кухня 1-7, санвузол 1-88, кладова 1-5, тамбур 1-6, погріб «П/А», сарай «Г», гараж «В». У зв'язку з будівництвом на відведеній позивачеві земельній ділянці ще одного житлового будинку, який прийнятий в експлуатацію на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 30.09.1999 року №1273, виникла невідповідність між розміром частки, зазначеним у правовстановлюючих документах та реальною часткою. 30.12.1999 року рішенням виконкому Вінницької міської ради №1674, затверджено зміну часток будинковолодіння розташованого у АДРЕСА_1, відповідно до якого частка ОСОБА_2 склала ?. Іншими співвласниками будинковолодіння є ОСОБА_5, ОСОБА_4, що підтверджується технічним паспортом, виданим КП «ВМБТІ» 04.12.2012 року.

Протягом 2009-2012 років на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 11.08.2009 року №247, виданого начальником управління інспекції державного архбудконтролю у Вінницькій області, позивачем здійснено реконструкцію частини будинковолодіння з надбудовою над нею мансардного поверху. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 12.12.2012 року за № ВН14212501642 в інспекції державного архбудконтролю у Вінницькій області.

Внаслідок добудови збільшилась площа житлового будинку та, відповідно, збільшилась частка позивача в будинковолодінні, розташованому у м. Вінниці по АДРЕСА_1.

Оскільки відповідачі не погоджуються на перерахунок часток у спільній частковій власності, то позивач звернувся з даним позовом до суду.

При цьому ОСОБА_2 просив суд змінити розмір частки у спільній частковій власності співвласників будинку АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, де частка позивача становить 45/50 частин зазначеного будинковолодіння; частка співвласника ОСОБА_5 становить 2/50 його частин, а частка співвласника ОСОБА_4 - 3/50 частин домоволодіння, та стягнути з відповідачів документально підтверджені судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 8 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивач не довів згоди співвласника ОСОБА_4 на поліпшення спільного майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права; при невідповідності висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнення з відповідачів судових витрат.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні даної справи, судом зазначені вимоги закону виконані у повному обсязі.

А саме: суд правильно встановив обставини справи, спірні правовідносини та застосував норми права, якими вони регулюються.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_2 є власником ? часток будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю від 14.07.2000 року №1129 та технічним паспортом, виданим КП «ВМБТІ» 04.12.2012 року (а/с15,16-22 т.1). Також у власності позивача знаходиться земельна ділянка, загальною площею 0,0542 га, розташована у АДРЕСА_1 та передана йому згідно з рішенням Вінницької міської ради від 25.05.1996 року № 438, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 25.04.1997 року серії ВН №1/318 (а/с 5 т.1). ? частка будинку та господарських споруд була придбана позивачем 19.07.1978 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом першої Вінницької державної нотаріальної контори (а/с 6 т.1). До цієї частки ввійшли будинок «А», передня 1-1, коридор 1-2, кімнати 1-3, 1-4, 1-9, жилою площею 48,07 кв.м., кухня 1-7, санвузол 1-88, кладова 1-5, тамбур 1-6, погріб «П/А», сарай «Г», гараж «В».

У зв'язку з будівництвом на відведеній позивачеві земельній ділянці ще одного житлового будинку, який прийнятий в експлуатацію на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 30.09.1999 року №1273, виникла невідповідність між розміром частки, зазначеним у правовстановлюючих документах та реальною часткою.

30.12.1999 року рішенням виконкому Вінницької міської ради №1674, за згодою співвласників було затверджено зміну часток будинковолодіння розташованого у АДРЕСА_1, відповідно до якого частка ОСОБА_2 склала ?. Іншими співвласниками будинковолодіння є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується технічним паспортом, виданим КП «ВМБТІ» 04.12.2012 року (а/с16-22 т.1).

На а/с 125 т.1 міститься заява ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 26.03.2008 року, як співвласників житлового будинку АДРЕСА_1, про те, що вони не заперечують, що кожен з них, як власник будинку, проводив до належної йому частки будинку на своїй земельній ділянці прибудови, добудови, будь-які ремонтні роботи на свій власний розсуд та без заподіяння шкоди іншим власникам, а потім узаконював їх та вводив у експлуатацію.

ОСОБА_6, бувший співвласник спірного будинковолодіння, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с181 т.1). Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняла дружина ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.04.2009 року, зареєстрованого в реєстрі 01.06.2009 року (а/с 82 т.1).

Рішенням виконкому Вінницької міської ради №719 від 09.04.2009 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на проектування реконструкції частини домоволодіння по АДРЕСА_1 з надбудовою над нею мансардного поверху (п.1). Пунктом 2.3 вказаного рішення дозволено приступити до виконання будівельних робіт після отримання відповідного дозволу в управлінні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області з наступним прийняттям об`єкта до експлуатації (а/с128 т.1).

На виконання рішення виконкому було розроблено та затверджено робочий проект №31/54-49 по реконструкції з надбудовою житлового будинку (а/с133 т.1) та надано дозвіл №247 від 11 серпня 2009 року на виконання будівельних робіт (а/с126 т.1).

Після цього протягом 2009-2012 років позивачем було здійснено реконструкцію частини будинковолодіння з надбудовою над нею мансардного поверху. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрована 12.12.2012 року за № ВН14212501642 в інспекції державного архбудконтролю у Вінницькій області (а/с 23 т.1).

Внаслідок добудови збільшилась площа житлового будинку та, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи, частка позивача становить 45/50 частин зазначеного будинковолодіння; частка співвласника ОСОБА_5 становить 2/50 його частин, а частка співвласника ОСОБА_4 - 3/50 частин домоволодіння.

За таких обставин та на підставі норми ч.4 ст. 357 ЦК України, абз.1, 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність згоди співвласника ОСОБА_4 на реконструкцію будинку та про необхідність відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності відповідно до ст. 356 ЦК України є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Виходячи з норми ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Таким чином, збільшення частки співвласника у праві спільної часткової власності можливе лише за сукупності певних умов, а саме в тому разі, якщо один із співвласників зробив поліпшення майна власним коштом, такі поліпшення не можна відокремити, й вони зроблені за згодою всіх співвласників.

Всіх зазначених умов, крім згоди співвласників, позивачем дотримано.

Щодо згоди співвласника ОСОБА_4- вона відсутня. Це визнає сам позивач; про це свідчить: заява ОСОБА_4 від 07.09.2009 року на а/с182 т.1; рішення судів на а/с 82-92 т.1 та дана цивільна справа, у якій ОСОБА_4 не визнає позовних вимог.

Згода покійного ОСОБА_6 на час прийняття рішення виконкому про дозвіл на реконструкцію будинку, не мала юридичної сили та не могла враховуватися при надані дозволу на реконструкцію тому, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а/с181 т.1), а рішення виконкому №719 прийняте 09.04.2009 року, більше ніж через рік після смерті особи, яка дала згоду. Відповідно до норми ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому зі смертю ОСОБА_6 його згода втратила юридичну силу.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини четвертої статті 357 ЦК України, співвласник житлового будинку, який із додержанням установленого законом порядку та за власний кошт зробив добудову (прибудову) до будинку, але без згоди інших співвласників цього будинку, не має права на зміну розміру часток.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_4 набула права власності на частку будинковолодіння з моменту державної реєстрації свідоцтва про право власності; що ОСОБА_4 відкликала заяву від 07.09.2008 року лише 07.09.2009 року, коли уже був дозвіл на будівництво, не спростовують вищевикладених обставин та рішення суду, як і апеляційна скарга в цілому.

Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому в силу ст.308 ЦПК України його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук